Під час офіційного візиту до Норвегії президент Петро Порошенко заручився підтримкою європейських партнерів у питанні агресії Росії проти нашої держави, поінформував про поточну ситуацію на Донбасі, а також обговорив перспективи двосторонньої співпраці.
Офіційний Осло традиційно дотримується конструктивної лінії розвитку двосторонніх відносин з Києвом, декларуючи свою підтримку нашим євроінтеграційним прагненням, активно співпрацюючи на рівні ООН та інших міжнародних організацій, а також рішуче засуджуючи Росію за незаконну окупацію Криму та тривалу агресію на Донбасі.
Норвегія не є членом Євросоюзу (ЄС), однак вважається найбагатшою країною Європи. Попри різні спроби єврочиновників і місцевого лобі затягнути країну до лав європейської сім’ї на всіх референдумах норвежці незмінно голосували проти вступу в організацію. І зараз, коли загальноприйняті європейські принципи дали тріщину через вихід Великобританії, коли країни-члени опинилися перед обличчям масштабної банківської кризи, рівень безробіття постійно зростає, а на кордонах європейських держав скупчена рекордна кількість біженців, норвежці вкотре переконалися, що мали слушність.
Напередодні президент Петро Порошенко побував з офіційним візитом у Королівстві Норвегія. Це перший в історії візит голови Української держави до країни «вічних льодовиків». Він відбувся у відповідь на візит прем’єр-міністра цієї скандинавської держави Ерни Солберг в Україну ще 18 листопада 2014 р. Основною подією минулих зустрічей стало підписання низки важливих двосторонніх документів, зокрема Угоди між урядами двох країн щодо підтримки держбюджету. Головним підсумком нинішніх зустрічей – підписання декларації про партнерство двох країн, у якій засуджено окупацію Криму та агресію на Донбасі.
«У важкі для України часи Норвегія виявилася надійним другом і стратегічним партнером. Я вдячний, що в цьому документі норвезька сторона чітко засудила Росію за незаконну окупацію Криму та тривалу агресію на Донбасі. Норвегія запевнила в підтримці суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України, і така чітка позиція для нас важлива», – повідомив президент Петро Порошенко на спільній прес-конференції за результатами зустрічі з прем’єр-міністром Норвегії Ерной Солберг.
«Нас турбує відсутність безпеки на Донбасі. Без дієвого перемир’я важко уявити собі переговорний процес про політичне врегулювання. Вирішальним є виконання мінських домовленостей усіма сторонами. Ми закликаємо Росію виконувати свою частину домовленостей і продемонструвати волю в сприянні політичному та мирному врегулюванню», – зазначила Ерна Солберг.
Норвезький прем’єр також підтвердила готовність своєї країни і далі надавати Україні підтримку в проведенні реформ, сприяти її економічній та політичній стабільності. «Україна рухається вперед. Але ми згодні з тим, що попереду багато роботи, і це потребує виконання політичних зобов’язань керівництва. Норвегія хоче бути надійним партнером України. Ми будемо й далі підтримувати заходи, спрямовані на реформування», – сказала вона. Нагадаємо, що 2015 р. Норвегія виділила Україні 200 млн норвезьких крон (близько $23 млн) на проведення реформ і пообіцяла виділити стільки ж 2016 р.
Особливу увагу сторони приділили торговельно-економічному партнерству двох країн. Зокрема, вони відзначили початок роботи міжнародної комісії з торговельно-економічного співробітництва, установче засідання якої відбулося декілька тижнів тому. «Економіки України та Норвегії мають величезний потенціал, а рівень торгівлі та співпраці між нами недостатній», – повідомив Петро Порошенко.
Донедавна двосторонні економічні відносини були традиційними. Україна купувала в Норвегії рибу та морепродукти й постачала на норвезький ринок метали та хімічну продукцію. Однак зараз ситуація змінюється.
