На виборах мера Нью-Йорка, що відбулися 4 листопада 2025 року, впевнену перемогу здобув 34-річний демократ Зохран Мамдані - народжений в Африці емігрант, муксульманин, критик Трампа та політики Ізраїлю.
Його тріумф — це значно більше, ніж просто чергове оновлення влади. Це момент, який уже увійшов в історію міста, що ніколи не спить. Адже Мамдані стане першим мусульманином на чолі мегаполіса — символом багатоголосся, яке завжди було серцем Нью-Йорка. Він також — наймолодший мер за понад століття, представник покоління, що виросло серед криз, протестів і пошуків справедливості.
Його кампанія стала ковтком свіжого повітря для втомлених від політичних компромісів ньюйоркців. Зохран Мамдані, який сам себе визначає як демократичного соціаліста, побудував свою кампанію навколо простої, але потужної ідеї — зробити Нью-Йорк містом, у якому може жити не лише еліта, а й люди з середніми та невеликими доходами. Його головні обіцянки звучали як виклик усталеним правилам великого міста: заморозити орендну плату, запустити безкоштовний громадський транспорт, відкрити муніципальні супермаркети з доступними цінами, а профінансувати все це — за рахунок підвищення податків для найбагатших мешканців.
Передвиборча стратегія стала прикладом сучасної політичної мобілізації: активна присутність у соцмережах, прямі звернення до виборців, співпраця з молодими волонтерами. Завдяки цьому практично невідомий політик із Квінза зумів перемогти одного з найвпливовіших представників Демократичної партії — ексгубернатора штату Ендрю Куомо, який пішов у відставку після звинувачень у сексуальних домаганнях, хоча й заперечує їх. Він зображував Мамдані як радикального лівого, чиї пропозиції були непрацездатними та небезпечними. Після поразки на праймеріз Куомо балотувався як незалежний кандидат і все ж зібрав понад 40 % голосів. Його навіть публічно підтримав чинний президент США Дональд Трамп.
В той же час Мамдані голова Білого дому називав комуністом і відверто погрожував нью-йоркцям, щоб вони проголосували за його фаворита інакше місту уріжуть фінансування. Трамп навіть говорив, що Мамдані «захопить місто», якщо його оберуть. Цікаво, що останній представляє округ Квінз – той самий, що і свого часу Трамп. До того ж чинний президент США народився в Нью-Йорку, тож битва мала відлуння локальної драми, де місто, що дало світу одного політика, тепер вказує йому на його місце.
Вибори 4 листопада стали першим серйозним тестом для другого терміну Дональда Трампа — і, схоже, країна продемонструвала йому своє розчарування. Для президента, який звик сприймати політичні баталії як особисті змагання, результати цих перегонів стали болючим сигналом: навіть у традиційно «червоних» регіонах виборці дедалі частіше роблять вибір на користь демократів. Слід зазначити, що на виборах мера в Цинциннаті демократ Афтаб Пурвал з розгромним відривом переміг республіканця Корі Боумана – рідного брата віцепрезидента Джея Ді Венса. Окрім цього, демократичні кандидати здобули кілька перемог і в інших великих містах: в Піттсбурзі, Нью-Джерсі, Бостоні та Баффало.
Реакція Трампа на результати виборів не забарилася. У своєму дописі на платформі Truth Social президент США у властивій йому емоційній манері звинуватив у поразках Республіканської партії «шатдаун» — тимчасове припинення роботи уряду через провал із ухваленням бюджету, що паралізувало частину федеральних структур і підірвало довіру виборців. Втім, Трамп не втримався і від особистого виправдання: він заявив, що республіканці програли лише тому, що «прізвища Трамп не було у бюлетенях». За його словами, без нього партія «втрачає енергію, силу й довіру народу».
У своїй переможній промові Мамдані прямим текстом звернувся до Трампа: «Якщо хтось і може показати нації, зрадженій Дональдом Трампом, як його перемогти, то це місто, яке його породило. Це не тільки спосіб зупинити Трампа. Це спосіб зупинити наступного. Тож, Дональде Трампе, оскільки я знаю, що ти дивишся, я маю для тебе два слова: «Збільш гучність», —сказав він. Для багатьох ця фраза прозвучала як заклик: місто народжувало й виганяло тиранів — і сьогодні воно може показати, як зламати їхню владу.
Отже, ці вибори стали не просто регіональними перегонами — вони перетворилися на барометр настроїв американського суспільства, яке дедалі чіткіше сигналізує: ера абсолютного домінування Трампа в політичному житті США може добігати кінця.
Та якби там не було, перемога Зохрана Мамдані — це не просто зміна обличчя у мерії. Це потужний сигнал про зрушення епохи. По-перше, вона знаменує тріумф прогресивного крила Демократичної партії, яке повертає у політичний центр поняття економічної справедливості, рівності та людської гідності. Це реванш тих, хто вірить, що політика має служити людям, а не корпораціям. По-друге, це голос нового покоління і мігрантської Америки — тих, хто досі залишався на узбіччі великої політики. Перемога Мамдані доводить: Нью-Йорк готовий бачити у лідерах не лише нащадків старих політичних династій, а й тих, хто виріс серед вулиць, які він тепер прагне змінити. І нарешті, це виклик старим правилам гри. Бізнес-еліти, великі девелопери й міська бюрократія вперше за десятиліття мають справу з мером, який не боїться ставити під сумнів їхні привілеї.
Та попри гучну перемогу, перед Мамдані відкривається не менш складні виклики. Його кампанія була наповнена амбітними обіцянками, але потім, коли емоції виборів вщухнуть, настає момент істини: усе це потребує або серйозних змін у законодавстві штату, або масштабної перебудови бюджету. Мамдані опинився перед тонкою межею — між бажанням реформ і реальністю економіки. Бізнес-середовище вже насторожене: чимало підприємців попереджають про можливі ризики для інвестиційного клімату. Його програма викликає ентузіазм серед простих мешканців, але водночас тривогу серед корпоративних гравців. І навіть усередині Демократичної партії не все так однозначно. Місцеве відділення у Квінзі не надало йому офіційної підтримки, що свідчить: попереду — боротьба не лише з опонентами, а й за єдність власного табору. Та, можливо, найскладнішим випробуванням стануть очікування людей. Виборці Мамдані вірять у нову політику — чесну, соціальну, без страху перед системою. І тепер кожне його рішення стане тестом на те, чи справді політик із Квінза зможе перетворити гасла на реальні зміни.
Нагадаємо, у середу вимушена пауза у роботі федерального уряду США (шатдаун) через непогоджений додатковий бюджет стала найдовшою в історії, побивши 35-денний рекорд, встановлений під час першого терміну Дональда Трампа.
Федеральні відомства зупинилися після того, як Конгрес не зміг затвердити фінансування після 30 вересня, і проблеми посилюються, оскільки соціальні програми – в тому числі допомога, яка допомагає мільйонам американців купувати продукти – зависли в підвішеному стані.
Демократи, і республіканці залишаються непохитними щодо головного каменю спотикання в нинішньому шатдауні – витрат на охорону здоров’я. Аналітики попереджають: чим довше триває шатдаун, тим гірше для економіки. У 2025 році Congressional Budget Office оцінила втрати між 7 млрд доларів і 14 млрд доларів, а деякі оцінки – до 15 млрд доларів щотижня. Навіть після завершення шатдауну частину витрат вже не вдасться повернути.
