Збройні сили України наступають на трьох фронтах на півдні, сході та півночі, зводячи нанівець деякі територіальні здобутки, яких російська армія досягла за перші шість місяців масштабної війни Росії проти України.
Імпульс війни вочевидь зміщується на користь Києва. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на Forbes.
Український контрнаступ розпочався 30 серпня на півдні країни. Українське командування Південного театру воєнних дій – під командуванням близько трьох десятків армійських, морських і територіальних батальйонів, що налічують близько 20 000 військовослужбовців – розпочало наступ по всій 160-километровій лінії фронту, що тягнеться вздовж річки Інгулець на північ від окупованого Росією Херсона, стратегічного порту на Чорному морі.
Українці намацали щонайменше три вразливі місця в обороні 49-ї російської загальновійськової армії. Найслабше місце знайшли 35-та та 36-та бригади морської піхоти ВМС ЗС України. У перший тиждень контрнаступу вони просунулися на 12 кілометрів на південь від основного місця дислокації українських військ на лівому березі Інгульця, очевидно, з метою захоплення плацдарму 49-ї АК через річку Дніпро в Бериславі, за 25 кілометрів на південь від Інгульця і за 35 кілометрів на схід від Херсону.
Цей плацдарм є критично важливим для російської оборони. За три місяці форсувальних операцій, що розпочалися наприкінці травня, українська артилерія, ракетні системи, спецназ і диверсанти пошкодили або зруйнували всі основні мости через Інгулець і Дніпро в Херсоні і його околицях, залишивши кілька понтонних мостів, в тому числі й в Бериславі, в якості основних шляхів сполучення з 49-ю ОАМБр.
Десятки тисяч російських військ та їхніх бойовиків перебувають під загрозою голоду та оточення в Херсонській області. Українці, користуючись наростаючою вразливістю окупантів, впевнено просуваються на південь та звільняють зруйновані села.
Перехопивши ініціативу на півдні, Україна змусила Росію реагувати, а не тиснути. З травня Кремль перекинув близько десятка батальйонів – десяту частину своїх сил в Україні – з Донбасу на схід до Херсонської області.
Умови для росіян у Херсоні досить погані, тому підкріплення батальйонів на півдні, ймовірно, не матиме великого значення. Але виведення цих військ з Донбасу змінило ситуацію.
Цього літа російська армія захопила кілька невеликих міст на Донбасі, витративши при цьому значну частину своїх резервів живої сили і вогневих засобів. Російський наступ на Донбасі зупинився під Бахмутом минулого місяця, очевидно, даючи сигнал українському командуванню, що для України настав час контратакувати… всюди.
Спочатку українські війська рушили на Херсон. І в міру того, як росіяни виснажували свої оборонні позиції на півночі та сході, щоб зустріти українців на півдні, українці також рушили на Донбас і Харків.
Президент України Володимир Зеленський у вівторок підтвердив українські перемоги в Донецькій області, коли особисто подякував 54-й механізованій бригаді та місцевій територіальній бригаді за їхні зусилля. Тим часом українські війська прощупують російські позиції навколо Балаклії на Харківщині. “Україна може піднести ворогу ще кілька сюрпризів”, – сказав Зеленський.
Цілком можливо, що на шостому місяці війни російська та українська армії стали схожими за розміром – кожна з них налічує близько 100 батальйонів. На папері росіяни мають більше артилерії, гелікоптерів і бойових літаків, але українці з їх меншими військово-повітряними силами та артилерійським арсеналом використовують високотехнологічну американську зброю – високомобільні реактивні системи залпового вогню і високошвидкісні антирадіолокаційні ракети – для нанесення ударів по російських лініях постачання і засобах протиповітряної оборони.
Точність українських глибоких ударів у поєднанні з коротшими лініями постачання і вищим моральним духом може надати Києву ключові переваги в умовах, коли динаміка війни змінюється і росіяни намагаються встигнути за все більш зухвалими українськими маневрами.
Показово, що лише пару місяців тому українські військові з усіх сил намагалися – і врешті-решт не змогли – утримати висоту в місті Лисичанськ на східній периферії підконтрольного Україні Донбасу. Сьогодні українці не просто утримують територію, вони активно відвойовують її на трьох фронтах.
Наступні кілька тижнів будуть вирішальними. Перші зимові місяці в Україні мокрі та брудні. Зазвичай, наступальні бойові дії на Донбасі затихали в жовтні або листопаді й поновлювалися лише після того, як земля замерзала приблизно під Новий рік.
Саме зараз для Києва настав час звільняти окуповані населені пункти. Українське командування це чітко розуміє. Очевидно, що вони чекали та готувалися до цього моменту.
