Міністерство юстиції має намір запровадити систему арешту рахунків боржників, щоб розробити автоматизований процес збирання та примусового стягнення боргу.
«Впровадження електронного арешту коштів, що перебувають на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах, є одним із пріоритетних кроків реформи примусового виконання рішень й інших органів, адже Україна взяла зобов’язання перед МВФ щодо ухвалення закону, що автоматизує процес збирання та примусового стягнення боргу», – ідеться в повідомленні прес-служби міністерства.
Зараз виконавець судових рішень (передусім Державна виконавча служба) отримує інформацію про рахунки боржника, надіславши запит до Державної фіскальної служби. Однак ці дані стосуються лише юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Отримати інформацію про рахунки громадян можна, надіславши запити до всіх банківських установ країни поштою. У Мін’юсті стверджують, що через це боржники встигають вивести кошти з рахунків, а іноді постанова суду губиться й не надходить до банку.
У планах – створення автоматизованої комп’ютерної системи, що дасть змогу суду після винесення відповідного рішення в автоматичному режимі блокувати рахунки.
Ініціатива загрожує певними небезпеками. І стосується це не лише приватних осіб – боржників за комуналку, а й суб’єктів господарської діяльності та економіки загалом.
«Не виключено рейдерські захоплення. Не виключено підроблені рішення судів, коли в нас сьогодні є десятки виконавчих проваджень за рішеннями судів, яких не існує. Якщо таким чином автоматично блокуватимуться рахунки підприємств, що працюють, це може призвести до величезного колапсу в країні, тому що автоматична система розблокування рахунків існувати не може», – пояснює адвокат Ростислав Кравець.
Повернути процес назад буде непросто. «Для того щоб потім розблокувати рахунки, потрібен цілий процес встановлення, що ті самі виконавчі документи, на підставі яких заблоковано рахунки, є підробленими. Або, в разі скасування рішення блокування рахунків, знову-таки зняття арешту забирає досить багато часу, а судові процеси можуть затягтися на роки, що, в принципі, знищить будь-яке підприємство, що працює. Тому я вважаю, що тут потрібно розробити крім системи блокування ще й систему певних запобіжників, які не дали б змоги знищувати бізнеси, що працюють, та захоплювати підприємства», – говорить Кравець.
Те саме стосується й громадян, коли за наявності підроблених рішень судів арештовуватимуть рахунки. Найпростіший і кричущий випадок: заблоковано зарплатну картку, і немає за що харчуватися. Або, припустімо, людина перебуває за кордоном, у неї арештовують карткові рахунки, і вона навіть не матиме змоги повернутися.
Крім того, це продовження деградації інституту банківської таємниці. Спочатку в грудні 2015 р. ухвалили закон про так звану стабілізацію фінансового стану держави, що вніс окрім інших законів зміни до закону «Про банки та банківську діяльність».
Цими змінами фіскальна служба отримала право запитувати в банків інформацію про депозити громадян без рішення суду, нібито для верифікації даних, наданих фізособами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, зарплат та інших виплат. Отже, фіскальна служба отримала доступ до депозитів будь-якої фізособи в будь-якому українському банку без особливих зусиль. До речі, саме на підставі цих змін Мінфін відмовив у наданні законної допомоги переселенцям, які мали депозити.
Наступний крок у цьому напрямку був проектом судової реформи, у першому читанні якого передбачалися зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», що передбачали створення єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка, зокрема, забезпечуватиме автоматизований арешт коштів боржників, зокрема за ЖКГ. Щоправда, ця норма не пройшла перше читання, і чинності не набрала.
Однак чиновники не відмовляються від своєї ідеї. Через це виникла ініціатива Мін’юсту розробити та ухвалити закон про автоматичне блокування рахунків боржників.
Отримавши доступ до рахунків громадян, у різного роду ділків з’явиться реальна можливість привласнювати чужі гроші та майно.
«Після всіх змін до судоустрою, збільшених судових зборів і недосяжності апеляції та касації для простих громадян цей закон легалізує процес відбирання власності в громадян. Уряд не приховує своє бажання зменшити величезну кількість одержувачів субсидій, це відбудеться як унаслідок того, що бізнес штучно змусять ще раз підвищити мінімальні зарплати, так і через створення комунальними підприємствами штучних заборгованостей, що дасть підстави позбавляти субсидій. Втративши субсидії, величезна кількість неплатоспроможних громадян одразу накопичать великі борги з ЖКГ”, – зазначає політичний експерт Тетяна Дьяченко.
«Закон, що дозволяє заарештовувати зарплатні та пенсійні рахунки, позбавить їх останнього доходу та, не виключаю, і власності. Законно чи незаконно це відбуватиметься, – неважливо, адже сплатити судовий збір у розмірі 1-1,5% від вартості заарештованої квартири пенсіонер не зможе, тому опротестувати дії влади він не може – позов без оплати судового збору суд не прийме. Про те, що це підірве залишки довіри до зруйнованої банківської системи, навіть можна не говорити», – додає Дьяченко.
Є ще одна обставина, дуже небезпечна для звичайних громадян. Через те, що із заборгованості за послуги ЖКГ та послуги мобільного зв’язку можливо так зване «наказне судочинство» – спрощена процедура без виклику сторін, громадянин може навіть не знати про те, що його справу розглядають у суді. Цю норму в черговій «судовій реформі» ввели ще за Віктора Януковича.
Тодішня опозиція, більшість якої зараз є владою, гнівно таврувала за цю норму злочинний режим Януковича та клятвено обіцяла скасувати наказне судочинство. Проте, як і щодо багатьох інших питань, ці обіцянки такими й залишилися.
Практика нарахування комунальниками плати, що називається, «від балди», проте на свою користь, є поширеною та неухильно погіршується. Які документи комунальники подадуть до суду для винесення судового наказу, як суд поставиться до цієї «фільчиної грамоти» – абсолютно незрозуміло або, навпаки, абсолютно зрозуміло.
Зрештою, виявиться, що комунальне підприємство неправомірно нарахувало борг або немає якихось документів, що підтверджують взагалі право стягувати цей борг, проте суд у ці проблеми може і не вдаватися. Водночас якщо в громадян будуть заблоковані рахунки, у них виникнуть проблеми з особистими зобов’язаннями, наприклад, щодо погашення кредиту, оскільки арешт рахунків позбавить такої змоги, а це спричинить прострочення, пені, штрафи.
Адвокат Ростислав Кравець стверджує, що потрібно встановити жорсткі терміни розгляду суперечок, пов’язаних саме з розблокуванням рахунків. Очевидно, це правильна пропозиція, проте проблему вона не вирішує.
До речі, найбільшим боржником за комуналку є не так населення, як держава. Її борг за субсидіями коливається в межах 20-30 млрд грн, і ніхто за це не відповідає.
