Нещодавно президент США Дональд Трамп оголосив про введення взаємних мит для країн по всьому світу, викликаючи хвилю обурення і невпевненості на міжнародних ринках.
Указ, підписаний главою Білого дому, передбачає запровадження «базових тарифів» на рівні 10% для всіх країн. Водночас більш високі мита будуть введені проти тих країн, які американський лідер визначив як «найгірших торгових кривдників» його країни. Цей крок Трампа має на меті захистити національні інтереси та підтримати внутрішню економіку США. Експерти побоюються, що такі заходи можуть привести всю світову економіку до рецесії. Адже тарифи Трампа, якщо вони залишаться в силі, і особливо, якщо зіткнуться з дзеркальними заходами з боку країн, проти яких спрямовані, можуть стати третім подібним економічним потрясінням за останні 17 років після фінансової кризи 2008-2009 років та пандемії COVID-19 у 2020 році.
Паніка на світових біржах
Рішення американського президента обрушило біржі в США та державах Азії, прискорило зниження цін на нафту та інші активи та призвело до загострення торговельного протистояння з Китаєм та Євросоюзом.
Вже 3 квітня американські біржі перейшли до різкого падіння — за своїми рекордними темпами за останні п’ять років: попереднього разу подібним шоком для інвесторів стала пандемія коронавірусу. Основні індекси — S&P 500, Nasdaq і Dow Jones — просіли на 4–6%, торгувані на майданчиках компанії втратили 2,5 трильйона доларів капіталізації, а статки 500 найбагатших людей світу (за версією Bloomberg) скоротилися більш ніж на 200 мільярдів доларів. В наступні дні американські індекси впали ще приблизно на 5% у середньому. А сума просідання компаній, що торгуються, в капіталізації досягла 6,4 трильйона доларів. Продовження «ведмежого» тренду в США відбулося і в понеділок, 7 квітня, — на відкритті торгів індекси втратили ще 3-4%.
Американські тарифи та китайська відповідь на них спровокували паніку на азійських біржах. Фондовий індекс MSCI Asia Pacific Index, до якого входять компанії з високою та середньою капіталізацією з 13 країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, у ході торгів 7 квітня впав більш ніж на 7%, що стало найгіршим днем для індексу з 2008 року. Розпродаж очолили акції китайських компаній. Ключовий індикатор китайських акцій, що котируються на біржі у Гонконгу, впав більш ніж на 10%. Тайванський фондовий індекс, орієнтований на технологічний сектор, – на рекордні 9,8%. У Японії та Південній Кореї ключові індекси знизилися більш ніж на 4%. Ключовий фондовий індекс Індії знизився на 5,1%.
Глобальна торговельна війна президента Трампа посилилася в середу, 9 квітня, викликавши потрясіння на ринках, оскільки Китай оголосив про додаткові збори на американські товари через кілька годин після того, як набули чинності нові каральні тарифи Білого дому.
Після того як президент США Дональд Трамп ввів 104-відсоткове мито на китайські товари, Пекін оголосив про введення мита на американські товари в розмірі 84 відсотків. Акції та облігації впали, оскільки Європейський Союз також схвалив торгові репресії проти Сполучених Штатів.
ЄС схвалив мита на на суму близько 21 мільярда євро (23,2 мільярда доларів) у відповідь на 25-відсоткові мита, які президент Дональд Трамп ввів минулого місяця на експорт сталі та алюмінію з ЄС.
Мита будуть націлені на політично чутливі американські штати та включатимуть такі продукти, як соєві боби з Луїзіани, а також алмази, сільськогосподарську продукцію, птицю та мотоцикли. Мита почнуть стягувати з 15 квітня. Водночас, бурбон був виключений зі списку після того, як Трамп пригрозив 200% мита на вино, шампанське та інші алкогольні напої з Франції та інших країн.
Акції на європейських фондових ринках у середу, 9 квітня, також обвалилися. Вартість індексу STOXX Europe 600, що охоплює 600 найбільших європейських компаній, на старті торгів впала на 2,95%. А німецький індекс DAX розпочав день із падіння на 2,92% – під час першого обвалу у понеділок, 7 квітня, він знижувався на 10 відсотків.
