Світова спільнота залишилася відданою своїм принципам і засудила проведення виборів до Держдуми Російської Федерації (РФ) на території окупованого Криму. Однак українська дипломатія має намір домагатися невизнання легітимності цих виборів загалом, не тільки на території півострова. Водночас експерти сумніваються, що протистояння на міжнародній арені призведе до серйозних наслідків для Кремля, оскільки західні лідери щодо цього й так зробили чимало.
Напередодні Верховна Рада ухвалила постанову №5135 про заяву щодо невизнання Україною легітимності виборів до Держдуми РФ сьомого скликання. Відповідний проект постанови, підготовлений і внесений лідером фракції «Народний фронт» Максимом Бурбаком, підтримали 264 народних депутати. Отже, український парламент фактично дав старт для проведення міжнародної кампанії за невизнання повноважень російської Держдуми.
Як наголошується в заяві, враховуючи незаконне проведення виборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (АРК) і міста Севастополь, проведення виборів до Держдуми сьомого скликання є порушенням Конституції та законодавства України, основних принципів і норм міжнародного права, Статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Будапештського меморандуму 1994 року, Резолюції Генасамблеї ООН щодо територіальної цілісності України № 68/262, ухваленої 27 березня 2014 р. на 68-й сесії Генасамблеї ООН, та інших міжнародно-правових актів.
Тому український парламент «не визнає легітимність виборів до Держдуми Федеральних зборів РФ сьомого скликання, їхніх результатів і правових наслідків та, відповідно, складу, повноважень, актів і рішень новообраної нижньої палати російського парламенту». Крім того, Верховна Рада звертається до Радбезу та Генасамблеї ООН, парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій із закликом не визнавати легітимність цих виборів.
Минулих вихідних відбулися вибори до Держдуми РФ. Результати голосування не відзначилися особливою різноманітністю та викликають відчуття дежавю. За попередніми підрахунками, у парламенті будуть представлені ті самі партійні фракції, що й останні п’ять років. «Єдина Росія», Ліберально-демократична партія Володимира Жириновського, Комуністична партія та «Справедлива Росія», як і 2011 р., подолали прохідний бар’єр до Держдуми. Щоправда, цього разу пропрезидентській партії, всупереч прогнозам, вдалося значно зміцнити свої позиції. «Єдина Росія» сьогодні претендує не на парламентську, а на конституційну більшість. Ця партія отримала більшість депутатських мандатів не тільки за партійними списками, а й переважну кількість місць у Держдумі за одномандатними округами.
Каменем спотикання стало проведення голосування в анексованому Криму, що вкрай обурило не тільки офіційний Київ, а й усю світову спільноту. Раніше президент Петро Порошенко доручив голові МЗС Павлу Климкіну поінформувати російське керівництво про неможливість проведення виборів до Держдуми на українській території. Зі свого боку, в РФ висловили жаль щодо відмови Києва провести вибори та зазначили, що таким чином порушуються демократичні права громадян.
У відповідь на це в українському дипломатичному відомстві зазначили, що проведення виборів депутатів Держдуми РФ у приміщеннях російських диппредставництв на території України є можливим лише після відмови російської сторони від проведення виборів на окупованих територіях. Нагадаємо, у день виборів в РФ в Україні мали бути утворені виборчі дільниці в посольстві Росії в Києві та Генконсульствах Росії в Одесі, Львові та Харкові.
Згодом у вітчизняному МЗС вибори до Держдуми РФ назвали «фарсом», заявивши, що їхнє проведення ставить під сумнів їхню легітимність загалом. Тут також не сумніваються в тому, що міжнародні партнери підтримають пропозицію ввести санкції проти організаторів та учасників виборів у Криму. Українська дипломатія також жорстко поставила це питання в ПАРЄ, заявивши, що готова до демаршу, якщо європарламентарі допустять повернення російської делегації, заплющивши очі на організацію голосування на півострові. Ті самі меседжі було озвучено на щорічній нараді Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, що розпочалася 19 вересня.
Міжнародне співтовариство в цьому питанні виявило солідарність з українською стороною. «ЄС не визнав нелегальної анексії Криму та Севастополя РФ, а тому не визнає проведення «виборів» на Кримському півострові», – наголошується в заяві Європейської служби зовнішньої діяльності. В ЄС нагадали, що моніторингова місія БДІПЛ ОБСЄ, а також спостерігачі від країн-членів не здійснювали свою діяльність під час електорального процесу, організованого РФ на території окупованого півострова. «ЄС як і раніше непохитний у своїй підтримці територіальної цілісності та суверенітету України», – зазначається в повідомленні.
З аналогічною заявою ще напередодні виборів до Держдуми РФ виступив офіційний представник Держдепартаменту США Джон Кірбі. Він також запевнив, що санкції проти Росії, пов’язані з Кримом, діятимуть доти, доки Росія не поверне контроль над Кримом Україні. Крім того, у Держдепі США висловили стурбованість подіями, що відбуваються на окупованому півострові, надто щодо ситуації з корінним населенням.
