У середу, 6 квітня, на референдумі голландці проголосували проти ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС і Україною.
Незважаючи на те, що результати голосування мають лише рекомендаційний характер, влада Нідерландів взяла їх до уваги й заявила про припинення обмеження доступу до документа. На думку експертів, протягом найближчих днів у Нідерландах розглядатимуть декілька варіантів виходу із ситуації, кожен з яких не матиме значного негативного результату на відносини України з ЄС.
Результати шотландського референдуму про ратифікацію Угоди про асоціацію (УА) між ЄС та Україною стали невтішними для офіційного Києва. За підсумками голосування 61,1% виборців висловилися “проти” обмеження доступу до документа, а лише 38,1% респондентів проголосували “за”. З урахуванням того, що явка на референдумі склала 32,2%, тобто перевищила 30-відсотковий бар’єр, можна вважати голосування таким, що відбулося.
Чому Нідерланди врахують підсумки референдуму
Проте навіть результати цього референдуму не обов’язкові до виконання. “Вони не є нормою прямої дії, однак уряд Нідерландів не може їх проігнорувати”, – заявив аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Євген Ярошенко. За його словами, для цього існують певні причини. Основна – можливі судові позови з оскарженням рішення голландської влади з боку ініціаторів референдуму, якщо перші проігнорують думку своїх співгромадян. А друга – наступного року в Нідерландах мають відбутися парламентські вибори. “Напередодні цього плебісциту нинішня влада не хоче втратити свій рейтинг. А для цього їм треба показати, що вони з повагою ставляться до будь-якого рішення населення, зокрема – прислухатися до думки про небажання ратифікації Асоціації з Україною”, – підкреслив експерт.
Примітно, що прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте вже повідомив, що країна не може продовжити ратифікацію УА. “Ми будемо йти крок за кроком. Після обговорення результатів в уряді, ми подискутуємо з парламентом і нашими європейськими партнерами. Ми не пошкодуємо часу для цього. На процес підуть не дні, а тижні”, – підкреслив він.
Президент Європейської ради Дональд Туск тим часом заявив, що Брюссель готовий до діалогу з керівництвом Нідерландів, однак остаточне рішення про те, що робити з результатами референдуму, має прийняти Гаага. “Я взяв до відома повідомлення про підсумки референдуму в Нідерландах. Я й далі підтримуватиму контакт з прем’єр-міністром Рютте щодо цього питання, тому що хочу почути, які висновки він і його уряд зроблять після референдуму і якими будуть їхні наміри”, – сказав він.
Туск додав, що угода Україна-ЄС буде надалі застосовуватися на тимчасовій основі. Вона повністю вступила в силу з 1 січня 2016 року і ратифікована 27 з 28 країн ЄС. Отже, останнє слово залишається за Нідерландами.
“І це не тільки тому, що саме голландці дозволили проводити плебісцит на подібну тему, а також тому, що 23 червня ЄС очікує ще важливіше голосування – референдум щодо виходу Великобританії з Європейського союзу. Очевидно, що Брюссель буде більше зайнятий цим питанням і проблемою міграції, ніж пошуком виходу із ситуації, у яку голландці загнали самі себе”, – зазначив “Апострофу” німецький політолог, лектор Фонду ім. Роберта Боша в Україні Йоганн Заячковскі.
Три сценарії для України
Отже, як вважає Євген Ярошенко, у голландської влади є три варіанти рішень щодо подальшої ратифікації УА Україна-ЄС. Перший з них – залишити без уваги підсумки референдуму – можливий, але найменш імовірний. “Перший – ігнорування результатів референдуму, після чого має відбутись остаточна ратифікація Угоди про асоціацію. Проти цього виступатиме опозиція, яка буде звертатися в голландські і європейські інстанції, щоб оскаржити це рішення. Тому такий сценарій є малоймовірним (і вже неможливим, зважаючи на заяву Рютте. – “Апостроф”)”, – пояснив він.
У зв’язку з цим експерт вважає, що в Голландії все-таки врахують результати референдуму, що дозволить керівництву країни маневрувати серед двох опцій. “По-перше, мова йде про те, щоб винести питання ратифікації Угоди про асоціацію на повторне голосування в парламенті (раніше обидві палати голландського парламенту вже схвалили затвердження документа). Поки нинішня коаліція залишається при владі, висока ймовірність того, що голландські депутати повторно покажуть свою підтримку Україні. А по-друге, (і я вважаю це найбільш вірогідним сценарієм) слід очікувати початку консультацій між правлячою коаліцією та опозиційними силами, які ініціювали референдум. Як наслідок, має бути досягнутий компроміс”, – підкреслив Ярошенко.
Відповідне компромісне рішення, як уважає аналітик МЦПД, може бути досягнуто двома способами. “Перший передбачає ратифікацію УА в її нинішньому вигляді. В обмін на це Амстердам може зажадати від ЄС надання Нідерландам особливих умов членства в ЄС. Серед іншого, йтиметься про збільшення самостійності країни. Зокрема, у питанні зміни квот по мігрантах і так далі”, – сказав він.
“Другий варіант – зміна тексту УА з Україною і прийняття документа у відредагованому вигляді або ж із певними застереженнями”, – підкреслив Ярошенко.
Незалежно від рішення голландської влади, вважає посол МЗС України з особливих доручень Дмитро Кулеба, офіційному Києву нічого боятися. “Тому що навіть якщо уряд Нідерландів офіційно визнає результати референдуму, все одно УА буде застосовуватися як авансовий платіж. У Європейському союзі є загальний підхід щодо того, що Угода має діяти, а відносини між Україною і ЄС – заглиблюватися”, – зазначив дипломат.
За словами Кулеби, зараз з приводу підсумків референдуму в Нідерландах не варто наганяти паніку, а дочекатися 12 квітня, коли буде представлена офіційна позиція голландської влади щодо цього. “Марк Рютте дійсно прокоментував ситуацію, але це ще не можна розглядати як офіційну позицію. Тому ми продовжуємо чекати заяви уряду Нідерландів, а не тільки прем’єр-міністра, про подальші кроки щодо Угоди про асоціацію. Завтра (8 квітня) у них буде засідання Кабінету міністрів, потім будуть переговори з парламентом, а на підставі цього сформують офіційну позицію. Між 8 і 12 числами її оголосять”, – сказав він.
Співрозмовники “Апострофа” погоджуються, що незалежно від рішення голландської влади Угода про асоціацію між Україною та ЄС діятиме, а на відносини Києва і Брюсселя в інших сферах впливу не матиме. Зокрема, це стосується безвізового режиму, який не пов’язаний з голландським плебісцитом і залежить виключно від виконання Україною умов Плану дій з візової лібералізації. “Референдум… не матиме серйозного впливу на надання безвізового режиму Україні – ці питання просто не пов’язані”, – підтвердив глава МЦПД Василь Філіпчук.
Крім того, на думку Йоганна Заячковскі, в історії сучасної Європи вже є приклади “невдалих референдумів”, які згодом ні на що не вплинули. “Згадати хоча б референдум щодо Конституції ЄС, який 2005 року провалили Нідерланди і Франція (тоді, в ході консультативного референдуму, голландці і французи висловилися проти ратифікації запропонованої Конституції ЄС). Через декілька років після негативного результату за підсумками голосування обидві країни прийняли цей документ, до того ж лише з декількома символічними змінами, але фактично ідентичним змістом. Вважаю, що в разі Угоди про асоціацію з Україною відбудеться як мінімум те саме”, – зазначив політолог.
