Закон про реінтеграцію Донбасу посилює владу президента, однак перспективи регіону наразі залишаються туманними. І поки документ чекає на підпис Петра Порошенка, ПАРЄ закликала Київ привести його положення у відповідність до мінських домовленостей.
Ситуація на сході країни вже давно потребує врегулювання на законодавчому рівні. Антитерористична операція (АТО), спочатку проголошена після окупації російськими найманцями частини територій у Луганській та Донецькій областях, себе вичерпала. Військовий конфлікт зі східним сусідом після трирічного безрезультатного протистояння ще далекий від завершення, тож не дивно, що від української влади суспільство зажадало відповідей.
Ухвалений минулого тижня закон про т.зв. реінтеграцію Донбасу, що вперше визначає Росію країною-агресором, частково хоч і називає речі своїми іменами, проте ще далекий від ідеалу, що відкриває широке поле для маніпуляцій і зловживань.
18 січня Верховна Рада (ВР) ухвалила Закон про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях. Свої голоси на підтримку документа віддали 280 депутатів. Закон ухвалили тільки на 3-й день розгляду, оскільки до нього було 673 поправки.
Президент Петро Порошенко, який є ініціатором законопроекту, назвав документ «сигналом для Криму і Донбасу», що вони є частиною України. На Банковій сподіваються, ухвалення закону посилить позиції України на міжнародній арені. Зі свого боку, влада псевдореспублік ЛНР та ДНР вважає ухвалений закон порушенням мінських домовленостей і вирішили, що Україна «готується воювати».
На сьогодні єдиним міжнародним документом, що регулює питання конфлікту на Донбасі, є резолюція Ради Безпеки ООН щодо України 17 лютого 2015 р. Нею одностайно затверджений «Комплекс заходів з виконання мінських домовленостей», ухвалений і підписаний у Мінську 12 лютого 2015 р.
Це єдиний документ, під яким стоїть підпис президента Росії Володимира Путіна, згідно з яким РФ є гарантом виконання домовленостей поряд із керівниками Німеччини, Франції та України щодо врегулювання «внутрішньоукраїнської кризи». Тому оголосивши на законодавчому рівні Росію агресором, Київ фактично вийшов за межі «мінського процесу».
Втім, Порошенко запевнив, що жодних порушень з українського боку немає. «Ні дух, ні буква цього закону не суперечать мінським домовленостями, як це хочуть представити. Україна неухильно дотримується і дотримуватиметься своїх міжнародних зобов’язань», – запевнив глава держави. А також повідомив, що закон незабаром буде підписаний.
Логіку української влади щодо цього зрозуміти не складно. Адже тоді по суті вийшло б, що Україна на законодавчому рівні визнає мінські домовленості та зобов’язується їх виконати. Тобто документи дипломатії другого плану, підписані сепаратистами і бандитами – Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким, було б легалізовано. Це, зі свого боку, могло розв’язати руки Росії, яка б потім змогла претендувати на участь у майбутній операції місії ООН.
Так, у вищезгаданому законі РФ уперше офіційно названо агресором. Документ визначає, що саме східний «сусід» є ініціатором збройної агресії проти України та окупантом частини української території. Тому Україна більше не проводить АТО, а вживає заходів щодо забезпечення нацбезпеки та оборони, стримування та відсічі російської збройної агресії. Терористичні організації «ДНР» та «ЛНР» названо «представниками окупаційних адміністрацій РФ». Відповідно, тепер українських в’язнів у полоні «ЛДНР» та Росії називатимуть не заручниками, а військовополоненими.
Замість штабу АТО тепер з’явиться Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ. Він буде головним органом, якому будуть підпорядковані сили ЗСУ, Нацполіціі та всі, кого залучають до здійснення заходів щодо забезпечення нацбезпеки та оборони, стримування та відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Командувачів об’єднаних сил призначатиме Президент України. Межі окупації визначатиме Президент України за поданням Міноборони та на основі пропозицій Генштабу ЗСУ.
Згідно із законопроектом, Україна не відповідатиме за дії окупантів на тимчасово окупованих територіях. Водночас українська влада збиратиме інформацію про всі порушення, що там відбуваються, щоб потім притягнути Росію до відповідальності. Усі члени окупаційної адміністрації та всі їхні псевдоміністри зазнають кримінальної відповідальності. Однак у законопроекті не зазначено ні період, ні умови заподіяння такої шкоди, ні територію, на якій це сталося, що може ускладнити докази провини Росії в міжнародних судах.
У законі передбачено, що Україна залишається відданою «курсу політико-дипломатичного врегулювання конфліктів на основі норм і принципів міжнародного права та Статуту ООН». Однак для забезпечення нацбезпеки та оборони, стримування та відсічі російської збройної агресії Україна має право залучати особовий склад ЗСУ та інших військових формувань з усім, що їм потрібно для роботи. Включно зі зброєю, технікою, транспортом та іншими досягненнями цивілізації. Також у законі особливу увагу приділяють запровадженню воєнного стану.
Лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк вважає, що рішення парламенту дасть змогу Радбезу ООН ухвалити рішення про введення миротворців «на тих умовах, що вигідні для України». «Там не має бути російських миротворців. Там не має бути миротворців, афілійованих з російськими військами. Має бути дуже чіткий мандат, який передбачає, що миротворці забезпечують порядок на українській території і, найголовніше, забезпечують виведення російських найманців, окупантів і російських збройних сил з території України», – заявив він. Він упевнений, що російська сторона блокуватиме таку резолюцію.