Падають акції і європейських фармацевтичних гігантів: німецької Redcare Pharmacy (мінус 15,10%), швейцарських Roche (мінус 5,2%) і Novartis (мінус 6,05%), датського Novo Nordisk (мінус 4,09%), після того, як Трамп оголосив про підняття тарифу на всю фармацевтичну продукцію, що імпортується.
Знижується також вартість акцій енергетичних компаній. Індекс STXE 600, що охоплює європейські підприємства газової та нафтової промисловості, просів на 3,03% на тлі рекордного за останні 4 роки падіння цін на нафту.
Міністр фінансів Німеччини Йорг Кукіс, коментуючи обвал європейських акцій вранці 9 квітня, заявив, що падіння відбувається «напрочуд швидко». Ситуацію, що склалася, він назвав «сумною», оскільки дзеркальні мита і тарифи завжди шкодять обом сторонам.
Тотальне падіння світових фондових індексів відображає поглиблене занепокоєння інвесторів щодо того, що дзеркальні мита Трампа можуть порушити глобальні ланцюжки поставок, посилити інфляцію та спровокувати серйозний економічний спад, пише The New York Times.
Інвестори, стурбовані перспективним уповільненням зростання світової економіки, роблять ставку на скорочення споживання сировини — і ціна на нафту стрімко знижувались. За минулий тиждень нафта марки Brent подешевшала відразу на 11%, причому найсильніший обвал — на 7% — стався в п’ятницю, після того, як став зрозумілим масштаб затіяного Трампом тарифного протистояння і заходів Китаю. Також на падінні вартості сировини далося взнаки рішення ОПЕК+ збільшувати видобуток прискореними темпами з травня і плани Саудівської Аравії знизити експортні ціни — це призведе до розширення пропозиції в умовах ризиків скорочення попиту. Ф’ючерс на Brent 8 квітня опустився до позначки нижче 62 доларів за барель. 9 квітня ціни на нафту в США впали приблизно до 56 доларів за барель, найнижчого рівня за понад чотири роки.
Якщо США поринуть у рецесію, ціни на нафту впадуть до 50 доларів до грудня 2026 року, каже Юлія Жесткова-Грігсбі, економіст Goldman. Якщо відбудеться глобальний спад, ймовірність якого, на думку JP Morgan, становить 60%, ціна впаде до 45 доларів.
«У більш екстремальному і менш ймовірному сценарії, який передбачає уповільнення темпів зростання світового ВВП і повну відмову від скорочення видобутку нафти ОПЕК+, за нашими оцінками, наприкінці 2026 року ціна на нафту Brent впаде трохи нижче за 40 доларів за барель», – каже Грігсбі.
Все це дорого коштує в тому числі російському бюджету, адже кожна зміна ціни на нафту на 1 долар, якщо вона зберігається протягом року, для країни-агресора коштує 2,7 млрд доларів на рік доходів РФ від експорту нафти.
«Зміна ціни на нафту на 10 доларів – це зміна експортних доходів від нафти на 25-30 млрд доларів протягом року», – каже Бенджамін Хільгеншток, старший економіст Інституту Київської школи економіки.
Хто заплатить найбільше?
Отже, приблизно проти 60 «найгірших кривдників» США буде введено спеціальні та набагато масштабніші тарифи, які набувають чинності 9 квітня. Зокрема США запровадять нові мита на імпорт: 20% для ЄС, 31% для Швейцарії, 24% для Японії, 46% для В’єтнаму, 32% для Тайваню, 26% для Індії, 25% Південної Кореї, 36% для Таїланду, 32% для Індонезії, 24% для Малайзії, 49% для Камбоджі, 30% для Південної Африки.
Та головний об’єкт тарифного гніву Трампа – це Китай, оскільки є провідним експортером товарів до Америки. США мають з Китаєм гігантський дефіцит торгівлі. Ще під час першого президентського терміну Трамп вів торгову війну з головним економічним і військовим суперником. Особливих успіхів ця війна не принесла, і новоспечений американський президент знову взявся за старе, щойно повернувся до Білого дому у січні 2025 року. Він запровадив нові мита і 2 квітня загальний податок на ввезення китайських товарів у США зріс до 54%. Однак на цьому президент США не зупинився і після введення дзеркальних мит наклав на Китай додаткові мита, які від сьогодні, 9 квітня, зростуть до рекордних 104%.
