З 1 серпня для української митниці настає важливий момент. Відповідно до постанови Кабміну №364 вводиться система «Єдиного вікна». Тепер усі контролюючі органи, задіяні в розмитненні вантажів, будуть об'єднані в єдину електронну систему, яка має скоротити час митного контролю, витрати, а також мінімізує корупцію в цій сфері.
Нововведення проводяться в руслі Угоди між Україною та ЄС про поглиблену зону вільної торгівлі (EUDCFTA) і є частиною процесу приведення українського законодавства в податковій і митній сфері у відповідність до стандартів і процедур, прийнятих у ЄС.
У загальних рисах виконання зобов’язань з митних питань передбачає: упровадження уніфікованих спрощених митних процедур, скорочення й стандартизацію документів та інформації, що вимагають митні органи, усунення дискримінаційних вимог, мінімізацію ресурсів для ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Раніше прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував початок реформування митної галузі. «Ми створимо «Єдине вікно» на українській митниці, ми, врешті-решт, приймемо рішення, які дозволять зробити перший крок і подолати так званих податкових білочок – тих, хто пресує бізнес», – заявив голова уряду. За його словами, реформа української митниці принесе десятки мільярдів додаткових надходжень до держбюджету.
Система «Єдине вікно» передбачає створення єдиної електронної бази даних, завдяки якій різні служби контролю та митниці можуть в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, що проходить через кордон України, та про результати його державного контролю.
За словами голови Державної фіскальної служби Романа Насирова, наразі 96% митних декларацій оформлюють митниці в електронній формі. «Середній час оформлення декларації на експорт – приблизно 1 година, на імпорт – 2 години 14 хвилин, декларацію без додаткового контролю оформлюють за 15 хвилин, а попередні декларації – в автоматичному режимі», – зазначив він.
Тим часом є ще багато супутніх державних контролюючих структур, наприклад, санітарно-епідеміологічний контроль, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний, екологічний, радіологічний, що суттєво уповільнюють цей процес. Якщо на розмитнення вантажу йде небагато часу, то всі інші процедури можуть тривати тиждень. Саме для вирішення цієї проблеми ухвалено рішення про створення «Єдиного вікна».
Тепер дозвільні органи будуть зобов’язані протягом 4 годин з моменту отримання електронного повідомлення та необхідних сканованих документів від клієнта винести рішення щодо розмитнення товарів. Якщо рішення не винесено протягом цього часу, воно приймається автоматично за принципом мовчазної згоди. Тобто система автоматично вважає, що відповідний контроль пройдено.
До того ж упровадження цієї системи мінімізує людський фактор в цьому процесі, завдяки чому значно знизяться корупційні ризики та можливості для перевищення службових повноважень у відносинах з підприємцями-імпортерами.
Начальник відділу організації митного контролю Миколаївської митниці ДФС України Дмитро Євстаф’єв уважає, що в постанові Кабміну є вельми позитивні моменти для декларантів. «Наприклад, має з’явитися зворотний зв’язок. Декларант може повідомити за допомогою «Єдиного вікна» контролюючим органам про час і місце проведення митного контролю, які є зручними для декларанта», – зазначив експерт.
Щодо корупційної складової, додав Євстаф’єв, усі дії контролюючих органів мають підкріплюватися електронним цифровим підписом. Крім того, як документи, так і протоколи дій мають зберігатися протягом 3 років. «Тобто будь-яке прийняття або неприйняття рішення фіксується системою «Єдиного вікна». Усних рішень тепер не буде», – наголосив експерт.
«Ще одне нововведення – проведення фото- та відеофіксації фізичного огляду вантажів. Тому можу сказати одне, за 10 років моєї роботи тільки зараз, завдяки впровадженню «Єдиного вікна», зроблено спробу і з’явилася реальна можливість уніфікації дій усіх контролюючих органів, задіяних у пропуску та оформленні декларованих вантажів», – резюмував він.
Президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолій Кінах також уважає позитивним факт запуску системи «Єдиного вікна» на українській митниці. Однак переконаний, що її імплементація не принесе суттєвих результатів, «якщо не буде частиною комплексної програми із зниження корупції в процесі митних процедур і вдосконалення регуляторної політики загалом».
