Попри те, що Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у своїй резолюції знову називає Росію «агресором», українській дипломатії щоразу дедалі складніше протистояти прихильникам її повернення до лав організації.
Після відставки президента Асамблеї, відомого проросійського політика Педро Аграмунта, чиє усунення з посади Київ приписує собі, спроби його послідовників, що борються за повернення російської делегації до складу організації та скасування санкцій, лише посилилися.
Початок зимової сесії ПАРЄ видався не надто радісним для Києва. Новим президентом ПАРЄ став італієць Мікеле Ніколетті, який ще під час осінньої сесії запропонував резолюцію, за якою можуть зняти політичні санкції з Росії. Італієць сам готував проект цього документа, за який проголосувала більшість членів ПАРЄ.
Водночас майже всі поправки, запропоновані українською делегацією, відхилили. Київ вимагав прибрати норму, за якою ПАРЄ та Комітет міністрів (виконавчий орган Ради Європи) мають «гармонізувати правила участі та представництва країн-членів в обох статутних органах». Саме ця норма дозволяє скасувати всі обмеження, накладені на Росію в ПАРЄ, бо в Комітеті міністрів РЄ немає санкцій проти Росії. Підтвердження санкцій має здійснюватися щороку. Україна, відповідно, проти їхнього скасування.
Так, під час інавгураційної промови новий президент ПАРЄ висловив жаль щодо відсутності на сесії російської делегації, яка не бере участі в роботі Асамблеї з 2014 р. через анексію Криму. «Проте діалог з російськими парламентарями, як і з усіма іншими делегаціями, триває з належною повагою до наших правил і зобов’язань», – заявив Ніколетті. Попри те, що раніше політик працював у комітеті ПАРЄ з міграції, у своїй промові він не згадав ані про ситуацію на сході України, ані про Крим.
Нового голову ПАРЄ в Страсбурзі підтримав генсекретар РЄ Турбйорн Ягланд, який заявив, що Росія має повернутися до роботи в організації до саміту, який заплановано на 2019 р. На його думку, повернення Росії має відбутися завдяки зміні правил асамблеї, що має на меті «повернути на борт усі країни – члени організації». «Гармонізація правил організації – це частина нашої роботи… досягнення цієї мети було б найкращим способом відзначити 70 років заснування організації. Європа не має бути поділена знову. Новий поділ шкодитиме всім», – заявив Ягланд.
На його думку, повернення Росії означатиме відновлення захисту органів РЄ на території «всіх 47 країн-членів». «Я б порівняв нашу роль з роллю Червоного Хреста», – заявив він, пояснивши, що первинною метою РЄ також є робота щодо захисту людей. «Органи РЄ зайняли чітку позицію щодо незаконної анексії Криму та конфлікту в східній Україні. І нам треба буде розв’язати ці конфлікти. Проте ці конфлікти не мають заважати нам захищати права людей як в Україні – включно з Кримом і східною Україною, так і в Росії», – зазначив політик.
Зокрема, 23 січня відбулося перше засідання ad-hoc комітету ПАРЄ, де обговорювалися механізми повернення російської делегації. Туди запросили двох представників Думи – віце-спікера Петра Толстого та голову комітету з міжнародних справ Костянтина Косачева. Останній, до речі, перебуває під санкціями, і в’їзд до ЄС йому заборонено.
За підсумками зборів вирішено напрацювати відповідні рекомендації до наступного засідання, запланованого на 8 березня. Спочатку провести засідання планували у відкритому режимі, однак вирішили зробити його закритим. Делегацію України на засідання не пустили, дозволили бути на ньому лише її керівнику Володимиру Ар’єву. До речі, Ар’єва обрали віце-президентом ПАРЄ на цей рік, що трохи підсилює позиції Києва в обстоюванні свого порядку денного.
Як відомо, росіяни не беруть участі в роботі ПАРЄ з весни 2014 р., коли їх позбавили права голосу через анексію Криму та війну на Донбасі. Образившись, вони «бойкотують» організацію, водночас здійснюючи спроби відновити свій статус в Асамблеї. Серед іншого вдаючись до шантажу, відмовившись сплачувати внески. Так, РФ є одним з основних п’яти платників РЄ, її внесок становить близько €30 млн. Тож не дивно, що втрата солідних коштів одразу збільшила кількість прихильників повернення росіян до ПАРЄ.