«Такі країни, як Китай, які вирішили помститися і спробували подвоїти своє погане поводження з американськими працівниками, роблять помилку. У президента Трампа сталевий хребет, і він не зламається», — заявила на брифінгу речниця Білого дому Керолайн Левітт.
Більше того, на 2 травня Трамп намітив новий удар по китайських товарах. З цієї дати він скасовує виняток для інтернет-магазинів, який дозволяв відправляти до США посилки дешевше за 800 доларів без податків та митних перевірок. Лише минулого року американці отримали майже 1,5 мільярдів таких відправлень. Скасування преференцій для інтернет-магазинів вдарить насамперед по китайських рітейлерах на зразок Shein і Temu.
За словами фінансового експерта Олексія Куща, США поступово перетворюється на «глобального митаря», який збирає зі своїх союзників різноманітні ренти: енергетичну та безпекову з ЄС, торговельну — з країн-торгівельних партнерів, технологічну тощо
«На думку Трампа, не США мають фінансувати лояльні до себе політичні режими по всьому світу, а союзники — платити США за право бути з Америкою та користатись її захистом, ринком збуту, енергетичним ресурсами та технологіями. Трамп вважає, що американський ринок — це своєрідний «супермакркет де люкс», де продавці мають платити «за полицю»», – говорить експерт. Торік США імпортували товарів на $3,3 трлн, тобто кожний мешканець Америки профінансував імпорт в середньому на $10 тис., віддавши на це більше двох середньомісячних заробітних плат. До того ж ситуація погіршується збоєм у фінансовій моделі, за якою США могли покривати дефіцит державного бюджету.
«Десятиріччями ліберальна торгівельна модель спиралася на таку фінансову технологію: країни — торговельні партнери продають на американському ринку свої товари і частину виручки вкладають в американські державні облігації — трежеріс. Це дозволяло США фінансувати дефіцит бюджету та соціальні програми. Але були й токсичні похідні — зростання рівня державного боргу відносно ВВП (понад 125%) та дефіциту федерального бюджету (понад 6%). Обидва показники підійшли до критичної межі. Але вказана вище модель дала перший збій, коли головні покупці трежеріс, Китай та Японія, почали скорочувати вкладення в американські казначейські цінні папери», – говорить експерт. Зазначимо, Китай підтримував глобальний попит на долар, бо це йому було вигідно. У найкращі часи його вкладення в трежеріс сягали майже $1,3 трлн. Але зараз вони впали до позначки у $750 млрд. Почала скорочувати вкладення в трежеріс і Японія, хоча, на відміну від Китаю, не через політичні, а суто економічні причини.
Зруйнувалися й колишні альянси у вигляді країн, які вийшли з трежеріс: РФ як сировинний придаток світової економіки, Китай як придаток у вигляді трудових ресурсів та Саудівська Аравія як нафтовий резерв. Після цілої низки затратних геополітичних проектів США вже майже не можуть «давати» і готуються «приймати». Тобто механіка зрозуміла: американський лідер намагається скоротити дефіцит федерального бюджету за рахунок усього світу, а не простих американців. Але слід очікувати й на зворотній ефект: різко скоротиться потік товарів у США, – зазначає Кущ.
За прогнозами експерта, в найгіршому сценарії, якщо світова торгівля скоротиться на 10% і більше, слід очікувати не просто гальмування зростання світового ВВП, а й його падіння на 2–3%. Ймовірність такого сценарію можна оцінити в 20%. Ще 30% даємо на реалізацію лайт-сценарію: падіння світової торгівлі на 2–5% і скорочення темпів зростання світового ВВП до 0–1,5%. Третій сценарій з імовірністю 50% полягає в тому, що торговельна атака Трампа призведе до багатосторонніх перемовин, які завершаться повним зняттям тарифних і нетарифних блоків на шляху експорту американських товарів на ринки інших країн, насамперед Євросоюзу, Китаю та Індії.
