Світовий банк (СБ) зберіг прогноз зростання ВВП України на цей рік на рівні 2%, але підвищив прогнозний рівень інфляції до 10%.
Цього року темпи економічного зростання залишаться невисокими, на рівні 2%, через виклики як з боку зовнішніх ринків, так і внутрішніх проблем, пов’язаних з торговою блокадою Донбасу. Для подолання наявних структурних дисбалансів і прискорення відновлення економіки до 4% у наступні два роки українському керівництву потрібно активніше впроваджувати реформи, спрямовані на підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності української економіки. Про це йдеться в новому Огляді економічної ситуації в Україні, що напередодні презентували фахівці СБ в Києві.
«Поки що економіка відновлюється досить повільно, проте рішучі реформи можуть допомогти підвищити темпи економічного зростання в середньостроковій перспективі, подолати макроекономічні дисбаланси та поліпшити умови життя населення», – сказала директор представництва СБ у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен під час презентації огляду. За її словами, реформування пенсійної системи, системи охорони здоров’я, створення ринку землі зараз як ніколи важливі, зважаючи на те, що виклики, пов’язані з конфліктом на сході країни, зростають.
Згідно з оглядом, економіка України зросла на 2,3% у 2016 р., серед іншого, завдяки високому врожаю, що зумовив прискорення економічного зростання до 4,8% у четвертому кварталі. Реформи, проведені у 2014-2015 рр., допомогли стабілізувати економіку та поліпшити інвестиційні настрої. Однак зростання у 2016 р. залишається помірним порівняно з 16% кумулятивного падіння в попередні роки. Повільні темпи загального зростання економіки стали наслідком досі негативної динаміки в секторі послуг, серед яких освіта, охорона здоров’я та фінансовий сектор. Чинниками стримування також залишалися слабкий зовнішній попит і конфлікт на сході країни.
З іншого боку, зростання валового нагромадження основного капіталу, що перевищило 20%, стало головним позитивним сюрпризом у 2016 р., оскільки воно стосувалося переважно збільшення інвестицій у виробниче устаткування, що вказувало на поліпшення інвестиційних настроїв. «Реформи у 2016 році допомогли збільшити інвестиційну активність. Уперше за 10 років ми маємо зростання інвестицій в основний капітал на рівні 20%. Це найвищий показник з 2007 р. І це свідчить про те, що поступово, здійснюючи реформи, ми можемо досягати відновлення інвестиційної активності», – констатувала Анастасія Головач, економіст представництва СБ в Україні, Білорусі та Молдові.
Водночас після підвищення позаторік рівень бідності почав скорочуватись у 2016 р. Доходи населення істотно скоротились у 2015 р. через глибоку економічну рецесію та високу інфляцію. З 2016 р. реальні доходи населення підвищилися завдяки уповільненню зростання споживчих цін і відновленню економічного зростання. Інфляція скоротилася з 43,3% у 2015 р. до 12,4% у 2016 р., завдяки стабілізації ситуації на валютному ринку та помірній монетарній політиці, тоді як зростання реальної заробітної плати склало 11,6% в річному зіставленні в грудні 2016 р. Однак ситуація на ринку праці залишається складною, а рівень безробіття зріс із 9,1% у 2015 р. до 9,3% у 2016 р.
Дефіцит зведеного бюджету знову зріс у 2016 р. через скорочення надходження єдиного соціального внеску (ЄСВ), однак він виявився меншим, ніж очікувалося, завдяки зростанню інших податкових надходжень і контролю за витратами. Дефіцит зріс з 1,2% ВВП у 2015 р. до 2,2% у 2016 р. Реальне скорочення доходів склало 11%, що в основному пояснюється очікуваним скороченням надходжень від ЄСВ після зниження ставки оподаткування. Вони скоротилися з 9,6% ВВП у 2015 р. до 5,5% – у 2016 р., що значно нижче, ніж витрати на пенсії, які становлять 10,8% ВВП. Це призвело до утворення дефіциту пенсійного фонду на рівні близько 5% ВВП, і поки що є одним з основних фіскальних ризиків.
