Список убитих представників ЗМІ на території України поповнила ще одна людина. Напередодні внаслідок підриву автомобіля в центрі Києва загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Трагедія викликала величезний резонанс у суспільстві. Правоохоронці відпрацьовують різні версії того, що сталося, - від професійної діяльності жертви, неприязних відносин до «російського сліду».
Напередодні о 7:45 ранку автомобіль Subaru, що належав керівнику й одній із засновниць «Української правди» (УП) Олені Притулі, вибухнув у центрі Києва. За кермом був її цивільний чоловік, відомий білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет. У цей час він їхав на ефір радіо «Вести», де був ведучим ранкової програми.
Вибуховий пристрій спрацював під час повороту на розі вулиць Б. Хмельницького та І. Франка. Правоохоронці кваліфікували подію як «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб». Для його розслідування створено оперативну групу з працівників Нацполіціі, Генпрокуратури та СБУ. Також сьогодні-завтра до Києва прибудуть іноземні фахівці.
Зокрема, президент Петро Порошенко отримав згоду від ФБР США підключитися до розслідування вбивства журналіста. Про це він сказав головному редактору УП Севгіль Мусаєвій-Боровик під час телефонної розмови, у якій висловив співчуття родичам журналіста та колективу видання. Він також дав доручення міністру закордонних справ Павлу Клімкіну запросити до розслідування Europol.
«Крім версії вбивства через професійну діяльність ми розглядаємо можливість версії дестабілізації ситуації в центрі столиці», – заявив генпрокурор Юрій Луценко під час наради із силовиками в президента. Він висловив думку, що вбивство журналіста може бути частиною великого плану. «Занадто багато інформації надходить про можливі провокації найближчими днями, й у зв’язку із сьогоднішньою страшною подією з Павлом це дійсно може бути частиною якогось великого плану», – сказав Луценко.
При цьому голова СБУ Василь Грицак зазначив, що силові структури із залученням кращих фахівців проводять скоординовані слідчі дії. «У нас є база даних застосування саморобних вибухових пристроїв. Розраховуємо на допомогу і консультативну, і практичну наших іноземних партнерів», – сказав Грицак, зазначивши, що СБУ працюватиме над версією, що метою вбивства журналіста була дестабілізація ситуації в Україні.
Екс-перший заступник генпрокурора Микола Голомша назвав три можливі події, що призвели до вбивства журналіста Павла Шеремета. «Перше – це питання введення миротворчого контингенту й активізація нашого терориста (Росії. – Авт.). Друге – хресна хода московських попів, які ненавидять усе українське і в церквах служать проти України. Вони не відспівують наших героїв. Їхня хода не має нічого спільного з об’єднанням держави, а несе в собі серйозну суцільну дестабілізацію. І мені здається, що йде підготовка до Дня Незалежності України… Зараз потрібна зачистка Києва від кримінального елементу. Вона иає відбуватися в правовому полі», – заявив Голомша. Він нагадав, що дуже багато гучних убивств так і залишаються нерозкритими. «На мій погляд, це через те, що не було політичної волі керівництва держави до розкриття тих злочинів», – додав він.
Зі свого боку керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив, що вбивство журналіста Шеремета – це замах на свободу слова в Україні та «спроба залякати тих, хто не боїться в очі говорити правду». «Упевнений, що відповідні правоохоронні органи докладуть усіх зусиль для розкриття цього злочину та покарання вбивць», – написав він на своїй сторінці у Facebook.
На цьому факті акцентують увагу й колеги Шеремета в УП та радіо «Вести». Вони переконані, що вбивство журналіста пов’язано з його професійною діяльністю. Зокрема, головний редактор УП Севгіль Мусаєва-Боровик повідомила, що загиблий останнім часом скаржився на стеження за ним. У зв’язку з цим президент Петро Порошенко повідомив про рішення надати охорону керівнику УП Олені Притулі, а також головному редактору видання, оскільки версію замаху на цивільну дружину журналіста правоохоронці також не виключають.
Зі свого боку депутат від пропрезидентської фракції Вадим Денисенко вважає, що зв’язок убивства журналіста з його професійною діяльністю є абсолютно мінімальним, «бо Шеремет ніколи не був журналістом-розслідувачем, ніколи не був людиною, яка покривала якісь схеми». «Це був журналіст-політолог, я не бачу причин прибирати його таким демонстративним шляхом. Це не послання журналістському цеху. Це послання, на мою думку, насамперед суспільству, і це частина сніжної кулі, наростання страху в суспільстві», – додав депутат.
