Війна в активній її частині рано чи пізно, але закінчиться. Над деокупованою зоною підніметься державний прапор України, але чи настане після цього мир, ось в чому питання .І відповідь на нього, як і відповідь на інші питання війни, може наблизити або віддалити перемогу.
Про це розповіла блогер, юрист Олена Степова.
Закінчення війни, це зовсім не підняття прапора. Це розуміють переселенці-біженці, проукраїнськи налаштовані жителі окупаційної зони і військові. Велика частина мирного населення, як в мирній, так і в окупованій частині України, яка потребує негайного вирішення військового питання, цього не розуміє. Для обивателя припинення військових дій означає і припинення війни. Чи будуть при цьому збережені спокій, мир, права і свободи громадян, чи припиняться смерті мирних громадян і наших військових, обивателя особливо не хвилює.
А усвідомлення суспільством всіх етапів війни і миру, усвідомлення привнесених війною проблем і змін в соціумі і є спільною складової майбутнього країни, так би мовити пост-військовою дорожньою картою.
Чи залишимося ми країною після перемоги-ще один логічне запитання, що випливає з обставин.
Закінчення війни, навіть в разі відходу російських військ з території Луганської та Донецької області не допустить Росія. Це вже очевидний факт.
В пропаганду окупанти вкладають не менше коштів, ніж в снаряди. Але, якщо на початку війни пропаганда охоплювала доросле населення ОРДіЛО, була спрямована на розпалювання національної та громадянської ворожнечі, і охоплювала історичні, мовні та національні теми, то зараз усередині ОРДіЛОвська пропаганда спрямована лише на утримання дорослого, вже отруєного ненавистю і страхом населення в стані «тут у нас все добре, там, в Україні все погано».
Чи є у нас шанси на мир? Без помсти, партизанського «новоросійського» руху, дурних підлітків, які пройшли військові табори російської пропаганди і вирішили помститися, зіграти в «молодогвардійців», і, наприклад, замінувати школу зі своїми ж однолітками, без скреготу зубів «понаїхали» від “народу Донбасу”?
У війни багато граней. Головне їх побачити. Заздалегідь. Адже якщо об них порізати серце, буде боляче, якщо об них порізати країну, не буде у нас країни. І гри з психікою і пропагандою, страшні гри, особливо, якщо в них грають дітьми.
