Кількість банків в Україні за останні три останні роки скоротилося вдвічі - до 90. Багато з тих, що пішли з ринку були штучно доведені до банкрутства. Але практично ніхто не поніс відповідальності. Чому так?
Причину пояснив Олександр Виговський, адвокат ЮФ Ільяшев і Партнери.
В українському законодавстві вже існують норми, що дозволяють залучити до відповідальності акціонерів банків (тобто осіб, які володіють не менше 10% акцій), дії яких призвели до неплатоспроможності фінустанови. Закон зобов’язує їх робити своєчасні заходи для запобігання неплатоспроможності банку (наприклад, вносити додатковий капітал).
Якщо ж встановлено факт навмисного доведення банку до банкрутства, пов’язані особи (контролери, власники істотної участі) повинні нести нести цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. При цьому відповідають вони всім своїм майном. І навіть якщо банківські активи вивели на рахунок члена сім’ї власника банку чи пов’язаної особи, то останні несуть солідарну відповідальність за заподіяну банку збиток.
Проблема полягає в тому, що для залучення власника банку до кримінальної відповідальності ще необхідно довести, що: (а) такі дії відбувалися їм навмисне, з корисливих мотивів, з особистою зацікавленістю або в інтересах третіх осіб (і не були результатом управлінської помилки); (Б) це завдало значної матеріальної шкоди державі чи кредиторам. У ряді випадків факт доведення банку до неплатоспроможності важко довести.
У Раду періодично вносять законопроекти про посилення відповідальності власників банків і пов’язаних осіб. Наприклад, пропонувалося встановити повну матеріальну відповідальність засновників банків всім їхнім майном і майновими правами, в тому числі частками в майні інших осіб, за фінансовими зобов’язаннями банку.
Пропонувалося також наділити НБУ можливістю при виведенні банку з ринку одночасно накладати заборону на відчуження рухомого і нерухомого майна власника відповідного банку.
Поки є лише окремі приклади судових рішень, в яких суди покладають на акціонерів банків майнову відповідальність.
Виходячи з усього цього, можна припустити, що на даний момент захистити кредиторів від шахрайства власників банку можливо тільки за рахунок високого рівня банківського нагляду НБУ і своєчасного вжиття заходів щодо недопущення банкрутства банку.