Тим часом дехто вважає, що ухвалений закон вигідний насамперед владі й олігархам, та аж ніяк не народу. Зокрема, у кінцевому варіанті не враховано принципові поправки, без яких документ може лише погіршити ситуацію – як на сході України, так і в країні загалом. Найперше йдеться про розширення повноважень президента, які він може використати не тільки для відсічі збройної агресії, а й для втручання в політичні процеси. З іншого боку, парламент позбавили змоги реагувати на свавілля глави держави. Тому президент отримав право на одноосібне визначення районів проведення заходів національної безпеки без оголошення воєнного стану. «Де гарантія, що завтра такою територією не оголосять Майдан з мирними протестувальниками?» – застерегли в «УКРОПі».
Цим законом ВР фактично скасовує рішення РНБО про торгову блокаду ОРЛДО. «Величезна небезпека закладена в тому, що торгуватиме армія, тобто контролюватимуть торгівлю Збройні сили, об’єднаний оперативний штаб і так званий командувач об’єднаних сил. Я думаю, це величезна трагедія для Збройних сил, оскільки торгівля і Збройні сили несумісні», – заявила віце-спікер Оксана Сироїд («Самопоміч»).
Є велике питання дотримання прав людини в частині обмеження в’їзду-виїзду на окуповані території. Депутат від БПП Мустафа Найєм пояснює, що особи, яких залучають до здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки та оборони в Донецькій і Луганській областях, матимуть безпрецедентні повноваження. В умовах війни це начебто правильно, однак Найєм зазначає, що «ці повноваження набувають чинності за дуже неточно розписаних умов і для дуже широкого кола осіб».
Так само ніхто не знає, що робити з Кримом. І хоча в тексті закону додали до переліку окупованих територій АР Крим та Севастополь, проте в назву закону Крим не внесли. Жодних механізмів повернення півострова законодавці також не пропонують. Окрім іншого, у законопроекті так і не з’явилася точна дата окупації української території, що допомогло б Києву відстояти права в міжнародних судах. У законі є лише посилання на закон про статус Криму. Там зазначено дату початку окупації півострова. Тому норму можна тлумачити так, що окупованим у нас є тільки Крим.
Також Рада відмовилася включити до законопроекту поправку №652 про денонсацію Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та РФ.
«Ухваленням такого закону Порошенко прагнув визначити зі складу політичної еліти всіх, хто виступає проти «партії війни». Хоча в цьому полягає стратегічний прорахунок, що загрожує дуже серйозними і негативними наслідками для Києва. У законі прямим текстом сказано, що ворогом України є Росія. У такій ситуації необхідно розуміти, що мають бути ухвалені відповідні рішення», – говорить директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.
Експерт не виключив, що на Донбасі зросте кількість провокацій через ухвалення цього закону, що може призвести до масштабних військових дій. «Політична еліта призводить до ситуації, у якій народ змушений жити під постійною загрозою війни. Ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу є першим кроком до початку війни не тільки з ополченцями, а й з Росією. Рішення Києва дуже небезпечні. Адже якщо Україна справді вирішить воювати з РФ, її чекатиме поразка. Таку війну ніколи не виграти», – наголосив політолог.
За словами політолога Олександри Решмеділової, президент поки що зайняв вичікувальну позицію в питанні підписання документа. «На Банковій чекають реакції Заходу. Якщо реакція буде досить жорсткою, то, відповідно, до закону можуть внести певні зміни. Туди можуть вносити певні виправлення, щоб змінити суть деяких положень. Це поле для маневру», – наголосила Решмеділова.
Експерт прогнозує, що з підписанням закону буде певне зволікання. «Опозиційний блок вніс пропозицію про скасування закону про реінтеграцію. Зараз поки що закрито сесію парламенту, тому питання відкладають до початку нової сесії ВР. Швидкого вирішення, фінальної крапки не буде, поки триває пауза. Нам треба дочекатися того фінального варіанта, коли президент підпише закон про реінтеграцію Донбасу», – резюмувала експерт.
Як відомо, наступного дня депутати від «Опоблоку» внесли проект постанови про скасування рішення ВР щодо ухвалення відповідного документа, що зупинив його подальше ухвалення. Згідно з регламентом, тепер закон не може підписати голова ВР Андрій Парубій, а також відкладено передання його на підпис президента. Зокрема, регламент вимагає розглянути законодавчу ініціативу депутатів від «Опоблоку» на наступному засіданні, тобто вже після повернення депутатів з канікул – 6 лютого. Якщо за цю постанову проголосує більшість – закон анулюють.
Тим часом напередодні ПАРЄ ухвалила резолюцію, до тексту якої включено поправку депутата від «Опоблоку» Вадима Новинського із закликом привести ухвалений ВР закон про реінтеграцію Донбасу у відповідність до мінських домовленостей. «Ухваливши цей закон, з якого свідомого вилучено будь-які посилання на затверджені Радою Безпеки ООН і згадані в чотирьох резолюціях ПАРЄ мінські домовленості, керівна коаліція в українському парламенті дає всьому світу зрозуміти, що не хоче дипломатичного регулювання конфлікту», – заявив депутат, закликавши асамблею засудити спробу однобічної відмови від виконань мінських домовленостей.
