Під час чергового щорічного Національного експертного форуму (НЕФ) його учасники обговорили широке коло питань, починаючи від реформування Конституції, можливості позачергових парламентських та президентських виборів, а також вплив глобальних змін у Європі на зовнішню політику в Україні.
Напередодні в Києві відбувся VII Національний експертний форум (НЕФ), організований Інститутом Горшеніна. Це міжнародний комунікаційний майданчик, у межах якого провідні українські та європейські експерти, політики, бізнесмени, дипломати та представники ЗМІ, а також недержавних організацій обговорюють найважливіші питання в політичному та економічному житті України. Важливість цього заходу полягає не так в ухваленні певних рішень, як у напрацюванні ідей та пропозицій, які потім можуть узяти на озброєння державні компанії, міністерства та відомства. Цього разу форум відбувся під назвою «Точки росту».
Звертаючись до учасників форуму, президент Петро Порошенко у своєму листі заявив, що Україна потребує відкриття принципово нових можливостей, «які мають найбільший потенціал і надаватимуть необхідні поштовхи для розвитку країни в різних сферах». За його словами, досягти нових вершин, добути нові знання та досвід неможливо без якісного діалогу та ефективної комунікації з глобальним світом, тому нам потрібні потужні комунікаційні майданчики як місце обговорення нагальних питань. «Україна визначилася зі своєю метою, ми разом з вами обрали демократію, свободу та європейські цінності. Тепер важливо окреслити гідні та правильні шляхи, які стовідсотково приведуть нас до неї», – заявив він.
Про стабільність політичної системи
За словами посла ЄС Х’ю Мінгареллі, стабільність політичної системи України залежить від довіри громадян до обраних політиків та державного апарату. Щодо цього потрібно прогресивно сприяти оновленню політичного класу. «Однак щоб це сталося, потрібен новий закон про вибори і потрібен новий Центрвиборчком. З незрозумілих мені причин ці реформи повністю зупинені. Коли ми отримаємо новий закон про вибори, коли ми отримаємо призначення нових членів ЦВК?» – запитав він представників української влади.
Нагадаємо, у більшості членів ЦВК семирічний термін повноважень закінчився ще 1 червня 2014 р., але вони й далі виконують свої обов’язки. Улітку 2016 р. Петро Порошенко запропонував Раді звільнити 12 членів ЦВК та призначити 11 нових. Однак цей проект постанови так і не розглянули в парламенті.
Х’ю Мінгареллі також переконаний, що багато депутатів в Україні займаються не реформами, а обстоюванням власних інтересів. А також нагадав, що місія Європарламенту під керівництвом Пета Кокса підготувала «дорожню карту» реформування роботи Ради, але вона фактично заблокована, бо немає політичної волі для її ухвалення.
Посол ЄС нагадав, що європейська сторона допомогла розробити велику кількість законопроектів, спрямованих на реформи в Україні, але часто їх блокують у комітетах. «Коли ми намагаємося перевірити гармонізацію українського законодавства з ЄС, ми розуміємо, що в профільних міністерствах законопроекти вже створено, вони зареєстровані в Раді, але голова комітету Ради вирішив далі не рухатися через наявність власних інтересів, і він не хоче сприяти реформам», – резюмував Мінгареллі.
«Реформування Конституції – це не шлях до стабільності чи політичної турбулентності, тому що нереформована Конституція – це і є турбулентність. Реформування Конституції – це реформування країни», – зі свого боку, заявила перший віце-спікер Ради Ірина Геращенко. Вона вважає помилкою неголосування тих політичних сил, що не підтримали реформування Конституції в юридичній частині через певні, «виключно якісь особистісні речі».
За її словами, зміни до Конституції України не внесли тільки з однієї причини. «У цих змінах є пункт, який на цьому етапі не знаходить належної підтримки в суспільстві і політикумі, це про особливості місцевого самоврядування на території Донецької та Луганської областей», – зазначила перший віце-спікер.
Депутат Ради від фракції БПП Мустафа Найєм вважає, що реінтеграція мешканців Донбасу в Україні можлива ще до фізичної деокупації цієї території. «Ми дуже часто говоримо про території і забуваємо, що там є люди. Реінтеграція території стосується адміністративних гілок, армії. Ми захищаємо ці території, повинні відновити свій кордон. Але коли ми говоримо про людей – реінтеграція людей Донбасу можлива ще до деокупації, зараз», – заявив він. За його словами, ідеться про правила перетину контрольних пунктів в’їзду-виїзду, правила перетину товарів, визнання документів про народження, смерть, спадщину.