У цьому контексті багато хто вбачає російський слід. Зокрема, цю версію не скидає з рахунку народний депутат, позаштатний радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко. «Я не виключаю версію російського сліду, сліду російських спецслужб… Це все починає бути схожим на справу журналіста Гонгадзе», – заявив він. «Я думаю, що це одна зі спроб дестабілізації ситуації в Україні. Можливо, комусь із наших східних сусідів не подобається, що в нас є свобода слова», – вважає міністр юстиції Павло Петренко.
«Павло був знаковою особистістю для Кремля. Мабуть, навіть більшою мірою, ніж для української журналістики, – за всієї моєї глибокої поваги до того, що він робив у нас. Полярні фігури – Бузина і Шеремет. А зацікавленість путінських стерв’ятників у їхньому вбивстві простежується. Шокувати, залякати, дестабілізувати», – написала медіа-експерт Наталя Лігачова у своєму Facebook.
«Більш переконливою мені здається версія про те, що це політична провокація. Убили відомого журналіста, щоб потім влаштувати черговий пропагандистський шум про те, до чого довела Революція гідності», – заявив журналіст і телеведучий Євген Кисельов.
Хоча російська сторона підозри на свою адресу не коментує, однак теж надала офіційну заяву. «Шеремет – відомий журналіст. Навіть більше, він громадянин Російської Федерації. Ми співчуваємо рідним і близьким Шеремета. Убивство російського громадянина та журналіста в Україні – це привід для серйозного занепокоєння в Кремлі», – сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. За його словами, у Москві сподіваються на неупереджене та швидке розслідування, щоб притягнути до відповідальності тих, хто стоїть за цим убивством.
Тим часом реакція міжнародної спільноти також не забарилася. Голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський висловив співчуття рідним і колегам журналіста й закликав українську владу «якомога швидше притягнути до відповідальності винних у вбивстві». У посольстві США «шоковані та засмучені» звісткою про смерть Шеремета і привітали заяви поліції та Генпрокуратури про те, що «обставини смерті журналіста будуть ретельно розслідувані».
Жахливою назвав новину про вбивство журналіста голова МЗС Латвії Едгарс Рінкевічус, зазначивши, що «це напад на свободу преси в Україні». А посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф заявила, що особливо важливо, «щоб в українських правоохоронних органів була можливість провести розслідування, а суспільство утрималося від спекуляцій». Представник ОБСЄ з питань свободи слова Дуня М’ятович також закликала покарати винних у вбивстві журналіста Павла Шеремета.
У міжнародній правозахисній організації «Репортери без кордонів» уважають вирішальним, щоб українські органи влади забезпечили швидке, ґрунтовне й незалежне розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. «На жаль, у минулому це не завжди було так, надто якщо згадати вбивство Георгія Гонгадзе. Тому вбивство певних осіб засудили, проте досі не з’ясовано, хто замовники. Такі випадки сприяють атмосфері латентного страху», – заявив прес-секретар організації Крістоф Драєр.
За його словами, «очевидно, вбивство» Павла Шеремета не сприятиме зменшенню напруги в Україні і може, врешті-решт, сприяти посиленню самоцензури серед українських журналістів. Крім того, за словами Драєр, якщо розслідування покаже, що замах спричинила журналістська діяльність Шеремета, це буде сильний негативний вплив на позицію України в міжнародному рейтингу свободи слова, який щорічно складають в організації «Репортери без кордонів».
Павло Шеремет – білоруський, російський і український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань. Противник режиму президента Олександра Лукашенка. Один із засновників «Білоруського партизана». У липні 1997 р., під час зйомки репортажу про ситуацію на білорусько-литовському кордоні, був засуджений до двох років позбавлення волі умовно, провівши у в’язниці в цілому три місяці. У 1998 р. спеціальний кореспондент російської програми «Новини» та «Час». Був ведучим щотижневої аналітичної програми «Час». У 2000 р. – пішов з новинних програм і працював далі на Першому каналі. У 2011 р. – ведучий «Вирок» на РЕН ТВ. 2013-2014 рр. – ведучий програми «Прав? Так!» на Громадському телебаченні Росії. З 2012 р. працював в Україні.