Та поки напруження зростає. Китай вже прийняв виклик і відповів дзеркальним митом на імпорт американських товарів у розмірі 34%. Отже торгову світову війну можна вважати офіційно відкритою. Китайські аналітики оцінюють вплив торгівельної війни на темпи зростання ВВП Китаю у розмірі 16% від загальної динаміки. Тобто якщо Китай зростає на рівні 5%, то буде — на 4%. Втім, цей розрахунок не включає в себе кумулятивний ефект від скорочення обсягів світової торгівлі по всьому світу.
Найшвидше на ситуацію відреагували фондові ринки. Наприклад, індекс S&P 500 минулого тижня майже відразу впав на 4,8% (найшвидше з червня 2020 р.), а індекс Nasdaq 100 втратив 5,4%. У свою чергу криптобіржа Coinbase Global впала приблизно на 4%, тоді як основний власник біткоїнів Strategy впала на 3%. Серед майнерів MARA Holdings, Riot Platforms та Bitfarms впали приблизно на 4%, 5% та 6% відповідно. Біткоїн, найбільша криптовалюта, впала на 2,3%, а ефір упав на 3,3%.
Соціолог Ігор Ейдман припускає, що через якийсь час президент Трамп неминуче пом’якшить драконівські митні заходи. Як каже експерт, так уже було, коли він вводив, скасовував, а потім знову вводив нові тарифи на експорт із Мексики та Канади. Тільки Трамп, його родичі та друзі (Маск і Ко) знають, коли він знову «впустить біржу», а коли дасть їй рости. «Старий шахрай та все його оточення завжди і на всьому намагалися робити гроші. Немає сумніву, що вони й досі заробляють на інсайді від Трампа, граючи на курсі акцій та криптовалют. На цьому можна робити мільярди. Можливо це, взагалі, головна мета потрясінь, які влаштовує американській економіці Трамп?» – зазначає Ейдман.
Як вплинуть тарифи Трампа на Україну?
Україні ж до нової тарифної політики Білого дому не звикати. Ще 10 лютого президент США Трамп підписав укази про підвищення тарифів на весь імпорт сталі та алюмінію до 25%. Мита почали діяти 12 березня, і українські виробники металургійної продукції вже їх платять. Тепер же митом обкладуть й іншу українську продукцію, яка експортується до США. Втім, міністерка економіки України Юлія Свириденко ситуацію оцінила як «складну, але не критичну». «Для нас діятиме загальне мито на 10%. Якогось окремого вищого мита, як от у Молдови 31% чи у ЄС 20%, щодо України немає. Скільки ми експортували до США у 2024 році? На суму 874 млн. дол, з яких 363 припадало на чавун і ще 112 млн. дол. – труби. Натомість ми купили в США товарів на суму 3,4 млрд. дол», – зазначила вона. За словами чиновниці, український уряд має шанс домовитись на інші умови, оскільки заява з США чітко говорить про таку можливість. При цьому Свириденко визнає: якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках. «Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови. Ми експортуємо до США понад 600 різних категорій товарів (дуже різних – навіть гайкові ключі), з них 65 видів продукції – на суму більше 1 млн. дол. Україна має, що запропонувати США як надійний союзник та партнер. Від справедливих мит виграють обидві наші країни», – написала вона на своїй сторінці у Facebook.
При цьому голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев сумнівається, чи варто Києву взагалі відповідати Вашингтону дзеркальною реакцією. Він вважає, що хоча мита для України в 10% не матимуть великого негативного ефекту для країни, зважаючи на невелику частину товарного експорту до США у 0,9 мільярдів доларів або 2% всього експорту у 2024 році. Однак, на його думку, глобальна торговельна війна Трампа може мати наслідки для підтримки України з боку Заходу.
«Глобальна торгівельна війна буде бити істотно по економіках наших економічних і торгівельних партнерів, передусім ЄС. Вони будуть уповільнюватись. Отже генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нам», – написав він у Telegram.
