Робочий візит президента Петра Порошенка до Вашингтона спочатку не обіцяв жодних проривних рішень для України. Однак його цінність не можна применшувати, адже позиція Білого дому щодо України поки що залишається невизначеною. Тому налагодити відносини з новою американською адміністрацією та заручитися її підтримкою в питанні конфлікту на Донбасі, військового співробітництва та санкцій щодо Росії для офіційного Києва є завданням номер один.
Несподівана перемога республіканця Дональда Трампа на виборах у США в листопаді минулого року, відомого своїм лояльним ставленням до Росії, ускладнила й так нелегку роботу української дипломатії на цьому напрямі, яка до того ж зробила ставку на протеже екс-президента Барака Обами Хілларі Клінтон. Українсько-американські відносини доводиться вибудовувати майже з нуля. Візит президента Петра Порошенка до Вашингтона ознаменував початок цього процесу.
Ще в січні з’явилась інформація про те, що зустріч президента Петра Порошенка і Дональда Трампа може відбутися наприкінці лютого – під час початку головування України в Раді безпеки ООН. Однак тоді переговори не відбулися. Інформація про те, що знову готується зустрічі президентів, з’явилася несподівано. Буквально за п’ять днів до візиту в Адміністрації президента підтвердили, що зустріч справді заплановано.
І тільки 19 червня, у день, коли Петро Порошенко вилетів до Вашингтона, представник Білого дому Шон Спайсер повідомив про заплановану у Вашингтоні зустрічі Порошенка з віце-президентом США Майком Пенсом. Однак чи буде зустріч із главою Білого дому, він нічого не сказав. Про це згадав уже український президент, анонсувавши «фантастичну програму». Він також наголосив на важливості того факту, що ця зустріч відбудеться раніше, ніж зустріч Дональда Трампа з російським президентом Володимиром Путіним.
Зустріч двох президентів відбулась у форматі «drop-in» і тривала майже півгодини. Повноформатних двосторонніх переговорів не було. Дональд Трамп не зустрів президента України біля Західного крила Білого дому, хоча робив це під час прибуття інших іноземних лідерів. Поки Петро Порошенко спілкувався з віце-президентом Майклом Пенсом, до них, після зустрічі з радником з нацбезпеки Гербертом МакМастером, приєднався американський президент. Незважаючи на те, що такий формат для зустрічей з українськими представниками використовували попередники Трампа – екс-президент Барак Обама та віце-президент Джо Байден, таку стриманість виявляють не до всіх іноземних гостей.
Петро Порошенко за підсумками зустрічі вийшов на брифінг один. Він зробив заяву для преси, у якій назвав зустріч з американським колегою «повноцінною та детальною». А також запевнив, що Україна отримала тверду підтримку з боку США, підтримку щодо суверенітету, територіальної цілісності та незалежності, а також підтримку в продовженні реформ.
«Було наголошено, що США підтримують, залишаються відданими Мінським домовленостям. І впевнений, що ми маємо вимагати від Росії повної їхньої імплементації, пакета безпеки, де має бути припинено вогонь, відведено російську артилерію, танки, системи залпового вогню, забезпечено доступ СММ ОБСЄ до всієї території включно з кордоном. І ми детально обговорили кроки, які будуть зроблені, напередодні візиту президента Трампа до Європи», – заявив український президент.
Зі свого боку, президент США Дональд Трамп був не таким багатослівним, проте заявив про широке залучення США в справи України. «Це велика честь зустрітися сьогодні з президентом Порошенком, президентом України, до [справ якого] ми всі дуже сильно залучені. Ви це бачите, і про це всі читають. Ми мали дуже гарну дискусію, і досягнуто значного прогресу», – зазначив він.
Посол України в США Валерій Чалий вважає, що зустріч двох президентів допоможе розставити всі крапки над «i» в розробленні стратегії Білого дому щодо України та східноєвропейського регіону загалом. «Це абсолютно успішний візит президента України, своєчасний і наповнений змістом. По-перше, підтримка була висловлена, і президенти в деталях обговорили дуже важливі для обох країн питання. По-друге, президент представив конкретні матеріали, карти, знімки тощо. Тобто це говорить про те, що президент Трамп бачить і тримає фокус на цьому питанні, і про мир у першу чергу, про те, як повертати чіткий світовий порядок у Європі. Зокрема, і це головне для нас, підтримка нашої країни в протидії Росії. І я можу сказати, що звучали слова «Крим», що дуже важливо для нас. Звучали питання нашої взаємодії у військово-технічній сфері», – резюмував Чалий.
