Оскільки військове вторгнення Путіна в Україну триває вже дев'ятий місяць, війна посідає чільне місце на порядку денному, оскільки американці готуються до голосування на проміжних виборах наступного тижня. США очолили міжнародні зусилля, спрямовані на посилення боротьби України проти кремлівської агресії, і надали Україні важливу військову, економічну та дипломатичну підтримку, але нещодавні заяви з обох боків політичного спектру вказують на те, що ця підтримка не може трактуватися як даність.
Найбільш резонансні коментарі пролунали від високопоставленого республіканця та лідера меншості в Палаті представників Кевіна Маккарті, який на початку жовтня заявив, що майбутній Конгрес, контрольований республіканцями, не буде готовий виписувати Україні більше “чистих чеків”. Водночас, лист, надісланий Президенту Байдену групою з 30 демократів із закликом сприяти припиненню вогню в Україні, був поспішно відкликаний наприкінці жовтня після сильної негативної реакції на нього. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на The Atlantic Council.
У той час як політичні дебати тривають, дані опитувань свідчать про значну підтримку громадськістю США політики на підтримку України. Опитування Reuters/Ipsos, проведене на початку жовтня, показало, що 73% американців вважають, що Сполучені Штати повинні продовжувати підтримувати Україну. При цьому 66% респондентів заявили, що саме Вашингтон повинен продовжувати надавати зброю Україні, у порівнянні з 51% в аналогічному опитуванні, проведеному двома місяцями раніше. Аналогічні висновки були зроблені і в останньому опитуванні Університету Меріленду.
Зважаючи на те, що результат війни Росії в Україні багато в чому залежить від США, майбутнє голосування в Конгресі може сформувати геополітичний ландшафт на найближчі роки. Ми запропонували низці експертів поділитися своїми думками про те, що проміжні вибори можуть означати для України.
Деніел Фрід, почесний науковий співробітник Атлантичної ради: Якщо республіканці візьмуть Конгрес (або навіть одну палату), внутрішньополітична динаміка у Вашингтоні зміститься в бік конфронтації з республіканцями, які витрачатимуть час на розслідування, підозри та звинувачення.
У зовнішній політиці республіканці будуть розколоті на нео-рейганістське та трампістське крила. Обидва крила будуть атакувати адміністрацію Байдена і підштовхувати її до більш жорсткої політики щодо Китаю та Ірану. Обидва крила також наполягатимуть на більшому розподілі тягаря (мається на увазі витрати на оборону) з боку союзників США. Нео-рейганісти закликатимуть до більшого протистояння Путіну, тоді як трампісти або виступатимуть за відмову від підтримки України, або, в крайньому випадку, стверджуватимуть, що досягнення компромісу з Росією є в національних інтересах США. Їх позиція буде нагадувати “ізоляціоністську” позицію мовчазної бездіяльності як це було з Гітлером наприкінці 1930-х років.
Загалом демократи та республіканці-нео-рейганісти підтримуватимуть Україну. Демократи можуть розколотися, і кілька лівих демократів займуть позиції, подібні до позицій республіканців, які хочуть дистанціювати США від України. Але їх буде небагато. Республіканців, які виступають проти продовження допомоги Україні, буде більше. Але Конгрес навряд чи піде за їхнім курсом.
Заклики до переговорів на умовах Путіна, тобто до того, що США повинні змусити Україну здатися Росії, будуть зростати, але навряд чи переважать, доки Путін буде вимагати плодів перемоги над Україною, яких він не отримав і може ніколи не отримати. Коротше кажучи, підтримка України з боку США продовжуватиметься доти, доки триватимуть російські звірства і доки українці продовжуватимуть ефективно чинити опір.
Сурія Еванс-Прічард Джаянті, старший науковий співробітник-нерезидент Атлантичної ради: Президент України Володимир Зеленський у 2019 році на власному досвіді переконався, наскільки сильно внутрішня політика США може впливати на українську дійсність. Він і його команда будуть мати рацію, якщо будуть турбуватися про результати виборів наступного тижня. Неможливо передбачити, чи виконає Республіканська партія свої погрози щодо скорочення допомоги Україні, але це, безумовно, реальна можливість.