У свою чергу перший заступник голови податкового комітету Верховної Ради України Ярослав Железняк не вбачає у запровадженні нових американських мит катастрофи, а радше навпаки. «Не катастрофа, особливо коли для інших умови гірші (наш тариф 10% це ж не 54%, як у Китаю). Тут маленький нюанс, зараз ЄС, Китай, Індія та інші на продукцію з США у відповідь теж запровадять тарифи, то тут для нас відкривається вікно можливостей зайти на їхній ринок», – написав депутат у Telegram. Передусім це ринок кукурудзи, сої та пшениці, більш опосередковано ріпака, соняшникової олії та ячменю.
Виключення для Росії
Цікаво, що оголошені Трампом тарифи не стосуються Росії. У Білому домі сказали, що Росія залишилася поза увагою, оскільки існуючі американські санкції і без того «унеможливлюють будь-яку значущу торгівлю». Водночас, як пише Le Monde, насправді торговий баланс США та Росії у 2024 р. становив близько 3,5 млрд дол., що більше, ніж з Маврикієм та Брунеєм, проти яких запроваджено тарифи 40% та 24%. Якби Росія та Білорусь були у списку країн, на які поширюються нові мита, тарифи склали б 42% і 24% відповідно.
В той же час той факт, що ціна нафти на світових ринках на початку впала нижче 62 доларів за барель означає, російський Urals у перспективі можуть придавити до 55, і навіть це ще не межа.
«Оскільки пробиття психологічної позначки в 70 доларів за барель сталося, значить і падати тепер буде стільки, скільки вистачить сил. Це політ у прірву, жодних психологічних позначок нижче не сформовано, тому що вони формуються, коли у вас у недавньому минулому були певні угоди на відповідних рівнях. Тобто, якщо в останній рік хоча б у значної частини трейдерів були угоди, наприклад, на рівні 65 доларів, то, може, на цьому рівні ціна на товар і зупиниться. Але якщо ціна на товар востаннє на відповідному рівні була, умовно кажучи, 5 років тому, то, повірте, психологічних позначок тут уже ніяких не існує», – сказав у своєму підкасті засновник литовської благодійної організації Newsader Foundation Олександр Кушнар.
Зазначимо, падіння ціни на нафту марки Brent і, що дуже важливо, російської марки Urals було передбачувано після того, як глава Білого дому ухвалив рішення про початок торгової війни проти всього світу. Але не треба забувати і про інший важливий чинник: майже одночасно із Трампом країни ОПЕК раптово вирішили порушити власні плани та замість збільшення видобутку нафти на 135 тис. барелів за добу збільшили цей показник до 411 тис. Звичайно, таке раптове виливання на ринок великої кількості нафти, а поставки розпочнуться збільшуватися з травня, пояснює чому Brent дешевшає. Таким чином, оці два фактори вдарили по ціні на нафту настільки, що тепер кінця та краю цього падіння не видно.
«Яка мотивація тієї ж Саудівської Аравії, яка є першою скрипкою ОПЕК? Важко сказати. Але я не відкидаю, що цього разу є рішення тиснути на військового злочинця Володимира Путіна. Зрештою, не дарма ж переговори щодо України відбуваються саме в саудівських містах, а не десь-інде. Ймовірно, під час своїх неодноразових візитів американські представники нинішньої адміністрації прошепотіли на вухо принцу Саудівської Аравії Мухаммеду бен Салману про те, які вигоди на нього чекають, якщо він допоможе обвалити ціну на нафту», – каже експерт. Він нагадав, що сам Трамп уже неодноразово говорив, якщо є якийсь інструмент, який реально дозволить швидко зупинити війну в Україні, то це здешевлення ціни нафти. «Без дорогої нафти Росія просто не зможе її продовжувати. Чи справді саме Трамп якось вплинув на саудитів, щоб вони різко наростили видобуток нафти чи саудити мають якісь свої власні мотиви, чи просто так співпало з початком торгової війни, не відомо. Зрозуміло, що Трамп останнє про що думав – це про те, як його торговельна війна вплине на ціну російської Urals. Це вже ексцес виконавця, але цілком правильний та ефективний ексцес із погляду ослаблення російської терористичної банди», – резюмував він.