Професор українських студій у University College London і старший науковий співробітник з питань політики в Європейській раді з міжнародних відносин Ендрю Вілсон вважає, що домовленості – це лише декларації про наміри, виконання яких необхідно контролювати. За його словами, президент США самостійно не вирішує, які кроки має робити американська влада в геополітичних питаннях, адже цим завідує Держдепартамент США. А там конкретного плану щодо України наразі немає.
«Трамп не просто непередбачуваний, він ще й непрофесійний. Він повністю дезорганізований. Змусити Трампа підписатися під хорошою політикою – це тільки початок процесу, тому що його зобов’язання у виконанні цієї політики можуть стати великою проблемою», – сказав політолог в ефірі телеканалу «112 Україна».
На його думку, ініціатива щодо України, звісно, має прийти від професіоналів: Ради нацбезпеки, Держдепу, де багато хороших людей, у тандемі з Україною. «Що може вийти з таких консультацій, ми насправді не знаємо, поки не бачимо конкретного плану. Частково, тому що це нелегкі рішення. У нас немає чарівної палички, яка б легко все вирішила, це довготривала проблема», – резюмував він.
Політтехнолог Тарас Березовець також вважає, що зустрічі Трампа з Порошенком і його майбутня зустріч із Путіним на цьому етапі є визначальними. «Трамп абсолютно непередбачуваний у своїй політиці, зокрема міжнародній. При цьому він істотно зменшив вплив Держдепу, і Тіллерсон (держсекретар США. – «i») не має сьогодні такого голосу, який мав Джон Керрі в адміністрації Обами. З іншого боку, є позитив: американська система стримування і противаг привела до того, що зараз зросла роль і Конгресу, і Сенату, і Палати представників у визначенні зовнішньої політики. Але визначитися щодо України і Росії Трамп справді може під впливом зустрічі з Порошенком і Путіним», – заявив він.
«Я думаю, те, що Трамп прийняв президента Порошенка напередодні першої офіційної зустрічі з Путіним, має своє символічне значення. Однак він прийняв його не так щедро і шикарно, як він міг це робити, і як він міг це робити щодо інших лідерів. Мені здається, що Трамп усе-таки зберігає якусь надію, що він може поліпшити відносини з Росією, і він трохи умовно поки що будує відносини з Україною. Путін може його переконати з цього приводу», – вважає старший співробітник Інституту Гудзона Девід Сеттер.
Він також вважає, що Порошенко з Трампом ні про що суттєве не домовився. «Я сумніваюся, що вони суттєво щось обговорили під час цього візиту. Передусім цей візит мав символічне значення. Це показує, що Америка не залишить Україну, що стежитимуть за ситуацією та допомагатимуть протистояти. Безумовно, це було не на повну силу, бо президент Трамп міг робити це більш очевидно й рішучіше. Навіть на такому рівні, я думаю, це добре помітили в Кремлі, і це матиме свій результат», – резюмував він.
Екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко вважає, що зустріч двох президентів – не перемога, а початок діалогу між двома країнами, який ще треба вибудовувати. «Треба базувати не просто на бажанні подати успіх свого візиту в Україні, тому що це не електоральне питання, це питання виживання нашої держави. А сьогодні враження, що це в основному задля внутрішньополітичних міркувань. А на це Трамп готовий піти тільки частково», – зазначив він.
Грищенко наголосив, що підтвердженням його слів є те, що президенти США та України не дали спільного брифінгу для преси в Білому домі. «Картинку Трамп дає, сутність не пропагує, не показує. Той факт, що два президенти, на відміну від Трампа з президентом Панами, не вийшли в Білому домі, куди запросили журналістів, і не розповіли про враження від зустрічі, а нашому президентові довелося вийти за огорожу і на тлі Білого дому розповідати про успіхи без того, щоб з американської сторони це підтвердили, це є свідченням того, що нам багато над чим треба працювати», – резюмував він.
Тим часом, попри зовні не дуже теплий прийом у Білому домі, адміністрація Дональда Трампа приготувала до візиту Петра Порошенка цінний подарунок. На сайті Мінфіну США оприлюднили розширений санкційний список щодо Росії, до якого внесли й командира ПВК «Вагнер» Дмитра Уткіна. У прес-релізі йшлося, що солдати ПВК «Вагнер» брали участь у військовому конфлікті на сході України.
Загалом до списку додано 38 фізичних осіб та організацій. Зокрема, до нього потрапили заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров і декілька російських банків, що працюють в окупованому Криму. Також санкції введено проти організацій, пов’язаних з байк-клубом «Нічні вовки».
Петро Порошенко високо оцінив цей жест. «Сьогодні США приймають додаткові санкції практично щодня. Я бачу позицію США як твердого, надійного і стратегічного партнера України», – заявив український президент.
