Людству загрожує пандемія хвороби Паркінсона, так як кількість хворих за останні 25 років збільшилася в два рази.
Сьогодні хвороба Паркінсона є найбільш стрімко зростаючим в обсягах неврологічним захворюванням, і в цьому плані вона обганяє старече недоумство. Причому швидкість поширення хвороби Паркінсона поки не знижується.
Сьогодні в світі налічується 6,9 млн пацієнтів, а в 2040 році їх кількість досягне 14,2 млн, оскільки людство стрімко старіє. Неврологи тепер активно закликають пацієнтів з хворобою Паркінсона виходити на вулиці і протестувати проти ситуації, що склалася в суспільстві.
Незважаючи на величезне число жертв хвороби Паркінсона, рівень наукових досліджень, присвячених боротьбі з цією недугою, є неприпустимо низьким.
На думку ряду неврологів, саме масові протести ВІЛ-інфікованих в 1980-і роки стали головною причиною інвестування десятків мільярдів доларів в дослідження. Як результат, в середині 1990-х років з’явилася високоактивна антиретровірусна терапія, і ВІЛ перестав бути смертним вироком.
Але поки нічого подібного щодо хвороби Паркінсона не відбувається. Експерти вважають, що масові протести можуть призвести до інвестування значних коштів в дослідження, і даний неврологічний недуга все-таки стане піддаватися лікуванню.
Проблема терапії хвороби Паркінсона полягає в тому, що коли у людини з’являються перші видимі симптоми на зразок тремору кінцівок, ригідність і характерною скутою міміки обличчя, хвороба на той час розвивається вже десятки років. У його мозку не виділяється необхідної кількості дофаміну, тому починати якесь радикальне лікування безглуздо.
У розвиток хвороби можна було б втрутитися на більш ранній стадії, але за рахунок компенсаторних можливостей мозку людина не відчуває жодних симптомів до тієї стадії, коли лікувати її вже пізно.
У зв’язку з цим пріоритетними є дослідження, які допомогли б виявити методику ранньої діагностики хвороби Паркінсона.