Перед сьогоднішнім самітом НАТО у Варшаві Держсекретар США Джон Керрі побував у Грузії та Україні. Отже, американське керівництво вкотре продемонструвало, що ці країни посідають основне місце серед стратегічних пріоритетів Вашингтона, незважаючи на те, що їхнє членство в НАТО поки що не стоїть на порядку денному.
Візит Держсекретаря США Джона Керрі до України відбувся в рамках його дводенного турне, що розпочалося з відвідин Грузії напередодні саміту країн НАТО у Варшаві (Польща). Як відомо, з Грузією нас об’єднує не тільки стратегічне партнерство та спільна історія протистояння російському агресору, а й прагнення до євроатлантичної інтеграції. І, оскільки в центрі уваги нинішньої зустрічі країн – членів Альянсу, що сьогодні проходить у польській столиці, – зміцнення безпеки його союзників на південному та східному кордонах з огляду на агресивну поведінку Росії, візити до України та Грузії є закономірними.
У рамках свого візиту він обговорив з українським керівництвом хід реформ у країні та реалізацію мінських угод щодо врегулювання ситуації на Донбасі, а також співпрацю з НАТО. Присутність Джона Керрі в столиці мала сприятливий вплив і на депутатів Верховної Ради, які, як і під час візиту віце-президента Джозефа Байдена до України 6 грудня 2015 р., цього дня показали невластиву їм продуктивність, незважаючи на відносну пасивність останніх днів.
Адміністрація Білого дому прагне зрушити з «мертвої точки» виконання мінських угод до того, як його голова Барак Обама залишить свій пост. Над реалізацією цього завдання активно працює помічник держсекретаря Вікторія Нуланд, яка також супроводжувала Джона Керрі під час його поїздки до Грузії та України. Разом з віце-президентом США Джозефом Байденом її вважають куратором у цьому напрямку. У середині червня вона відвідала спочатку Київ, потім Москву, де обговорила з владою виконання мінських домовленостей і ситуацію на Донбасі.
Держсекретар США Джон Керрі оптимістично оцінює перспективи повної імплементації мінських угод до закінчення повноважень чинної адміністрації президента США. «Я впевнений, за час, що залишився, є можливість почати процес повного впровадження «Мінська», – заявив він. На його думку, це найшвидший шлях вирішення ситуації на Донбасі. А також наголосив, що не має бути сумніву щодо тих вимог, які потрібні для їхнього впровадження.
Зокрема, ідеться про реальний режим припинення вогню на лінії зіткнення, про необмежений доступ Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до всіх районів Донбасу, включаючи українсько-російський кордон, про повернення всіх заручників, про вільні та справедливі вибори на Донбасі, що відповідають стандартам ОБСЄ та української Конституції, про виведення всього іноземного озброєння та сил. «І зрештою – повернення Україні суверенітету в межах її міжнародно визнаного кордону», – підкреслив Керрі.
Незважаючи на те, що останнім часом у Європі дедалі частіше звучать заклики про скасування економічних санкцій щодо Росії, позиція Білого дому в цьому питанні залишається незмінною. «Якщо Росія не виконає свої зобов’язання з деескалації – санкції залишаться в силі. Те саме стосується Криму. Наші санкції щодо Криму залишаться до повного вирішення цієї проблеми… Якщо Росія обере шлях деескалації – міжнародне співтовариство це буде вітати», – заявив американський держсекретар. Також, за його словами, США мають намір надати Україні додатково $23 млн гуманітарної допомоги для постраждалих від конфлікту на сході України.
Зі свого боку президент Петро Порошенко запевнив американського гостя, що українська сторона є прихильником послідовного виконання взятих на себе зобов’язань у рамках «нормандського формату», чого не можна сказати про східного сусіда. «Росія та підтримувані нею бойовики несуть особисту відповідальність за пробуксовки мирного процесу на Донбасі. Ми, українці, віддані імплементації мінських домовленостей, які вважаємо дорожньою картою для мирного врегулювання на Донбасі», – заявив голова держави. Порошенко також очікує, що за підсумками зустрічі в рамках саміту НАТО сторони скоординують заходи подальшого забезпечення примусу Росії до повної імплементації мінських домовленостей і початку деокупації Криму.
