Група американських вчених застосувала нову технологію сканування на одному з шедеврів Пабло Пікассо "Жебрачка, що сидить навпочіпки" і виявила під верхнім масляним шаром пейзаж із зображенням Барселони.
З’ясувалося, що Пікассо використовував чернетка із зображенням пагорбів Барселони як основу для своєї нової картини, що відноситься до блакитного періоду його творчості (1901-1904 рр.).
Виявити пейзаж вдалося завдяки сучасному рентгенофлуоресцентному аналізу. Художник перевернув картину на 90 градусів і те, що було обрисами пагорбів, перетворилося в спину сидячої жінки, яка прийняла форму і обриси каталонського ландшафту.
У цей період творчості Пікассо доводилося не раз малювати поверх картин.
До недавнього часу спектроскопічний аналіз картин через дорожнечу застосовувався тільки до найбільших творів мистецтва і був доступний лише найбільшим музеям і галереям світу.
Однак тепер, як вказує Франческа Касада з Центру прикладного вивчення творів мистецтва в Чикаго – одного з розробників цього проекту, – новий рентгенофлуоресцентний аналіз допоможе краще зрозуміти кожного окремого художника, його розумовий процес і особливості техніки.