З іншого боку, інші податкові надходження перевищили очікування завдяки зростанню економічної активності у 2016 р. Так, надходження від податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств зросли на 7,6%, 13,1% та 25,7% відповідно. Крім того, у 2016 р. уряд продовжив жорсткий контроль за видатковою частиною бюджету. Реальне скорочення витрат на пенсії склало 21,8% рік до року через обмежену індексацію (та передоплату січневих пенсій 2016 р. в грудні 2015 р.). Витрати на товари та послуги скоротилися на 9%. Зате реальне зростання зафіксовано в розрізі капітальних витрат (через зростання ліквідності місцевих бюджетів унаслідок децентралізації) та витрат на соціальний захист (через збільшення охоплення програми житлово-комунальних субсидій). Дефіцит НАК «Нафтогаз» скоротився минулого року до нуля порівняно з 1% у 2015 р. Державний прямий і гарантований борг зріс до 81% ВВП, в основному через рекапіталізацію «ПриватБанку» в грудні 2016 р.
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу зріс до 3,8% у 2016 р. через збільшення імпорту інвестиційних товарів. Незважаючи на скорочення імпорту газу та інших мінеральних продуктів, дефіцит торгівлі товарами розширився у 2016 р. через зростання імпорту проміжних та інвестиційних товарів. Однак зростання прямих іноземних інвестицій (що в основному пов’язано зі збільшенням капіталу банків) було досить, щоб перекрити дефіцит поточного рахунку. Міжнародні резерви зросли до $15,5 млрд.
Прогноз зростання економіки залишається помірним, з огляду на значні зовнішні та внутрішні виклики. «Вугільна та торгова блокада з неконтрольованими територіями на сході України впливатиме на два основних сектори – це металургія та енергетика. Тому наш прогноз економічного зростання на 2017 р. залишається помірним, у розмірі 2%. Однак прискорення реформ може посилити економічне зростання до 4% у наступні два роки», – заявив Фарук Хан, провідний економіст представництва СБ в Україні, Білорусі та Молдові.
Виклики в бюджетній сфері також залишатимуться значними та потребуватимуть системної фіскальної консолідації, підкріпленої глибокими структурними реформами. Незважаючи на істотне скорочення бюджетних дисбалансів упродовж останніх двох років, фіскальні ризики залишаються високими в середньостроковій перспективі. У 2017 р. очікується збільшення дефіциту бюджету розширеного уряду до 3,1% ВВП через збільшення мінімальних заробітних плат і великий дефіцит пенсійного фонду. Як наслідок, державний і гарантований борг зросте майже до 89% ВВП.
На думку експертів СБ, для збереження макроекономічної стабільності та забезпечення поступового зниження боргового навантаження, бюджетна політика має забезпечити зниження дефіциту до рівня, що не перевищує 2% ВВП у 2020 р. Досягнення такого рівня дефіциту потребує системної фіскальної консолідації, підкріпленої глибокими структурними реформами у сфері податкового адміністрування, розширення податкової бази, реформування системи пенсійного та соціального забезпечення.
Крім того, реформи потрібні для того, щоб підвищити ефективність витрат на охорону здоров’я та освіту. «Без комплексного підходу до реформ у бюджетній сфері Україна й надалі буде заручником потреби збільшувати ставки податків і скорочувати витрати та збільшувати запозичення на внутрішньому ринку, що загрожує її борговій стабільності та зменшенню потенціалу зростання», – ідеться в огляді.
Ризики для платіжного балансу теж залишаються значними. Можливе скорочення експорту сталі та збільшення імпорту вугілля може призвести до зростання дефіциту поточного рахунку до 4,1% ВВП у 2017 р. Україна й надалі потребуватиме додаткового зовнішнього фінансування для того, щоб перекрити чисте повернення зовнішніх позик реальним сектором, яке оцінюється приблизно в $7 млрд щороку протягом 2017-2019 рр. Тому подальша співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами залишатиметься важливою для відновлення міжнародних резервів і зростання довіри інвесторів.
