2024 рік вже охрестили «роком виборів» та політичної турбулентності у світі. В ньому вперше в історії збіглись вибори у понад 70 демократичних країнах, які представляють половину населення цієї планети.
Зокрема, вибори відбудуться у США, Мексиці, Індії, Пакистані, Тайвані, Південній Африці, у низці європейських країн, таких як Німеччина, Британія, Австрія, Молдова та Грузія, крім цього громадяни країн ЄС також обиратимуть своїх представників до Європарламенту. Також вибори намічаються у ворожій нам Росії та багатьох інших країнах. ЕН приводить огляд країн, результати волевиявлення в яких прямо чи опосередковано матимуть вплив на підтримку України у війні з російським агресором.
Тайвань
Розпочався цей «виборчий марафон» з волевиявлення на Тайвані, демократично керованому острові, який сусідній комуністичний Китай вважає своєю провінцією і намагається будь-яким способом «возз’єднати» з її материковою частиною. Голосування там пройшло 13 січня. Тайванці обирали нового президента і 113 депутатів Законодавчого юаня, парламенту. Перебування на посту глави адміністрації обмежене двома термінами поспіль, тому нинішня президентка Цай Інвень, яка очолювала владу з 2016-го і користується великою популярністю, не висувала свою кандидатуру. Тож провладна Демократична прогресивна партія (ДПП) обрала кандидатом її соратника, віцепрезидента Лай Чінте (Lai Ching-te). Його конкурентами у змаганні за найвищий пост стали висуванці опозиційних партій Гоміндан Хоу Юі (Hou Yu-ih) та Народної партії Ко Веньчже (Ko Wen-je). Найзапекліша боротьба розгорнулась між першими двома, а одним із головних у їхньому змаганні стало питання відносин із материковим Китаєм.
Хоча новообраним президентом Тайваню став Лай Чінте, невтішними для партії влади виявились результати виборів до Законодавчого юаня. На відміну від попередніх двох чотирирічних термінів, цього року ДПП отримала в законодавчому органі лише 51 крісло, на одне менше, ніж Гоміндан. При цьому до парламенту пройшли 8 представників іншої опозиційної сили, Народної партії, які, швидше за все, разом із Гомінданом створять більшість, спроможну впливати на державні рішення. Подібний вибір соціологи пояснюють настроями в суспільстві, де є потужна підтримка ідеї незалежного від Китаю існування та розвитку, проте зменшуються симпатії до посилення протистояння з материком.
Одразу після оголошення про свою перемогу, Лай Чінте заявив, що прагнутиме зберігати статус-кво в Тайванській протоці й не має наміру проголошувати де-юре незалежність Тайваню, аби не дати Пекіну приводу для війни, а також тому, що Тайвань де-факто вже незалежна держава. Тож чотири роки його президентства, очевидно, будуть достатньо складними. Адже потрібно буде шукати точки дотику з принциповістю Китаю і одночасно знаходити компроміс для підтримки опозицією ініціатив влади. Пекін відреагував на обрання Лая Чінте спокійно. Ніякої військової ескалації не відбулося. Тож вірогідність спалаху в Східній Азії конфлікту, який відверне увагу від ситуації в Україні, цього року є малоймовірною.
Сполучені Штати
Вибори президента США, третини сенаторів та Палати представників Конгресу пройдуть 5 листопада. До цієї кампанії прикута увага всього світу, оскільки від того, хто стане господарем Білого Дому, залежатиме чи зміниться зовнішня політика Америки.
Вже 12 січня стартував сезон праймеріз та кокусів, під час яких республіканці та демократи мають обрати кандидатів у президенти. Інтриги для останніх цього разу мало – чинний президент Джо Байден без особливих зусиль обійде двох суперників з Демократичної партії, а от в Республіканській партії є свої нюанси. Хоча експрезидент США залишається найбільш рейтинговим кандидатом від республіканцем і має шанси на перемогу, результати судових процесів за його участі можуть внести свої корективи. Його реальна конкурентка по партії – колишній губернатор Південної Кароліни Нікі Гейлі. Вона суттєво скоротила розрив у рейтингах та продовжує рухатися по висхідній траєкторії. Головною відмінною рисою її політичної риторики є чітка проукраїнська позиція. Вона переконана, що програш війни в Україні може призвести до світової війни. Здавалося б, у республіканців є тверезий кандидат, який гарантовано обходить Джо Байдена і повертає Америку на міжнародну арену як міжнародного поліцейського, що стало б благом і для американського народу, і для союзників США, і, звичайно, для України. Залишається сподіватися, що більшість американців прислухаються до голосу розуму та зроблять правильний вибір.