Це був план Путіна з самого початку. Він мав на меті викликати енергетичну кризу, яка призведе до зростання інфляції і тим самим спровокує народне невдоволення, що призведе до падіння урядів і лідерів, опозиційних до нього і його війни в Україні. Якщо республіканці отримають більшість у Палаті представників і почнуть скорочувати або зменшувати підтримку України з боку США, вони діятимуть в інтересах Путіна. Будемо сподіватися, що погрози щодо цього є передвиборчим позерством і не більше.
Можна стверджувати, що Президент США Джо Байден та його радники не впоралися з російським вторгненням в Україну. Проте, допомагати Путіну в його геноцидній агресії проти європейської демократії – це абсолютно неправильний спосіб висловлювати законну критику зовнішньої політики США. Яким би не був результат проміжних виборів, США не повинні допомагати Путіну.
Крістіна Хук, доцент, Університет Кеннесоу: Американська громадська думка щодо України є напрочуд двопартійною і стійкою. 73% американців погодилися з нещодавнім опитуванням Reuters/Ipsos, що США повинні продовжувати підтримувати Україну, незважаючи на брязкання ядерною зброєю з боку Росії. Дві третини американців заявили, що вони уважно стежать за ходом війни, що особливо помітно в умовах, коли висвітлення подій зменшилося, а репортажі відійшли від висвітлення людських історій і зосередилися на аналізі важливих військових подій.
Ці цифри свідчать про те, що консенсус щодо України зберігається протягом усього виборчого циклу, незважаючи на його рутинну політизацію. Тому, незалежно від проміжних результатів, я очікую, що більшість американських політиків по обидва боки електорального коридору відображатимуть суспільні настрої своїх виборців, які правильно розуміють моральні наслідки жорстокого насильства Росії проти українців.
У міру того, як політизація виборчого циклу в США знизиться після проміжних виборів, я очікую збільшення двопартійних артикуляцій щодо стратегічної важливості чіткої поразки Росії для збереження заснованого на правилах глобального порядку, який лежить в основі політичної стабільності та економічного успіху США. Боротьба України за незалежність від жорстокого супротивника знаходить відгук серед американських виборців, проте ключовим питанням після проміжних виборів залишиться те, чи зможуть нові лідери Конгресу, передати імпульс національної безпеки для перемоги України, і якщо так, то в який спосіб.
Даг Клейн, науковий співробітник-нерезидент Атлантичної ради: Підтримка України – одне з небагатьох питань, яке вдалося зберегти практично двопартійним у Сполучених Штатах. Незалежно від проміжних виборів, американська громадськість все ще в переважній більшості виступає за продовження допомоги Україні. Також ймовірно, що більшість у Конгресі залишиться на боці подальшої допомоги Україні, незалежно від результатів голосування 8 листопада.
Це хороша новина. Однак, в обох партіях лунають голоси, які закликають до зміни політики, що заохочує Росію і ставить Україну в гірше становище за столом переговорів, коли цей день настане. Саме тому Адміністрація Байдена обмірковує можливість проведення законодавчого бліц-рішення, щоб зафіксувати ще один важливий пакет допомоги Україні. Ми бачили в минулому, як впливові політичні меншини в Конгресі могли перешкодити прийняттю важливих законодавчих актів, щоб вони безперешкодно потрапили на стіл до Президента. Продовження допомоги Україні може стати мішенню, якщо ці фракції збільшать свою чисельність у Конгресі.
У той час як консенсус у Вашингтоні, ймовірно, залишиться стійким щодо підтримки України, посилення протидії наданню допомоги означатиме, що друзям України необхідно активізувати зусилля з інформування американської громадськості про те, чому ця допомога відповідає інтересам США. Тобто, чітко пояснити, що успіх України буде перемогою і для Сполучених Штатів.
