До кінця року Україна та Китай збираються узгодити текст угоди про зону вільної торгівлі. Ініціатором підписання договору стала азіатська країна, яка хоче не тільки наростити обсяги постачання, а й перенести в Україну деякі зі своїх виробництв.
Китай зацікавлений у розширенні співпраці з Україною, заявив посол КНР Ду Вей. «Китайська сторона запропонувала на робочому рівні амбітну мету – створення українсько-китайської зони вільної торгівлі. Сподіваємося на активізацію дослідження цього питання з української сторони», – повідомив він.
Ініціатива сподобалася Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Торгівля з КНР є стратегічно важливим напрямом для України, сказано в офіційному повідомленні відомства. Наприклад, ідеться в заяві, за результатами 2015 року серед наших торгових партнерів КНР посіла друге за обсягом товарообігу місце у світі та перше місце серед країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Наприклад, за шість місяців 2016 року сумарний товарообіг між країнами зріс на 0,8% порівняно з 2015 роком і склав $4,3 млрд. Текст підсумкового документа може бути узгоджений до кінця цього року.
Нерівні умови
Упродовж останніх двох років Міністерство економічного розвитку і торгівлі України працює над збільшенням експорту, що дасть змогу вирівняти торговий баланс і залучити в країну валюту. Однак результати не обнадійливі.
За даними Мінекономіки, за перші вісім місяців року Україна продала товарів і послуг на $22,7 млрд, що приблизно на 9% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Для порівняння: обсяг імпорту за цей самий період скоротився приблизно на 0,9% і склав $24,2 млрд. З огляду на те, що восени Україна активно закуповує вугілля та газ, середньорічна статистика щодо постачання товарів буде не кращою. Негативний торговельний баланс тисне на гривню.
Зростанню експорту перешкоджає декілька чинників. Головний з них полягає в тому, що Україна постачає за кордон переважно сировину.
За вісім місяців, за даними Мінекономіки, найбільше експортовано продукції АПК та харчової промисловості (40,1%), металургії (23,9%) та машинобудування (12%).
Ціни на них залежать від кон’юнктури на світових ринках. До того ж іноземні компанії роблять все для зростання постачання щодо недорогої сировини. Наприклад, протягом останніх трьох років компанії зі Швейцарії підтримують підприємців, які збирають гриби та ягоди в Карпатах.
Угода про зону вільної торгівлі з країнами ЄС, що набула чинності з 1 січня цього року, не змогла поліпшити ситуацію. За даними Державної служби статистики України, у січні-серпні до країн ЄС експортовано товарів на $8,6 млрд (зростання 4,4%), тоді як імпортовано – на $10,6 млрд (зростання на 6,6%). Для порівняння: до країн СНД за цей самий час продано товарів на 3,8 млрд, що на 27,8% менше порівняно із січнем-серпнем минулого року.
Зростанню експорту в ЄС заважає той факт, що українські виробники не можуть швидко оформити всі дозволи для постачання продукції на ринки країн ЄС, а за багатьма групами товарів встановлено мінімальні квоти.
У січні-лютому виробники вичерпали річні ліміти на постачання меду, соку та кукурудзи, а в березні – цукру, ячмінної крупи та борошна. «Питання про їхнє збільшення не обговорюється доти, доки не вирішаться питання з виходом Великобританії зі складу Європейського союзу», – повідомило джерело в уряді.
Альтернативні країни
2016 року ці тенденції доповнилися введенням Російською Федерацією ембарго щодо українських продовольчих товарів, ускладненням транзиту територією Росії. З 1 липня Росія їх додатково посилила, ідеться в повідомленні Мінекономіки.
Ринок ЄС не може навіть у майбутньому замінити ринок СНД, уся надія тільки на Єгипет, Китай, Індію та Туреччину, вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
«Ось ці країни справді наші рятівники в цей важкий для держави час», – каже він.
Чи допоможе Україні створення зони вільної торгівлі з іншими країнами? Українські економісти ставляться до цього скептично. «Зовнішня торгівля з Китаєм – найбільший провал. Експорт упав на 26%, а дефіцит зовнішньої торгівлі товарами з Китаєм досяг $2,9 млрд тільки за перше півріччя», – нагадує керівний партнер компанії Capital Times Ерік Найман. Останні півроку китайські бізнесмени активно відвідують Україну та розглядають можливість перенести свої фабрики в цю країну. Середня заробітна плата в Україні вже в декілька разів нижча, ніж у Китаї.
Аналогічна ситуація спостерігається з Канадою, з якою угоду про безмитну торгівлю підписано в липні цього року. Розмір квот, як і в разі з країнами ЄС, дуже низький. Переговори з Туреччиною затягуються через зближення країни з Росією, а Ізраїль не поспішає відкривати свої ринки. Українським експортерам, імовірно, доведеться ще активніше відкривати нові країни для постачання своїх товарів.
Антон Линник