Нагадаємо, голосування щодо надання Україні $61-мільярдної військової допомоги через розбіжності між республіканцями та демократами щодо мексиканського кордону перенесли на січень, і хоча позитивне рішення видається очікуваним, але це може стати останнім таким голосуванням на користь України. Холодним душем для Києва може служити красномовне різдвяне привітання Дональда Трампа, в якому він побажав опонентам «гнити у пеклі разом зі своєю Україною та Росією».
Росія
Президентські вибори в Росії мають відбутися 15-17 березня. Інтриги на них немає, прізвище переможця заздалегідь відоме. Головні політичні суперники Володимира Путіна ув’язнені, заслані, зникли безвісти або ж мертві. Згідно з опитуванням Левада центр, оголошеного іноземним агентом, 58% виборців планують голосувати за Путіна, а 32% ще не знають, за кого й чи будуть. Майже 5% заявили, що на вибори не прийдуть.
Для офіційного Києва Володимир Путін є нелегітимним ще з 2018 року, коли президентські вибори провели в анексованому Криму. Якщо вибори пройдуть на окупованих під час повномасштабної війни українських територіях, Київ може закликати партнерів запровадити нові санкції проти Росії. Між тим, експерти кажуть, що розвиток подій, який Путін бачить у своїй війні з Україною, може залежати від того, хто переможе на президентських виборах у США.
Європейський Союз
Вибори до Європарламенту відбудуться 6-9 червня.
Одну зміну вони вже принесли – голова Європейської Ради Шарль Мішель оголосив, що братиме участь у виборах до Європарламенту, тому піде з посади раніше закінчення повноважень у листопаді 2024 року. І в такому випадку, до обрання нового голови, Європейську Раду може тимчасово очолити лідер країни, яка головує в ЄС у другій половині 2024 року. А це Угорщина, тобто Віктор Орбан.
Очікується, що на виборах посилять позиції ультраправі євроскептичні партії, які входять в блок «Ідентичність та демократія» – італійська «Ліга» Маттео Сальвіні, «Альтернатива для Німеччини», «Національне об’єднання» Марін ле Пен у Франції, Австрійська партія свободи. Частина учасників цього блоку раніше висловлювали симпатії до російського керівництва, а деякі і зараз виступають проти допомоги Україні («Альтернатива для Німеччини», «Австрійська партія свободи»). Хоча є в ньому і партії, які підтримують Україну (португальська Chega – «Досить»).
Проте зростання популярності ультраправих не змінить домінування в Європарламенті традиційних консерваторів («Європейська народна партія») та соціал-демократів. Згідно з прогнозом Europe Elects, їхні сили не мають зазнати втрат. А от фракції лібералів («Renew Europe») та зелених після виборів можуть скоротитися. Натомість «Ідентичність та демократія» може стати третьою фракцією.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн ще не оголосила, чи балотуватиметься на переобрання. Вона продемонструвала рішучу підтримку Україні та натиснула на президента Сі Цзіньпіна, щоб той усунув великий торговий дисбаланс Китаю з Європою. У разі переобрання фон дер Ляєн слугувала б вирівнювальною силою в дедалі більш популістському ЄС. Вона працюватиме над тим, щоб збалансувати часто суперечливі інтереси різних країн-членів з метою стримування Росії. Результати виборів вирішать, наскільки українське питання привалюватиме у порядку денному європейських законодавців. Це особливо важливо, оскільки Україна наближається до того, щоб стати членом ЄС.
Індія
Цієї весни також мають відбутися загальні вибори в Індії, одні з наймасштабніших на планеті. Критики прем’єр-міністра Нарендри Моді та його правлячої партії БДП кажуть, що релігійні меншини країни зазнають переслідувань та несправедливого ставлення. Уряд Моді звинувачують у вбивстві сикхського емігранта в Канаді минулого літа та невдалій змові з метою вбивства сикхського активіста, який проживав у Нью-Йорку в листопаді. Ці інциденти вплинули на дипломатичні відносини Індії із Заходом.
Однак Моді має великі шанси лишитися при владі на третій п’ятирічний термін навіть попри те, що опозиційні партії – соціал-демократичний Індійський національний конгрес, різноманітні ліві, регіональні партії та партії мусульманської меншини створили досить потужний блок I.N.D.I.A. («Індійський національний інклюзивний альянс розвитку»). Згідно з грудневим опитуванням Times Now, Національний демократичний альянс на чолі з Моді може набрати 44% голосів, а блок I.N.D.I.A. – 39%. Вибори проходять за мажоритарною системою в один тур, і опитування показують, що кандидати альянсу Моді значно сильніші в округах і він може розраховувати на понад 300 голосів з 513 в нижній палаті парламенту Індії – Лок Сабха.