Рішення, що будуть ухвалені в польській столиці, визначать спрямованість Альянсу мінімум на наступні два роки. І меседжі, що звучатимуть з вуст керівників країн-членів, безпосередньо вплинуть на наступні дії Росії в контексті конфлікту на сході України. З цієї причини російське керівництво також відмовилося проводити зустрічі в рамках «нормандського формату» до завершення саміту країн НАТО у Варшаві, щоб розуміти більш чітку картину своїх наступних кроків у цьому питанні. Нагадаємо, нещодавно Північноатлантичний альянс розгорнув наймасштабніші навчання в Європі з часів закінчення холодної війни. Як відомо, у Кремлі називають абсурдним зв’язок санкцій з мінськими угодами, оскільки, за твердженням Москви, вона не є стороною конфлікту.
Незважаючи на те, що питання вступу України до НАТО поки не стоїть на порядку денному, очевидно одне – загроза з боку східного сусіда постійно триматиме країну в тонусі, що не залишає іншого вибору українському керівництву як рано чи пізно звернутися з таким проханням. Зокрема, після ухвалення Верховною Радою в грудні 2014 р. змін до закону про позаблоковий статус і відновлення курсу на членство в НАТО Київ проводить роботу щодо забезпечення повної сумісності своєї армії із силами альянсу.
Підтримка цієї ідеї серед українського населення постійно зростає. Сьогодні кількість українців, які підтримують євроатлантичну інтеграцію, перевищує 60%. Однак наразі офіційний Київ очікує, що на саміті НАТО буде підтверджена політика «відкритих дверей» для України.
«США є прихильником політики «відкритих дверей» і вітатимуть нових членів, коли вони будуть готові. Як президент Порошенко зі свого боку сказав на декількох різних заходах: перед Україною – тривалий шлях модернізації та реформування сектора безпеки, і посилення сумісності з НАТО буде частиною обговорення, що відбудеться в рамках засідання Комісії НАТО-Україна», – сказав Джон Керрі.
При цьому він підкреслив, що українському керівництву необхідно визначитися з форматом відносин з НАТО. «Нещодавно анонсовані України зусилля щодо запуску реформ у сфері оборони, які включають заходи із зміцнення громадського контролю над Збройними силами, дуже вітаються. Вони є дуже важливою частиною демократичного процесу, для спільної роботи та забезпечення сумісності з НАТО. І є частиною намірів України в поглибленні співпраці з НАТО в рамках партнерства, що є на сьогоднішній день», – констатував Керрі. За його словами, майбутнє залежатиме від динаміки цих реформ, однак поки що говорити про членство України в НАТО рано.
Експерти вважають, що Київ не зможе претендувати на членство в НАТО в найближчі 20 років. Разом з тим це не заважає нам поглиблювати партнерство. Так, нинішня співпраця України та НАТО реалізує п’ять цільових трастових фондів у сфері командування та управління, кібернетичного захисту, логістики, медичної реабілітації та шляхом надання радників оборонним відомствам України. На саміті НАТО у Варшаві Україна буде єдиною країною, яка матиме в рамках саміту окремий захід, де зустрінуться голови урядів держав Альянсу.
Разом з тим Україні було відмовлено в наданні статусу особливого партнера поза НАТО та летальної зброї, що зайвий раз підтвердило той факт, що Захід не бажає втягуватись у військове протистояння з Росією й сподівається на припинення війни дипломатичними засобами. Та як би не було, майже всі кошти, передбачені НАТО для Росії, альянс перенаправив на фінансування програм в Україні. Таке рішення було прийнято після припинення співпраці з Росією. Що також непогано.
Фінансова допомога, яку надає американська сторона для України, дуже суттєва. «У бюджеті цього року спільними зусиллями всіх наших друзів за підтримки Конгресу ми отримали $330 млн тільки на сферу безпеки, зокрема $50 млн на летальну зброю, якщо буде таке політичне рішення, то це також може бути зроблено. А головне, що $650 млн – і це на $150 млн більше від того запиту, який узагалі робила адміністрація. Ці кошти, вони некорупційні, вони прозорі, під контролем, і вони йдуть точно на посилення здатності України й у сфері безпеки – насамперед і кредитні гарантії на мільярд доларів, що також забезпечені в бюджеті Сполучених Штатів», – повідомив посол України в США Валерій Чалий.
Те, що відбувається, укладається в рамки плану екс-радника з нацбезпеки в адміністрації президента США Джиммі Картера (1977-1981 роки) Збігнєва Бжезинського, який запропонував урегулювання конфлікту на сході України за «фінським сценарієм». Зокрема, на його думку, Захід має посилити обороноздатність України, однак при цьому гарантувати Росії, що Україна не стане членом НАТО.