Також він вважає насущним питання виборчих прав мешканців Донбасу. «Скажіть, люди, які живуть там і тільки отримують пенсію тут, повинні впливати на наші президентські вибори? Ми маємо дати правильну відповідь – чи можуть вони голосувати, чи ні. Тому що це призведе до маніпуляцій», – пояснив Найєм.
Депутат вважає, що в нинішніх умовах Донбас знову може стати вотчиною конкретних людей, тому потрібно щось змінювати. З огляду на це він підтримав роботу над законопроектом про реінтеграцію окупованих територій Донбасу в Україну, що йде в Адміністрації президента. Водночас Найєм поскаржився, що такий важливий законопроект розробляється без участі депутатів Ради і може бути внесений на останньому пленарному тижні сесії.
Зі свого боку, депутат від фракції «Самопоміч» Олена Сотник бачить передумови для дострокових виборів президента, унаслідок яких Петро Порошенко може залишитися при владі. Вона пояснила, що 2019 року Україна має виплатити величезні суми за зовнішніми зобов’язаннями. «Це означає, що нам потрібна буде аномальна сума валютної виручки, щоб погасити свої зобов’язання. І це буде найближча точка до дефолту. А це означає економічну нестабільність та суспільну нестабільність», – заявила політик.
Тому, на її думку, для президента зараз найвигідніший момент. «По-перше, у нас є кілька нібито перемог, хоча про це можна дискутувати. По-друге, дуже ослаблені політичні конкуренти, а нові лідери ще не вийшли на необхідний рівень популярності. По-третє, у президента залишається широкий адміністративний ресурс, який може дозволити йому повторно прийти до влади», – підсумувала Сотник. Нагадаємо, що чергові вибори президента України мають відбутися 31 березня 2019 р.
Про місце України на карті світу
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе бачить розвиток трьох трендів у світовій політиці. «Тренд на згортання демократії, повернення до мономодельних систем, за якими діє РФ, ще декілька країн навколо нас. Можемо говорити, що й Ісламська держава йде таким шляхом», – сказала вона.
«Другий тренд, можливо, не такий очевидний. Я назвала б його популістським», – зазначила Климпуш-Цинцадзе. За її словами, ідеться про спробу розв’язати складні проблеми простим шляхом. Цей тренд з’явився як відповідь на виклики надмірної бюрократизації демократичних процедур, вважає віце-прем’єр.
«Третій тренд не такий сумний – на поглиблення демократії, на подолання фрагментації, на інклюзивність, на широке залучення громадян», – сказала вона. На думку Климпуш-Цинцадзе, у цей тренд вписується перемога Еммануеля Макрона та його прихильників у Франції. «У більш широкому сенсі можна говорити, що йде боротьба між архаїкою і модернізмом. Архаїка, де присутній тоталітаризм, націоналізм, популізм, і модерн, який характеризується глобалізмом та цінностями західних цивілізацій. Україна свій вибір зробила ще на Майдані і буде йти шляхом демократизації», – підсумувала вона.
За словами посла Бельгії Люка Якобса, Україна перебуває на передовій захисту європейських цінностей. «ЄС – не економічний проект, не клуб і точно не гольф-клуб. Це політичний проект навколо цінностей, принципів, демократизації, прав людини та, передусім, уникнення ситуації, у якій може виникнути конфлікт. Ми не повинні сприймати мир як належне, і Україна демонструє це нам. Мир потрібно захищати, і, на жаль, Україна буквально перебуває на передовій цього захисту», – заявив посол. Якобс також назвав Україну одним із стратегічних партнерів ЄС.
Директор Інституту стратегічних досліджень при Міністерстві оборони Франції (IRSEM) Жанжен Вільмер вважає, що загроза, яка виходить від Росії, не тільки територіальна, а й у тому впливі, який має Москва. За його словами, саме відсутність єдності є основною проблемою та слабкістю в боротьбі з російською пропагандою, яка досягає серйозних успіхів у Європі завдяки впливу Кремля. «Основна проблема в боротьбі з російською дезінформацією – відсутність єдності», – заявив він. Водночас експерт відзначив успіхи оперативної робочої групи ЄС зі стратегічних комунікацій East StratCom Task Force в протидії спробам Росії вплинути через дезінформацію та пропаганду на вибори в Європі.
«Популізм – це частина гібридної війни, яку використовують з метою знищення європейських цінностей. ЄС не варто вважати РФ своїм партнером», – вважає заступник голови постійної делегації України в ПАРЄ, депутат Георгій Логвинський. Він переконаний, що РФ не зацікавлена в розвитку України та в розвитку Європи. «Вона, навпаки, зацікавлена в створенні таких умов, у яких європейське суспільство не зможе розвивати власні інтереси. І точно так само з Україною», – підсумував парламентар.