Як відомо у повномасштабній війні Росії проти України, Індія дотримується нейтральної позиції, в тому числі утримуючись від голосування за резолюції щодо територіальної цілісності в ООН. Разом з цим країна здійснює значні закупівлі нафтопродукції в Росії. Українська дипломатія вже два роки поспіль намагається заручитися більшою підтримкою своїх ініціатив у офіційного Нью Делі, але поки що індійський політичний істеблішмент віддає перевагу зв’язкам з російським агресором.
Німеччина
Вибори в Бундестаг заплановані на осінь 2025 року, але у 2024 році у Німеччині відбудуться вибори в Європарламент та у трьох східнонімецьких землях – Бранденбурзі, Тюрингії та Саксонії. Результати цих виборів вплинуть на загальну політичну ситуацію в країні, з огляду на те, що лише третина виборців виражає підтримку партіям урядової коаліції, якою є соціал-демократи, зелені та ліберали. За даними грудневого опитування від Infratest-Dimap, тільки 17% виборців вважають задовільною роботу уряду Олафа Шольца.
На тлі зростання вартості життя, скорочення ВВП на 0,3% у 2023 році, протестів фермерів та страйку залізничників, загалом песимістичних настроїв населення, зростає популярність радикальних політичних партій, в першу чергу ультраправої «Альтернативи для Німеччини». В східнонімецьких землях ця партія може здобути понад 30% голосів на виборах до місцевих земельних парламентів у вересні і сформувати місцеві уряди. Утворення коаліції між опозиційною ХДС-ХСС та «Альтернативою» стає все більш реальним, хоча християнські демократи поки що відхиляють цю ідею.
Німеччина посідає друге місце після США у питанні військової допомоги нашій країні в протидії російським окупантам, поставивши озброєнь на 17 млрд євро. Тому офіційний Київ дуже зацікавлений у збереженні лояльності Берліну та подальших поставках озброєння. Втім, навіть якщо Олафа Шольца на посаді канцлера змінить більш популярний міністр оборони Борис Пісторіус, про що останнім часом говорять у ЗМІ, це лише позитивно вплине на Україну, оскільки він є одним з прихильників надання воєнної допомоги.
Велика Британія
У Британії парламентські вибори, скоріше за все, відбудуться у другій половині 2024 року, найпізніше – 28 січня 2025 року. Оскільки британським законодавством 17 грудня 2024 року визначено як останній день роботи нинішньої Палати громад, існує велика ймовірність, що вибори пройдуть саме в грудні 2024 року.
Після 14 років правління консерваторів лейбористи мають шанс повернутися у владу. В соціологічних опитуваннях їх позиції посилилися відтоді як в країні сталися кілька політичних криз, внаслідок яких пішли у відставку консервативні уряди Бориса Джонсона та Елізабет Трасс. Послабленню консерваторів сприяють не тільки втома від їхнього тривалого правління, подорожчання рівня життя, але й зростання популярності правої партії Reform UK, до якої увійшли радикальні прихильники Brexit. Згідно з січневим опитуванням YouGov для The Times, 46% британців надають перевагу лейбористам, 22% – консерваторам, 10% – ліберальним демократам і 9% – Reform UK, 7% – зеленим.
Палату громад обирають за мажоритарною системою в один тур, де переможцю в окрузі достатньо мати більше голосів за інших кандидатів. Така система дає перевагу двом найсильнішим партіям, а менші мають незначне представництво. За таких умов зростання впливу Reform UK послаблює консерваторів, оскільки обидві партії ведуть боротьбу за консервативний електорат.
Та хто б не переміг на виборах у Британії, навряд чи будуть суттєві зміни у її політиці підтримки України, що стала одним з ключових союзників Києва у протистоянні з російським агресором. Лідер Лейбористської партії Кейр Стармер, який має великі шанси стати наступним прем’єром, у лютому 2023 року відвідав Україну і заявив, що будь-які зміни у владі не змінять зовнішньополітичний вектор офіційного Лондона. Нагадаємо, нещодавно під час візиту британського прем’єра Ріші Сунака в українську столицю сторони підписали історичну Угоду про взаємодію в оборонній сфері, що передбачає співпрацю двох країн у цій галузі протягом наступних 10 років.