«На жаль, поки що не видно такого комплексного плану. І принцип «Єдиного вікна», який планується ввести, не вплине істотно на рівень корупції в країні. Це більшою мірою буде імітація боротьби з нею, тому що цей процес треба посилювати комплексними завданнями та діями, починаючи з кадрової політики. З тим, щоб в інститутах влади люди працювали не за принципом особистої відданості, обслуговування чиїхось корупційних інтересів, а з високою професійною та моральною планкою», – сказав «i» експерт.
З ним солідарний співголова митного комітету Європейської бізнес-асоціації (ЕВА), генеральний директор компанії Lamarin Олександр Лазарєв. За його словами, залишається майже непередбачуваною вартість перетину товарів через митний кордон, оскільки за чинним законодавством працівники митниці самостійно можуть встановлювати митну вартість. І оскаржити їхнє рішення майже неможливо.
Нагадаємо, що таке право митники отримали на підставі постанови Кабміну № 724 від 16.09.15 р. «Про використання в системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів». Документ не вирізняється досконалістю юридичної техніки, залишаючи на розсуд митних органів доволі багато відкритих питань.
Крім того, постанова ніяк не співвідноситься з Митним кодексом, що визначає правила визначення митної вартості та є актом вищої юридичної сили. Експерт переконаний, що запропоноване владою як реформа «Єдине вікно» не вирішить проблему, а «лише приховає її, оскільки неможливо буде визначити, на якому з етапів відбувається затримка оформлення».
Зазначимо, система «Єдиного вікна» – досить поширена міжнародна практика. Наприклад, у Сінгапурі завдяки системі Trade Net кількість копій документів, що надавалися на митниці, зменшилася з 35 до 1. За рік обробляється близько 9 млн подань на торговельні дозволи (30 тис. на день!), 90% з яких – у десятихвилинний термін.
У Фінляндії багатофункціональна система Port Net – єдина для учасників морської торгівлі, радикально скоротила потребу в заповненні й обробці паперових форм. На сьогодні понад 99% усіх форм обробляються через «Єдине вікно». Треба зазначити, що законодавство ЄС значно вплинуло на правову структуру системи “Єдиного вікна” в цій країні, проте Фінляндія істотно його адаптувала до власних реалій.
У США впроваджується Автоматизоване комерційне середовище (Automated Commercial Environment, ACE), щоб до кінця грудня 2016 р. розгорнути основні функції з обробки торгової інформації та стартувати як система «Єдиного вікна». 188 з 200 найбільших подавачів експортерів користуються системою в 90% усіх звернень.
В Азербайджані завдяки впровадженню «Єдиного вікна» час оформлення вантажів становить 15-20 хвилин. Старту системи передував значний перегляд нормативно-правової бази країни, розроблення нових документів, спрямованих на спрощення та прискорення митних процедур. Фінансування впровадження та функціонування системи відбувається за державний кошт.
Загалом витрати на впровадження системи «Єдиного вікна» значно відрізняються в різних країнах і залежать від типу системи та кордонів її покриття. Наприклад, Фінляндія, Німеччина та Малайзія витратили приблизно по $4 млн. Корея інвестувала близько $5 млн у митницю та $8 млн у торгову мережу. У Сінгапурі, де системи ширші й покривають ще багато різних функцій, інвестиції склали ще більші суми.
Фінансування загалом здійснюється в різних формах: з державної скарбниці (Фінляндія, Корея, Швеція, США, Македонія, Азербайджан, Філіппіни), приватним інвестором (Німеччина, Гватемала) або публічно-приватною співпрацею (Гонконг, Японія, Малайзія, Маврикій, Сенегал і Сінгапур). Послуги можуть надаватися як на платній, так і на безоплатній основі.
Українська митниця почала практикувати принцип «Єдиного вікна» з 2005 р. (наказ Державної митної служби №314 від 20.04.2005). Однак тоді вона так і не змогла цілком його реалізувати «внаслідок браку відповідної матеріально-технічної бази, недосвідченості співробітників митних органів, браку уніфікованої інформаційної системи для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, недосконалості регулювання митних процедур». Як відбуватиметься впровадження системи цього року і чи виникатимуть подібні перешкоди, покаже час.
