В Оксфордському та Єльському університетах прогнозують: до 2024 року роботи робитимуть роботу перекладачів, до 2031-го - продаватимуть товари, до 2053-го — проводитимуть хірургічні операції.
За дослідженням консалтингової компанії “McKinsey & Company”, люди 20% робочого часу витрачають на завдання, які вже сьогодні можна доручити роботам. Передбачається, що найбільша автоматизація відбудеться в закладах громадського харчування і торгівлі, де роботи зможуть упоратися з 73% дій. Також під загрозою, наприклад, 90% роботи зварників.
“Роботи вже замінюють юристів (навіть виграють судові справи), бухгалтерів, нянь, працюють екскурсоводами-гідами, — розповідає Сергій Лапковський, кандидат технічних наук, доцент НТУУ “КПІ”. — Далі роботи їздитимуть замість шоферів вантажних машин, таксистів. За результатами опитування, яке експерти (“General Electric”, IBM, “Іntel” тощо) провели в рамках Міжнародного форуму в Давосі, 45% респондентів вважають, що до 2025 року в радах директорів могутніх компаній може бути присутній штучний інтелект”.
Хоча людина звільниться від важкої й рутинної праці, цілковита незалежність виробництва від людей призведе до масової втрати робочих місць. Підраховано, що запуск на фабриці кожного нового робота означає від 3 до 6 звільнених робітників. І це вже можна спостерігати в країнах, де застосовуються роботизація та автоматизація на заводах і фабриках.
Розвиток технологій також може викликати збільшення розриву між доходами від капіталу і від праці та, як наслідок, зростання нерівності. Попит на працівників з низьким рівнем освіти і нижчою кваліфікацією зменшиться. А країни з низькооплачуваною працею можуть втратити переваги перед розвиненими країнами і відстати від них ще більше. Тому вже нині експерти закликають держави задуматися над цим і підготуватися до нової промислової революції.