«Ми стурбовані спробами створити умови для повернення російської делегації до ПАРЄ. Україна не змириться з таким сценарієм», – заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, відновлення участі делегації РФ у роботі ПАРЄ призведе до фактичного знищення авторитету Асамблеї, поставить під сумнів легітимність її резолюцій та рекомендацій, негативно вплине на діяльність РЄ.
Не виключено, що розкол в організації входить у плани Кремля, якому важливо не так повернутися до її складу, як перетворити майданчик для міжпарламентського співробітництва на територію політичних чвар й отримувати з цього користь.
Утім, на цьому етапі українським парламентарям поки що вдалося переламати ситуацію на свій бік. «Нам вдалося зупинити бліцкриг з повернення РФ і провести багато важливих переговори, які додають оптимізму на майбутнє. Наша боротьба за правду, верховенство права і права людини триває. В сесії ПАРЄ-2018 усе тільки попереду», – написав Володимир Ар’єв у Facebook.
За його словами, ПАРЄ підтримала важливі поправки української делегації. «Крім чергового нагадування про агресію на Донбасі й анексію Криму, Асамблея знову поставила вимогу від РФ виконувати резолюції ПАРЄ з цих питань. У контексті зусиль генсека РЄ та інших прихильників повернення РФ без передумов, це може бути важливим сигналом для тих, хто хоче продати принципи за відновлення російського фінансування», – додав Ар’єв.
Автором доповіді щодо України став литовський депутат Егідіус Варейкіс, який заявив, що гуманітарна ситуація в країні викликає тривогу. Політик повідомив, що внаслідок війни на Донбасі й окупації Криму гуманітарної допомоги потребують понад 4 млн осіб, війна забрала життя понад 10 тис. людей, кількість постраждалих перевищила 24 тис. Крім цього, понад 1,5 млн осіб стали внутрішньо переміщеними та майже півмільйона шукають притулок в інших країнах.
Доповідач також наголосив, що люди, які живуть в ОРДЛО, не мають коштів на прожиток, незаконні збройні формування також обмежують їхню свободу пересування. Варейкіс зазначив, що окупація Криму вплинула на місцеве населення, зокрема, РФ почала політику дискримінації щодо кримських татар.
Він наголосив, що в міжнародному гуманітарному праві такі дії вважаються військовим злочином. «Після окупації у 2014 р. 44 українці зникли в Криму, 6 з них знайдено мертвими, 17 звільнено, двоє – засуджено, а 19 досі вважаються зниклими безвісти», – акцентував Варейкіс.
Так, напружені дебати тривали майже дві години. Резолюцію ухвалили абсолютною більшістю голосів. Усі 14 поправок Києва депутати ПАРЄ схвалили. У документі анексію Криму вперше назвали «окупацією зі спробою анексії», а переслідування українців і кримських татар на окупованому півострові – порушенням Конвенції ООН, яка забороняє депортацію. ПАРЄ закликала РФ припинити будь-яку фінансову та військову підтримку бойовиків на сході України, не визнавати «документи» та «паспорти» окупаційної адміністрації, включно з «рішенням так званих судів» на право власності нерухомості.
Також ПАРЄ закликала розробити, ухвалити та фінансувати державну програму психологічної допомоги військовослужбовцям та цивільним особам, які потерпають від посттравматичного стресу. Крім того, у ПАРЄ попросили міжнародне співтовариство провести міжнародну гуманітарну конференцію щодо України, щоб залучити фінансування плану гуманітарної допомоги та розробки стратегії координації гуманітарної допомоги.
Тим часом занепокоєння ПАРЄ щодо України викликано посиленням політичної риторики, поляризацією роботи ЗМІ, недостатньо збалансованим співвідношенням між офіційною мовою та мовами нацменшин у новому освітньому законі, корупцією, що підриває довіру суспільства до політичної та судової систем.
У ПАРЄ нагадали, що Україна має збалансувати склад Центрвиборчкому відповідно до зобов’язань. Цей пункт включено за ініціативою депутатів Сергія Власенка та Сергія Соболєва. Також у документ включили поправку депутата від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського, де ПАРЄ закликає владу України привести так званий закон про реінтеграцію Донбасу у відповідність до мінських домовленостей.
