Створена нормативна база для збільшення розміру «інвестиційної складової» в тарифі.
Впровадження так званого стимулюючого тарифоутворення для окремих обленерго, за різними оцінками, може збільшити вартість електроенергії на 10-40 % для кінцевих споживачів. На чиї плечі ляже це зростання – населення, бізнесу або бюджетних організацій – поки невідомо. Втім, підвищення тарифів для бізнесу все одно в підсумки виллється в подорожчання їх продукції або послуг, в тому числі для бюджетників і населення.
Передбачається, що застосування нової формули розрахунку тарифу почнеться з 1 квітня 2018 року, хоча сама постанова Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) діє з 11 січня 2018 року.
Уряд Володимира Гройсмана поспішив відхреститися від цієї ініціативи, посилаючись на повну автономність регулятора в прийнятті рішень. А також закликало чиновників НКРЕКУ прийняти «більш зважене рішення», не заперечуючи саму ідею введення стимулюючого регулювання для залучення інвестицій в розвиток і модернізацію електромереж.
Розмір плати формується за принципом «витрати плюс», тобто до своїх витрат компанія додає прибуток і стверджує цей тариф у регулятора. Очевидно, що така система не стимулює обленерго скорочувати свої витрати, адже вони все одно будуть компенсовані за рахунок тарифу.
Тому в Європі застосовується RAB-тариф (Regulatory Asset Base – регульована база задіяного капіталу), який також називають стимулюючим. На відміну від витратного методу, він затверджується не в один рік, а на довший термін (8 років).
Як пояснилв директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський, це не один тариф, а формула його освіти. Тобто, регулятор встановлює величину необхідного доходу (ставки прибутковості) компанії на старі і нові активи: підстанції, лінії передач та інше.
В даному випадку на обидва види активів прибутковість для обленерго встановлена на рівні 12,5% річних.
«Якщо розділити 100% витрат на 8 років, ми отримаємо ставку в 12,5% – норму віддачі інвестицій за цей термін. У загальній структурі тарифу це не така значна частина », – розповів президент громадської спілки “Київська регіональна енергетична асоціація” Олександр Трохимець.
«Наші енергомережі знаходяться в жалюгідному стані. На їх модернізацію і заміну знадобляться сотні мільярдів і близько 20 років. При цьому поки тарифи для населення і промисловості найнижчі серед країн Європи. Інша справа, що зарплати у нас дуже низькі і треба боротися за їх підвищення», – пояснює необхідність цього кроку директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко.
Інша справа, що для обгрунтування конкретних ставок потрібно бачити відповідні розрахунки, а їх не показує ні регулятор, ні те, хто критикує це рішення.
Основний шквал критики рішення НКРЕКУ стосується того, що ставка прибутковості в 12,5% буде застосовуватися до всіх активів обленерго: старих і нових. Це означає, що обленерго, для яких буде введено RAB-регулювання, зможуть додатково отримати дохід як зі старих активів, які у них є, так і з створених після введення нового регулювання.
Фактично, з кожного 1 млрд вартості компанія зможе закласти в тариф на розподіл електроенергії 125 млн гривень.
