Незважаючи на зміни в законодавстві, спрямовані на захист підприємців від тиску правоохоронців, тенденція надмірної активності останніх збереглася. Тому в уряді та парламенті вже йде робота над змінами до закону «маски-шоу стоп».
7 грудня 2017 р. в Україні набув чинності закон про обов’язкову відеофіксацію під час проведення обшуків (№ 2213-VIII), що в народі дістав назву «маски-шоу стоп». Закон, зокрема, вводить обов’язкову відеофіксацію під час обшуків, як і під час розгляду клопотань слідчим суддею. Відеозапис має бути невід’ємним додатком до протоколу обшуку. Крім того, документ дає змогу людині скористатися допомогою адвоката під час проведення в неї обшуків. Вводиться заборона вилучення інформаційних носіїв і комп’ютерної техніки (жорсткі диски, сервери, телефони тощо).
Однак є винятки. Слідчий, за умови наявності дозволу суду, може вилучити об’єкти: необхідні для проведення експертизи, якщо вони є знаряддям скоєння злочину або отримані внаслідок вчинення правопорушення (наприклад, украдений телефон, встановлений на комп’ютері банк-клієнт, через який здійснювали «обнал»), або доступ до них обмежений власником, зокрема, наявністю пароля. Крім цього, обговорюється блокування процесу порушення кримінальних проваджень різними органами з одного й того самого приводу нескінченну кількість разів.
Для захисту бізнесу від зловживань влади 28 лютого Кабмін створив міжвідомчу комісію. «У прямому ефірі будемо викривати негідників у погонах, які, незважаючи на те, що їхні побратими стоять на фронті, паразитують і вимагають хабара», – заявив тоді прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Однак добрі наміри законодавця невдовзі розбились об сувору реальність слідчих дій. За даними Мін’юсту, епізодів з обшуками у 2014 р. було 40 тис., у 2015 р. – уже 73 тис., у 2016 р. – 95 тис., а торік ця цифра перевищила 100 тис.
Під приціл силовиків, прокуратури, СБУ та поліції потрапили й такі бізнес-гіганти, як хай-тек-холдинг КМ Core, агрохолдинг «Астарта», інвестиційна компанія Dragon Capital. Буквально нещодавно з рейдерською перевіркою прийшли в компанію, що забезпечує сервіс експрес-доставки документів, вантажів і посилок для фізичних осіб та бізнесу «Нова пошта». Аналогічна історія трапилася з IT-компанією «Електрум Пеймент», а також банком «Фінансова ініціатива» та багатьма іншими.
«Вже накопичилася певна критична маса інформації, яка свідчить, що дійсно прогресивний закон, від якого ми чекали вирішення багатьох глобальних проблем, з якими щодня стикається бізнес, кардинально не змінив ситуацію, щоб вважати, що вона як мінімум почала виправлятися», – вважає народний депутат від фракції БПП Вадим Денисенко.
За його словами, критичною точкою в цьому контексті став обшук, проведений минулого тижня в одному з банків. «Згідно з новим Кримінально-процесуальним кодексом є право на допущення адвоката під час обшуків, і був адвокат, однак його не допустили. Всі старорежимні правоохоронні групи та нові, як НАБУ, поки що порушують закон «маски-шоу стоп». Якщо відбувається обшук, то зібрані там речі є нікчемними доказами в суді. Але це все одно відбувається, що створює дискомфорт для людей, деморалізує трудові колективи, заважає роботі бізнесу», – повідомив він.
Парламентар анонсував, що вже у квітні він разом з колегами планує внести зміни до чинного закону. «Зміни мають полягати у двох кардинальних речах. Перше – треба вводити дисциплінарну, а можливо, кримінальну відповідальність силовиків за невиконання закону «маски-шоу стоп». Тобто якщо ви не допустили адвоката, то ви маєте понести за це як мінімум дисциплінарну, а я вважаю, кримінальну відповідальність. Другий, не менш важливий момент, ми говорили про це, коли ухвалювали цей закон, потрібно нарешті покласти край «каруселям», коли однотипні справи відкриваються одним органом, потім закриваються, потім відкриваються іншим органом. У нас 12 антикорупційних органів. І треба пройти всі ці 12 кіл пекла. І всі плювати хотіли на виконання закону «маски-шоу стоп», – сказав Денисенко.
