Напередодні в Києві відбувся саміт Україна-ЄС. Головною відмінною особливістю зустрічі стало те, що за її результатами не ухвалено традиційне для таких заходів спільне комюніке, у якому сторони декларують плани на майбутнє. Такий неприємний момент в історії відносин Києва з Брюсселем стався вперше з 2004 р.
Про те, що саміт Україна-ЄС закінчиться без підписання спільної заяви, стало відомо ще напередодні його проведення. Сайт DW повідомив, що Київ наполягав на включенні до тексту документа пункту про визнання ЄС європейських прагнень України. За інформацією джерела видання в Єврокомісії, проти такого формулювання категорично виступили Нідерланди, і їх побічно підтримали Німеччина та Франція.
Нагадаємо, саме Нідерланди рік блокували остаточну ратифікацію Угоди про асоціацію. У грудні минулого року в Гаазі вдалося узгодити так звану спеціальну компромісну інтерпретаційну заяву, в якій ідеться, що Угода про асоціацію не надає Україні ні статусу кандидата на вступ до ЄС, ні шансів отримати такий статус у майбутньому. Значно така поведінка Нідерландів пояснювалася парламентською виборчою кампанією.
У Німеччині та Франції були свої причини не форсувати події. Очевидно, що ці країни через таке формулювання не хочуть провокувати додаткове внутрішнє напруження через важкі переговори щодо виходу Британії з ЄС (Brexit), а також небажання прямої конфронтації з Москвою.
Так, президент Петро Порошенко в присутності лідерів ЄС декілька разів наголосив на європейських прагненнях країни та запропонував скласти «дорожню карту» інтеграції України в ЄС. Однак прямої відповіді від європейських колег на цю ініціативу не було.
Проте голова Європейської ради Дональд Туск наголосив, що головним документом у відносинах двох сторін на цьому етапі є Угода про асоціацію, що набуде чинності з 1 вересня. Він уникнув прямої відповіді на запитання, чому не ухвалили заяву України та ЄС за підсумками спільного саміту в Києві.
«Я можу тільки повторити те, що говорив раніше: найважливіший документ – Угода про асоціацію, і це не гасла. Після того як ухвалено всі рішення, після того як складено Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі, такою є наша нова реальність. Я просто цитую те, що сказано (в угоді. – «i»): «ЄС визнає європейські прагнення України, вітає її європейський вибір», – сказав Туск.
Він також зазначив, що його позицію поділяє голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. «Це наш особистий погляд – Туска та Юнкера, і це не збіг, що обидва президенти європейських інститутів мислять однаково в усіх деталях, коли заходить про Україну та наші відносини», – додав він.
Петро Порошенко заявив, що також вважає Угоду про асоціацію головним документом у відносинах між Україною та ЄС. «Україна не піде на жодні компроміси щодо своїх європейських планів, які зафіксовано в угоді», – сказав він.
Президент висловив сподівання, що вихід Британії з ЄС не стане перешкодою на шляху розширення союзу та не вплине на відносини Києва з Брюсселем. «Тінь Brexit у жодному разі не повинна падати на відносини України з ЄС – це моє абсолютно чітке послання. Адже наміри України в перспективі – приєднатися до митного союзу з ЄС, інтегруватися до Шенгенської зони, стати частиною цифрового ринку чи енергетичного ринку, – це є потужний стимул для реалізації економічних та соціальних, секторальних та інших реформ, зростання нашої спільної торгівлі та інвестицій» , – сказав він.
Незважаючи на те, що лідери ЄС похвалили українське керівництво за прогрес у реалізації реформ, що дало змогу ввести безвізовий режим для громадян країни, а також привітали Київ із завершенням процесу ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, у Брюсселі залишилися незадоволені рівнем боротьби з корупцією в нашій країні.
«Що нас непокоїть – це боротьба з корупцією. Я розумію, що президент і парламент зробили все можливе та досягли прогресу в цьому питанні, але ситуація не є задовільною, і тут треба багато працювати», – сказав голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. І додав, що ЄС підтримує створення антикорупційної палати в межах нинішньої судової системи замість створення окремого антикорупційного суду.
Відсутність спільної заяви, за правилами європейської дипломатії, вважається не дуже добрим знаком і може бути «демонстрацією глибокої кризи у відносинах». Однак заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв запевнив, що причин для хвилювання немає. «У цьому випадку проект цього політичного документа, на жаль, не пішов далі тих амбіцій, що закладено в тексті нашої Угоди про асоціацію Укаїна-ЄС», – сказав він.
Тим часом, на думку директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, цей саміт Україна-ЄС став найпровальнішим за останні роки. «В принципі, певна зона комунікації між Києвом та ЄС все-таки була, однак якихось практичних результатів під час цього саміту не вдалося досягти», – сказав експерт. На його думку, відносини України та ЄС вийшли на той рівень, коли «обіцянки Києва потрібно втілювати в життя».
«Медовий місяць між Україною та ЄС минув. Тепер ми перебуваємо на стадії «співжиття за потреби». ЄС дедалі критичніше ставиться до грошей, які він витрачає в Україні. Всередині ЄС багато політичних груп вимагають аудиту цих грошей, і дедалі критичніше ставляться до українського керівництва», – додав він. Водночас експерт переконаний: щоб виправити ситуацію, Києву «потрібно почати боротися з корупцією, насамперед усередині української влади, адже це основна вимога ЄС».
Голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що відсутність спільної заяви викликана бажанням не посилювати внутрішнє напруження всередині ЄС. «Європейські політики, деякі європейські країни відчувають втому від розширення ЄС. Можливо, це тимчасове явище. Найімовірніше, це відображення внутрішньої кризи в ЄС. Але це реальна об’єктивна проблема, яку треба спокійно сприймати. І ця проблема виникла зараз, у процесі підготовки цього підсумкового документа», – сказав він.
Політолог нагадав, що проблема з формулюванням про європейські перспективи України в різних документах існує вже понад 10 років і почалася ще в момент початку переговорів щодо Угоди про асоціацію. Він звернув увагу, що саме в цій угоді було зафіксовано компромісне формулювання.
На його думку, з тактичного погляду українські дипломати правильно зробили, що не погодилися на певні поступки щодо формулювання. «Це був би відступ від тієї формули, що зафіксована в Угоді про асоціацію. Для нас дуже важлива синиця в руці, а не журавель у небі. Краще формула, зафіксована в договорі, офіційному міжнародно-правовому документі, ніж відсутність політичної декларації, яку ухвалюють на щорічних самітах», – пояснив він.
Фесенко наголосив, що важливими є не стільки формулювання в документах, а реальна перспектива європейської інтеграції України залежить від успіху внутрішніх реформ, після яких «не ми будемо проситися, а нас будуть запрошувати».