Трамп готується до Третьої світової війни?
Експерт ринку праці, блогер Сергій Марченко вважає, що митні тарифи Трампа це не про економіку і не про торгівельний дефіцит та великий внутрішній борг, а про підготовку до війни. Він нагадав, що торгівельний дефіцит США існує багато десятків років, а державний борг США останній раз дорівнював нулю десь у 1830-х роках, 200 років тому. «Сенс високих тарифів у тому, щоб інші країни ввели такі самі тарифи. Звучить божевільно, але факт. Тарифні війни Трампа приведуть до того, що американські компанії втратять експортні ринки і, щоб компенсувати втрати, почнуть боротися за внутрішній ринок США, витісняючи експорт. Враховуючи, що високі тарифи обмежують міжнародну торгівлю і вона стає невигідна, виробництво повернеться у Сполучені Штати», — говорить економіст.
«Бо коли ти воюєш, ти не можеш покладатися на торгівельних партнерів, тобі треба виробництво у своїй країні, щоб ні від кого не залежати і бути сильним», — зазначає Марченко. Як приклад, він наводить Україну. «Наша держава не мала достатньо свого виробництва на початок великого вторгнення, тому практично все — від касок і бронежилетів, аптечок і турнікетів до гаубиць і літаків — довелося просити по всьому світу. Америка не хоче опинитися в ситуації України, тому намагається повернути виробництво в США. Не знаю, чи вийде це зробити таким способом, як придумав Трамп, але головний поінт тут не економіка, а війна», — припускає експерт. Марченко вважає, що світ іде до Третьої світової і стратегічно це в українських інтересах. «Бо поки що проти варварської половини світу воюємо ми одні. Було б непогано розділити цю ношу з іншими державами», — підсумував аналітик у своєму Facebook.
Оновлено: 9 квітня президент США Дональд Трамп заявив, що на 90 днів призупиняє дію оголошених ним безпрецедентних тарифів щодо більшості країн світу.
“На основі того, що понад 75 країн звернулися до представників США… щодо перемовин про рішення з питань, що стосуються торгівлі, торговельних бар’єрів, тарифів, маніпуляцій з валютою і немонетарних тарифів, та що ці країни, після моїх рішучих наполягань, ні у який спосіб (…) не ухвалили контрзаходів проти США, я віддав розпорядження про 90-денну ПАУЗУ, і суттєве зниження взаємного тарифу на цей період, у розмірі 10%, що також набуває чинності невідкладно”, – написав Трамп.
З його заяви не зрозуміло, яких саме країн стосується рішення про паузу – окрім того, що це десятки держав, які не вживали контрзаходів. Однак ринки і ціна на нафту одразу відреагували зростанням. Акції компаній злетіли вгору, а ціна за баррель підскочила до 64 доларів. S&P 500 піднявся більш ніж на 9 відсотків. Курс біткоїну також різко піднявся вище за $80 тис. після того, як Дональд Трамп повідомив про 90-денну паузу в митах.
Одночасно Трамп заявив про “негайне”підвищення тарифної ставки щодо Китаю до 125%.
«Через відсутність поваги, яку Китай проявив до світових ринків, я підвищую тариф, який США стягують з Китаю, до 125%, і він набуває чинності негайно», – зауважив глава Білого дому.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що Китай хоче укласти угоду зі США, але нібито просто не знає, як це зробити.
«Китай хоче укласти угоду. Вони просто не знають, як це зробити. Вони горді люди. І голова Сі [Цзіньпін] – горда людина. Я його дуже добре знаю, і вони не знають, як це зробити. Але вони розберуться. Вони в процесі з’ясування, але вони точно хочуть укласти угоду», – наголосив він.
Дональд Трамп готовий до проведення зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном.
Президент США підтвердив це, відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі.
«Звичайно. Він мій друг. Мені він подобається. Я його поважаю», – сказав Трамп, коли в нього поцікавилися, чи він готовий до зустрічі з китайським керівником.
“Але вони не ставилися [добре] до нашої країни”, – заявив Трамп, маючи на увазі владу КНР.
