6 березня міжнародна компанія "Ві Еф Консалтінг Сервісиз", яка керує 17-ма візовими центрами по всій країні, вчергове піддалася незаконним діями з боку правоохоронних органів – недорозформованої податкової міліції, що діє у змові із столичною прокуратурою.
Про це повідомив генеральний директор компанії Георгій Шевченко у своєму блозі на веб-сайті видання “Цензор.нет”.
З самого ранку на підставі сумнівного рішення Дніпровського районного суду столиці одразу за кількома адресами відбулися одночасні обшуки, по домашніх адресах керівництва компанії та безпосередньо у Візовому центрі країн Шенгенської угоди, що знаходиться у торгівельному центрі (ТЦ) “Гулівер”. Щоб було зрозуміло, це вже другий обшук впродовж року!
Зрозуміло, що “такі дрібниці”, як зупинка роботи центру, зрив для сотень людей строку подачі чи отримання візових документів, ніколи не був перешкодою для “боронярів справедливості”, які настільки хочуть знайти та покарати винних, що за три роки не спромоглися висунути по справі жодної підозри. “А чому так довго іде розслідування?” – спитає простодушний українець, який переживає за реформування правоохоронної системи. А тому, що саме в цьому і криється секрет професійної майстерності розслідувачів – якщо звинувачених у справі немає, то закрити її фактично неможливо, але можна раз на півроку приходити з обшуками, блокувати роботу, арештовувати рахунки, викликати на допити чи не весь персонал компанії (а це біля 600 людей) та зухвало тиснути на бізнес.
Користуючись сумнівною ухвалою суду, правоохоронці в результаті обшуків потягнули до свого “кубла” у Слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві нову “здобич” – приватні комп’ютери, ділові папери особистого характеру та інші документи, що жодним чином не були зазначені в ухвалі суду, тобто вилучені незаконно. Тепер доведеться знову місяцями або навіть роками “видряпувати” через суд назад свою власність.
Для того, аби вчергове наїхати на бізнес, Слідче управління фінансових розслідувань використало суддю Дніпровського районного суду м. Києва Андрія Курило, який з явними порушеннями закону санкціонував обшуки. Зокрема, ухвали суду не містили обов’язкової умови, встановленої законом, а саме – строку дії відповідної ухвали (отже, обшуки могли проводитись по вже нечинній ухвалі). Крім того, документи були надані на проведення обшуків за помилковими адресами, які не мають жодного, навіть формального, відношення до “фігурантів” справи, внаслідок чого потерпають сторонні особи: орендарі та власники приміщень. Суддя А. Курило напевно добре усвідомлює, що він робить, адже тільки йому відома товщина “гачка” у правоохоронців, бо ще в грудні 2010 року посадив до в’язниці редактора газети “Дорожній контроль” Олексія Кирієнка за сфальсифікованим працівниками ДАІ протоколом і тепер ймовірно буде відробляти всі необхідні правоохоронцям запити, адже пан суддя може не тільки втратити роботу, але і сам стати фігурантом кримінальної справи, якщо буде себе погано поводити.
Також потрібно звернути увагу на роль прокуратури у тиску на бізнес. Незважаючи на те, що, декларованою функцією цього органу є відсторонений та неупереджений нагляд за додержанням закону під час здійснення кримінального провадження, на практиці, на жаль, столична прокуратура діє у тісній “зв’язці” зі слідчими ДФС. Замість того, щоб контролювати дії слідчих, працівники прокуратури міста Києва сприяють їх незаконним діям. Яскравим прикладом такої “співпраці” є повторний незаконний арешт майна “Ві Еф Консалтінг Сервісиз”, який відбувся наступного дня після зняття судом арешту на вилучене майно. І саме прокуратура подала повторне клопотання до суду про арешт того ж самого майна.
На останок треба додати, що самі обшуки пройшли традиційно з чисельними порушеннями, без яких наша правоохоронна система не вміє і не хоче працювати. Адже її співробітники не несуть жодної відповідальності за свої дії і можуть “творити” все, що їм заманеться.
Нагадаємо, що обшуки та виїмка документів у компанії “Ві Еф Консалтінг Сервісиз” вже відбувались раніше, але правоохоронці не тільки нічого з цих дій не змогли висмоктати, але відмовляються повертати вилучене майно компанії на протязі восьми місяців незважаючи на відповідні ухвали суду.
