У Польщі все-таки розпочалося кримінальне провадження проти одного з лідерів української громади, відомого історика Григорія Купріяновича
Про це на сторінці в facebook міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Люблінський воєвода пан Пшемислав Чарнек подав на нього до суду за те, що той 8 липня цього року виступив із промовою в селі Сагринь (Польща) на відкритті пам’ятника місцевим українським селянам, які в 1944 році стали жертвами каральної акції підрозділу Армії Крайової.
«Провиною» Купріяновича, наскільки я розумію, стало те, що він «мав сміливість» сказати, хто був жертвою, а хто здійснив злочин, тобто ще раз озвучив давно відомі факти, які досі нікому навіть на думку не спадало заперечувати. Проте ситуація змінилася з ухваленням цього року в Польщі нової редакції Закону «Про Інститут національної пам’яті». Вона, як відомо, викликала гостру міжнародну критику, зокрема в Україні, США й Ізраїлі, як недемократична, однобока і популістська. Деякі аналітики висловлювали сподівання, що з огляду на його чисто пропагандистський характер і юридичну неспроможність, відредагований Закон на практиці ніколи застосовуватися не буде. Проте, як бачимо, пройшло лише кілька місяців, а ми вже маємо прецедент його застосування. І це не може не викликати глибокої тривоги.
Ми категорично проти того, щоб судовий механізм використовувався для переслідування одного з провідних діячів української громади Польщі, який, до речі, надзвичайно багато робить для польсько-українського історичного примирення.
Як на мене, громадянське суспільство Польщі має серйозні підстави для тривоги. Саме такі поодинокі прецеденти, які трапляються десь у регіонах, а до того ж спрямовані проти представника національної меншини, неодноразово ставали в різних країнах початком широкого наступу на демократію.
Звісно, ця конкретна ситуація є радше спробою регіонального політика заробити дешеву популярність на роздмухуванні міжнаціонального скандалу. Втім, переконаний, що польське суспільство повинно рішуче реагувати на будь-які подібні спекуляції. Щиро сподіваюся, що демократична громадськість зрозуміє всю серйозність ситуації навколо українського історика і також скаже своє слово на його захист.
Що ж до підходу до трагічних моментів українсько-польської історії, який вважаю правильним, то дозволю собі процитувати ту саму промову Георгія Купріяновича, за яку його збираються судити: «Мусимо мати надію, що важке минуле перестане бути перешкодою в побудові добрих стосунків між польським і українським народами, між Польщею і Україною. Звичайно, жоден злочин, який приносить смерть невинних жертв, не може бути виправданий, незалежно від того, чи жертвами є українці, поляки чи особи іншої національності. Кожен має право на пам’ять, оскільки вона будує нашу ідентичність, історичну тяглість. … Проте, зберігаючи пам’ять про невинні жертви, які спочивають у цій землі, ми повинні навчитися пробачати, адже це наш християнський обов’язок».
