Аграрне міністерство, яке останнім часом вважалося досить «мирним» і не давало приводу для скандалів, здивувало всіх.
23 травня голова цього відомства Тарас Кутовий повідомив про те, що йде у відставку. Заява прозвучала буденно – без гучних звинувачень і викриттів, як це зазвичай робиться в подібних випадках. Проте, новина справила на ринку ефект бомби, що розірвалася.
«Для мене цей крок Кутового виявився повною несподіванкою», – зауважила аналітик агентства ААА Марія Колесник.
З колегою згоден і заступник голови Аграрної партії України Денис Марчук: «Після заяви міністра про відставку залишається більше запитань, ніж відповідей».
ЗМІ вирішили розібратися, що насправді відбувається в Мінагрополітики, і чого Україні чекати від зміни його керівництва.
Адже аграрний курс країни, який у багато визначають саме в профільному відомстві, безпосередньо пов’язаний з припливом валюти в Україну. За підсумками минулого року, експорт агропродукції забезпечив нам майже третина всіх доларових надходжень.
Перше, з чим експерти відразу ж пов’язали відставку міністра – нібито, нездоланні розбіжності в питаннях земельної реформи з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Нагадаємо: на негайне зняття мораторію на продаж сільгоспземель наполягає МВФ, і Україна пообіцяла відкрити ринок, підписуючи меморандум з Фондом.
Зі стін Кабміну вже вийшов законопроект, що пропонує дозволити продаж землі в Україні, але зробити це досить специфічно – купувати угіддя зможуть лише фізособи.
«Цей кабмінівський законопроект, за яким юрособи не матимуть прав купувати землю – жахлива помилка. У такому вигляді це не ринок, а підміна понять», – переконана Марія Колесник.
У Мінагрополітики цю ідею також не підтримали. Більш того, відомство зайнялося розробкою власного законопроекту, згідно з яким на продаж повинні виставлятися не власне угіддя, а право їх оренди. Це дозволило б фактично відкрити ринок землі, але не розбазарити відразу українські чорноземи.
Якщо дотримуватися цієї версії, у відставці Кутового безпосередньо зацікавлений сам прем’єр і його оточення. Відповідно, глава уряду спробує оперативно посадити в міністерське крісло свою людину. В якості найбільш очевидною креатури експерти називають заступника Тараса Кутового Максима Мартинюка, який вважається ставлеником Гройсмана.
Втім, Денис Марчук вважає, що Мартинюк буде рулити аграрним відомством хіба що в статусі в.о. міністра. На головну фігуру він явно не тягне.
«А може влада зацікавлена проштовхнути непопулярні рішення про продаж землі, поки Мінагрополітики буде очолювати саме виконуючий обов’язки», – допускає Марчук.
Інтереси в аграрному міністерстві явно мають і великі латифундисти, які, по ідеї, також можуть спробувати посадити в міністерське крісло свою людину.
Втім, на думку Марії Колесник, зробити їм це буде нелегко. «Хоча, з огляду на позицію Кабміну в тому ж земельному питанні, можливо, було б краще, якби у них вийшло», – іронізує експерт.
Щоб відкрити старт боротьби за міністерське крісло парламент ще має прийняти відставку Кутового, і не факт, що він це швидко зробить. Нинішній склад аграрного парламентського комітету досить професійний, щоб не усвідомлювати всіх ризиків для агросектору від кардинальних кадрових перестановок в міністерстві.
Сам Кутовий поспішив заявити, що йде не з-з конфліктів.
«Всіх, хто вже починає придумувати версії причин мого рішення піти з посади міністра і нібито існування прихованих конфліктів, хочу попросити: не шукайте в цьому того, чого там немає! Повторюся – є бажання повернутися в бізнес і займатися залученням інвестицій», – написав він на своїй сторінці в Facebook.
Гройсман підтвердив, що міністр надалі планує працювати в інвестиційній сфері.
Вітчизняне сільське господарство, як і раніше вважається такою собі «світлою плямою» на бізнес-карті України.
За підсумками минулого року в український АПК залучено рекордний обсяг інвестицій – 44 млрд. грн.
Серед заслуг Кутового експерти називають, зокрема, той факт, що він зумів вибити держпідтримку для галузі в розмірі 1% ВВП на 5 років. Нагадаємо: після скасування для селян пільг по ПДВ Мінфін наполягав на оподаткуванні на загальних підставах, без жодних преференцій.
А ось інший великий проект – масштабна приватизація в галузі – так і не була запущена. З подачі Кутового міністерство почало наводити порядок зі своїм майном, а до Верховної Ради був відправлений законопроект про майбутню приватизацію, в тому числі, таких знакових для ринку об’єктів як «Укрспирт» і ДПЗКУ.
Але сам процес приватизації так і не розпочався. З чуток, цьому люто опираються «тіньовики», які до сих пір непогано заробляють на продажах необлікованого спирту.
Як вважає, Марія Колесник, далеко в реформах агросектора просунулася і команда міністерства, зокрема, заступник міністра з євроінтеграції Ольга Трофімцева і глава Госпотребслужби Володимир Лапа.
Україна змогла домовитися з Єврокомісією про перегляд квот на безмитну поставку нашої продукції в ЄС. Крім того, для вітчизняних аграріїв відкривається все більше іноземних ринків.
Головним недоліком Тараса Кутового експерти називають недостатню, на їхню думку, активність.
Як зазначає Марія Колесник, «Кутовий, скоріше, не чиновник, а політична фігура. За щоденну рутину в відомстві повинні відповідати заступники, що, в принципі, і спостерігається». Тим не менш, вона вважає, що глава відомства міг би бути і більш наполегливим.
Питання – чи залишаться на своїх місцях люди з команди Кутового після його відставки. Якщо в міністерстві відбудуться перестановки на всіх ключових посадах, що в принципі не виключено в разі призначення нового міністра, галузь може опинитися не в кращій ситуації.
Адже тоді всі ключові реформи виявляться під загрозою зриву, що втричі небезпечно напередодні старту нового експортного сезону, який і так обіцяє бути непростим. Через зниження світових цін на зерно і скорочення обсягів врожаю в нашій країні, Україна ризикує недорахуватися частини валютної виручки.