Зокрема, український агросектор має сприятливі інвестиційні умови для норвезького бізнесу, а також значні можливості для розширення експорту сільськогосподарської продукції. Оскільки Норвегія імпортує велику кількість різних видів аграрної продукції, частину з них країна могла б закуповувати в Україні. Зокрема, зерно, овочі, різні види олії та продуктів з високою часткою доданої вартості.
Не секрет, що в Норвегії досить високі митні бар’єри навколо аграрного сектора, але є і квоти, а також можливості, які українські виробники досі не використовували. З огляду на те, що Норвегія не входить до ЄС, отже, може бути відносно самостійною у своїх рішеннях щодо економічного співробітництва з Україною.
Так, за 9 місяців 2015 р. товарообіг сільськогосподарської продукції між нашими країнами склав $76,7 млн, з яких сума експорту становить $1,6 млн (залишки і відходи харчової промисловості, соняшникова олія, мед), а сума імпорту – $75,1 млн (риби, ракоподібні, молюски – $73,4 млн, різні інші харчові продукти – $0,5 млн, м’ясо та субпродукти – $0,3 млн, готові або консервовані продукти з риби та ракоподібних – $0,5 млн).
Не менш перспективним може виявитися співпраця в енергетичному секторі. Тут ідеться, зокрема, про енергоефективність, ядерну безпеку та технології в газонафтовому секторі. «Пані прем’єр, наприклад, поінформувала мене, що у сфері енергетики вони готуються до переходу на постнафтову еру, еру нових джерел енергії, і зрозуміло, що ця тематика є актуальною й для України. І ми домовилися про координацію та співробітництво в цьому важливому напрямі», – повідомив президент.
Зокрема, голова держави провів зустріч з керівництвом національної енерготранспортною компанії STATNETT, найбільшої компанії з відновлюваної енергетики в Європі STATCRAFT, а також Норвезьким директоратом водних ресурсів та енергетики за участю міністра палива та енергетики Норвегії Торда Лієна. Він поінформував представників норвезьких компаній про реформування енергетичної галузі України, актуальний стан забезпечення енергетичної безпеки нашої держави, плани на найближчу перспективу. А також ознайомився з функціонуванням енергосистеми Норвегії та актуальними норвезькими енергетичними проектами в Україні.
Нагадаємо, проекти з енергоефективності в Україні впроваджує норвезька компанія Reintertsen AS. Деякі проекти з розвитку енергоефективного виробництва в Україні підтримала Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО), заснована п’ятьма північноєвропейськими країнами. Проекти в основному пов’язані з енергетикою, сільським господарством, промисловим виробництвом і банківським сектором. У більшості з них передбачено заходи щодо скорочення енергоспоживання та викидів двоокису вуглецю та інших парникових газів. В українському портфелі НЕФКО зараз перебуває 56 проектів загальною вартістю €160 млн.
До речі, Норвегія є третім у світі експортером блакитного палива після Росії та Катару, задовольняючи понад 20% потреб ЄС у постачанні газу. У 2015 р. через ЄС норвезький газ уже потрапляв в Україну, тому можливість знову відновити постачання на комерційних умовах київська влада теж має брати до уваги.
Крім цього, сторони домовилися розширити спільне співробітництво в IT-секторі. Нагадаємо, п’ять українських IT-компаній увійшли до світового рейтингу кращих IT-розробників. Крім того, Петро Порошенко запросив норвезькі компанії до участі в приватизації в Україні.
Голова держави побував на аудієнції в короля Норвегії Гаральда V, де висловив слова подяки за підтримку територіальної цілісності України та значну практичну допомогу. «Президент відзначив увагу, яку Його Величність особисто приділяє ситуації в Україні, що, зокрема, відображено в нещодавній тронній промові на відкритті нинішньої сесії Стортингу Норвегії, у якій було заявлено, що «дії Росії в Україні є однозначним порушенням міжнародного права», – ідеться в повідомленні прес-служби президента.
