Рост рейтингов популистов – результат недовольства политикой власти.
Об этом пишет Александр Носаль,руководитель Международного центра реформ.
Голосування за зміни до Конституції, трагічні події 1 вересня під Верховною Радою та подальший вихід РПЛ з коаліції можуть стати початком затяжної політичної кризи. Незважаючи на те, що формально вихід з коаліції 21-го депутата ніяк не впливає на її подальше існування, з політичної точки зору можна констатувати: перший пішов.
Важко говорити про мотиви, що стоять за рішенням Ляшка і його політичної сили. Чи дійсно це є грою на випередження, пов’язаною з відкриттям кримінальних справ проти членів партії, чи це є підготовкою до місцевих виборів, чи просто спробою уникнути політичної відповідальності за провал реформ. Так або інакше, станом на початок осені коаліційна угода не виконана і на третину і відповідають за такий результат усі учасники коаліції.
Очевидно, що з групами Відродження та Воля Народу, а також Опозиційним блоком РПЛ не співпрацюватиме в рамках гіпотетичної “широкої опозиції“, а, значить, гратиме на розкол коаліції і дострокові парламентські вибори, адже, згідно з опитуваннями, рейтинги РПЛ виросли порівняно з березнем 2014-го року. Найбільше – до 22,7%, тобто, в чотири рази виросли рейтинги Батьківщини, яка за такої ситуації дуже зацікавлена у дострокових виборах. Не є секретом основна мотивація Тимошенко – бути прем’єр-міністром, а тому гіпотетичні 22,7% є цілком співставними з 22,2% Народного фронту на попередніх виборах, які дозволили Яценюку посісти крісло прем’єр-міністра.
Щоправда, вихід Батьківщини з коаліції так само не призведе до її розпаду, а це означає, що золоту акцію отримує Самопоміч, яка тепер може спробувати зіграти ключову роль в збереженні коаліції і інтенсифікації ії роботи. Наприклад, може спробувати виторгувати нового генпрокурора і хоча б якісь кроки президентської сили у напрямку судової реформи.
І от тут найцікавіше питання: чи вийде достукатися до президента, чи розуміє президент хибність своїх дій. Чи розуміє, наприклад, що основна відповідальність за провал боротьби з корупцією саме на ньому. На превеликий жаль, уже після Майдану матриця української політики відтворюється з математичною точністю. Суть цієї матриці – як в боротьбі інь та янь: з одного боку твердолоба зверхня влада, уособлена президентом, який вибудовує вертикалі, збільшує собі повноваження, одноосібно приймає рішення загальнонаціональної ваги, при цьому навіть не намагаючись пояснити ці рішення суспільству.
З іншого боку – популістичні політичні сили, які через такі дії влади здобувають голоси під гаслами “Зрада! Зрада!”, при цьому не маючи власного порядку денного, плану реформ чи навіть зрозумілої економічної платформи. Отже, якщо домовитись з президентом та реанімувати коаліцію не вдасться, весною нас чекають позачергові парламентські вибори. І, в разі, якщо динаміка рейтингів збережеться, Тимошенко у ролі прем’єр-міністра. Саме таку картинку бачать у Батьківщині. Зрозуміло, що це означатиме кінець усіх сподівань на реформи, повернення “справедливих” цін на газ для населення, збільшення соціальної допомоги, “юлину тисячу” і так далі.
Але тут ми підходимо до найцікавішого: зростання рейтингів популістичних партій, як Батьківщина чи РПЛ, спричинений незадоволеністю політикою влади і президента зокрема, та можливий лише за теперішньої політичної картини. Тобто, якщо продовжувати тасувати ту саму затерту колоду політичних карт. Нова потужна політична сила, до якої є довіра, на дострокових парламентських виборах здатна посісти перше місце і, більше того – сформувати Кабінет міністрів.
Природне запитання: де ж така політична сила, тим паче з довірою виборців? Відповідь дуже проста: Саакашвілі + єврооптимісти. Ще під час попередніх парламентських виборів було багато нарікань молодим і перспективним активістам щодо того, що вони розійшлись по різним політичним силам і так і не змогли переступити через власні амбіції, домовитись і сформувати партію Майдану. Саакашвілі – реформатор з бездоганною репутацією – може стати лідером, навколо якого об’єднаються молоді, європейські за своїми цінностями політики. Це єдиний позитивний варіант виходу з політичної кризи, яка цього тижня офіційно розпочалась.