Він прогнозує, що відповідні законодавчі зміни викличуть величезний спротив з боку силових структур, але це «дасть можливість бізнесу дихати».
А депутат від фракції «Самопоміч» Іван Мірошниченко звернув увагу, що ще десять років тому обшуки силовиків у великих компаніях розцінювалися б як «кричущий факт», тоді як сьогодні такі акції відбуваються чи не щодня. «Діагноз порушень у всіх компаній однаковий – вони приходять з обшуками за іншими кримінальними справами, з виїмками по одній компанії, а зачищають і забирають документи, комп’ютери та сервери в усіх компаній на поверсі. Факти недопуску адвокатів. Неможливість відеозйомки. Це все порушення законодавства», – зазначив парламентар. За його словами, закон «маски-шоу стоп» досить непоганий, однак його потрібно посилити.
За словами колеги по фракції, депутата Олександра Данченка, для своїх протиправних дій правоохоронці активно використовують чинник війни на Донбасі та боротьби з тероризмом, зокрема щодо IT-компаній. «І що цікаво, вагони з вугіллям з ЛНР та ДНР, які досі туди-сюди бігають, ніхто не помічає, а якщо через інтернет пройшли якісь фінансові операції – відразу перевірки. Мені здається, що силовики зацікавлені у війні. Вони її підтримують, бо для них це єдина можливість заробляти. Якщо не на Донбасі – то тут. Єдиний ярлик, який вішають – фінансування тероризму», – вважає парламентар.
Він наголосив, що за останній тиждень з’явилася нова система тиску на бізнес – створення фейкових сторінок, платіжних електронних систем, лотерей нібито російського походження. «Тобто використовують додаткові технології, яких не було раніше», – зазначив Данченко. За його словами, такі дії силовиків негативно впливають на бізнес-клімат і роботу компаній, які активно виїжджають за кордон.
«Я наведу приклади. Було 12 обшуків IT-компанії «Електрум Пеймент» минулого тижня, комп’ютери, сервери – все вилучили. Ще один приклад – обшуки компанії, що займається біотехнологіями, «Біотехком». Там вилучено 80 комп’ютерів, 40 ноутбуків, навіть мобільні телефони. Компанія просто зупинилася… Я закликаю правоохоронні органи зупинитися, бо дуже скоро весь наш IT, телеком і цифровий бізнес буде в Канаді, Білорусі й навіть у Росії», – резюмував він.
«Маски-шоу – це велика проблема для України. Ми втрачаємо рейтинг нашої держави, наш авторитет, завдаємо шкоди бізнесу, і ніхто не несе покарання. Уряд створив міжвідомчу комісію. Але маски-шоу робить СБУ, прокуратура, НАБУ. Вони не підпорядковані уряду, який не має права давати їм вказівки. Потрібно ухвалювати рішення, зокрема на парламентському рівні», – заявив голова Ради підприємців при Кабміні, депутат Леонід Козаченко.
За його словами, треба звернутися до міжнародного досвіду. «Якщо відбулися такі «маски-шоу», впала на $60 млн капіталізація компанії і не відновилася, то втрачену різницю держава має сплатити зі своєї кишені або відповідальний за це чиновник. Якщо зламали замки від дверей – то, отже, має заплатити той, хто це зробив. Без судового рішення, автоматично. Блокуються рахунки, і він це робить. Такі кроки потрібно приймати та вчитися в інших країн», – резюмував він.
Поки нові зміни до закону не ухвалено, для мінімізації наслідків від проведення такого роду заходів з боку силовиків керівник ТОВ «Юридична бухгалтерська компанія «Вибір» Цезарева Марина радить бізнесменам: документи та матеріальні цінності, що є в офісі, мають стосуватися тільки діяльності підприємства. Також, у світлі останніх змін законодавства України, сучасні бізнесмени мають користуватись у своїй діяльності електронним документообігом, який немає потреби зберігати в офісі, а можна тримати на хмарних серверах.
Крім того, треба пам’ятати, що допомогою в такій стресовій ситуації може стати наявність чинного договору з адвокатом, який правильно та своєчасно скоординує дії сторони, що «приймає». «Щоб уникнути ситуації «неочікуваного приходу гостей», можна моніторити Єдиний державний реєстр судових рішень, та й зрештою, безумовно, реагувати в межах чинного законодавства на будь-які запити правоохоронних органів», – резюмувала вона.