Голова моніторингового комітету ПАРЄ Штефан Шеннах також повідомив, що організація не визнає результати виборів до Держдуми РФ на території анексованого Криму. «Якщо ми не можемо в’їхати на територію Криму, підготувати свій звіт, то, вибачте, але ніхто не може визнати те, що там відбулося», – сказав політик.
Він також нагадав, що як голова комітету звертався із закликом до російської влади надати можливість місії ПАРЄ відвідати Крим, проте відповіді так і не отримав. «Але ми вже знаємо їхні результати, і вони не є добрим майбутнім для Росії», – сказав Шеннах. За його словами, те, що «тільки один справжній політик-опозиціонер виграв вибори до Держдуми, – ненормально».
«Вибори, що відбулися в Росії, а також в окупованому нею Криму, не легітимізують російську владу на українській території», – сказав представник організації Freedom House Роберт Герман. Він наголосив, що вибори на території півострова точно не були справедливими. «Це «голосування» було яким завгодно, та тільки не вільним і справедливим. Мешканці Криму не могли вирішувати, ані хто виграє вибори, ані хто стане нібито їхніми представниками», – додав він.
Утім, заяви світових лідерів стосувалися безпосередньо проведення виборів в окупованому Криму, а не всієї території Росії, де їх було визнано «прозорими», лише з невеликими порушеннями. Такий дипломатичний маневр не зовсім задовольняє амбіції офіційного Києва.
«Питання проведення виборів до Держдуми РФ – один з небагатьох випадків, коли Україна якісно спрацювала. Ми своєчасно ухвалили це рішення на рівні парламенту, і зараз важливо цю тему не зупиняти. Зокрема, це питання буде порушено на сесії ОБСЄ у Варшаві», – сказав політичний експерт Олексій Кошель.
На його думку, зараз важливо донести до світової спільноти думку не тільки про нелегітимність виборів, а й про те, що весь законодавчий орган РФ буде нелегітимним. «50% депутатів, обраних за партійними списками, зокрема голосами недійсними, тобто громадян іншої держави, мешканцями Кримського півострова, і чотири депутати, які за мажоритарними округами балотуються в Криму, у них також будуть недійсні мандати», – зазначив експерт.
Зі свого боку, нардеп від фракції «Батьківщина» Борис Тарасюк уважає заяву Верховної Ради щодо виборів до Держдуми РФ «відірваною від реалій». «Усі рішення повинні мати логіку і повинні мати підстави. У цьому випадку, я вважаю, що рішення відірвано від реалій. Альтернативу було внесено на засіданні Комітету закордонних справ, яка, на жаль, не отримала достатньої підтримки», – сказав він.
Альтернатива полягала в тому, щоб визнати нелегітимними вибори в частині виборів в АРК і не тільки чотирьох депутатів, обраних там, а й усіх представників АРК, які могли увійти і можуть увійти за партійними списками в одномандатному окрузі. «Більш реалістично треба вимагати не визнавати дії РФ в окупованому Криму, виведення російських військ з Донбасу, припинити агресію. Це більш реалістичні дії, що відповідають і позиції світової спільноти. Боюся, що вона не матиме жодних практичних наслідків. Принаймні звернення до парламентів не приведуть до підтримки позиції ВР», – заявив парламентар.
Керівник Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктор Мироненко також сумнівається, що західні країни підуть на невизнання виборів до Держдуми РФ загалом через голосування в анексованому Криму. «Я не думаю, що Захід зможе піти так далеко, щоб не визнавати такими, що відбулися, вибори до Держдуми взагалі. Хоча, якщо ситуація зміниться, ця небезпека є. Якщо хтось захотів би знайти певні політичні кроки, що могли б завдати максимальної шкоди Росії, то тоді можна припустити, що хтось захоче скористатися тим, що вибори відбувались і в Криму, і спробувати оскаржити законність виборів узагалі», – сказав експерт.
Політолог Олеся Яхно також не очікує великих наслідків для Росії на міжнародній арені. «Зрозуміло, що участь у виборах Криму створює ситуацію сумнівної легітимності. Заклики не визнавати вибори навряд чи знайдуть свою згоду або сприйняття в лідерів інших країн. Однак те, що це може звучати, що незаконна участь Криму як анексованої території у виборах і її вплив на загальний результат додає сумнівної легітимності Держдумі, – факт. Це може звучати на тих чи інших майданчиках або від певних лідерів. Хтось може голосніше про це говорити, умовно кажучи, Польща, хтось – майже не говорити, як Франція», – сказала експерт.
Водночас для України це грає в певних ситуаціях більше в «плюс», ніж у «мінус». «Я маю на увазі, наприклад, перспективу повернення (російської делегації. – Авт.) до ПАРЄ. Росія докладає чималих зусиль, щоб це здійснити. Однак ситуація з виборами до Держдуми, куди включено для голосування й анексований Крим, додає Україні козирі в тому, щоб виставляти відсутність аргументів для повернення РФ», – резюмувала вона.
