ІТ-галузь уже давно називають рушійною силою української економіки. У 2015 році експорт українського програмного забезпечення приніс країні близько $2,5 млрд. При цьому наша країна була визнана першою за кількістю IT-фахівців серед усіх європейських країн.
Згідно з інформацією IT Outsourcing News, сьогодні понад 100 тисяч українських програмістів працюють у різних компаніях, а українська спільнота ІТ-фахівців є найбільшою і найшвидкорослішою в Європі. За прогнозами аналітиків, уже до 2020 року кількість ІТ-фахівців у країні збільшиться майже вдвічі і досягне 200 тисяч.
З огляду на такі оптимістичні прогнози, цікаво поглянути на те, як планує підтримувати настільки перспективну для країни галузь держава.
31 березня Верховна Рада України прийняла постанову «Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Реформи в галузі інформаційно-комунікаційних технологій і розвиток інформаційного простору України». Ініціатором слухань був комітет з питань інформатизації та зв’язку, очолюваний Олександром Данченком, що раніше обіймав пост генерального директора компанії “Датагруп”. Незважаючи на те, що цей документ містить рекомендації, а не точні інструкції, депутатам вдалося проголосувати за його прийняття тільки з другого разу, та й то мінімумом необхідних голосів.
Утім, навіть це зрушило справу з мертвої точки, і тепер Кабінет міністрів так чи інакше повинен буде врахувати зазначені пропозиції та зауваження у своїй роботі і відзвітувати про виконання цієї постанови 1 липня і 1 грудня поточного року.
Як зазначив Олександр Данченко у своєму блозі напередодні парламентських слухань, над проектом Постанови цього року працювали кращі експерти галузі, отже, основна відмінність документа – відсутність популістських промов і пропозицій, які неможливо реалізувати в Україні протягом року.
Віктор Валєєв, директор Асоціації «ІТ України», підкреслив, що до проголосованої Радою постанови №4198 увійшли всі основні пропозиції щодо змін у законодавстві, які висувала профільна софтверна Асоціація цього року.
– В умовах відсутності системної політики держави у сфері ІТ, ми нарешті отримали комплексний документ, на основі якого має розвиватися галузь в Україні. Наступний крок – проведення ІТ-дня в парламенті, в ході якого мають бути проголосовані всі основні для ІТ закони.
Над остаточною редакцією документа працювала група з представників провідних профільних асоціацій: ІнАУ, АПІТУ, ІТ-України, ТЕЛАС і багатьох інших, окрема й окремі галузеві експерти.
Основні напрями розвитку ІКТ згідно з держпрограмою
Затверджені рекомендації слухань мають реалізувати створення сприятливих умов для розвитку ІТ-економіки: для розробників ПЗ – спрощення зовнішньоекономічної діяльності та можливість безперешкодно співпрацювати з ТОВ-контракторами, для провайдерів – спрощений доступ до кабельних мереж та розміщення обладнання. Також депутати вирішили захищати ІТ-бізнес від атак і перевищення повноважень представниками силових структур під час перевірок.
Документ вимагає імплементації умов розвитку електронного врядування, підвищення ефективності та зниження вартості державних закупівель в ІТ-сфері за рахунок їх консолідації і ведення активного громадського контролю за цим процесом.
З метою впорядкування державної політики у сфері інформатизації має бути розроблена відповідна стратегія, зокрема на базі досвіду ЄС, і відновлена ефективна робота Національної програми інформатизації.
Відповідно до прийнятої Постанови також консолідуються і повноваження державних структур у сфері ІТ в єдиному центральному органі виконавчої влади – виконати це доручено Кабінету міністрів.
З питань кібербезпеки запропоновано створити підрозділи з кіберзахисту в профільних органах влади і ввести умови для державно-приватного партнерства щодо захисту критичних об’єктів інфраструктури.
Також в Україні збільшать випуск ІТ-фахівців, а в старших класах школярі вивчатимуть основи програмування.
Крім того, громадяни України, які не мають безпосереднього відношення до ІТ-сфери, отримають свій профіт у якості запланованого впровадження 4G і високоякісного телебачення, а також систему оперативного оповіщення про надзвичайні ситуації – усе це передбачено прийнятими рекомендаціями.
