Експерти прокоментували проблему з оплатою опалення в українських університетах.
В Україні вузи стали скорочувати або зовсім скасовувати заняття студентів в аудиторіях, щоб заощадити на оплаті за тепло і світло. Перші повідомлення від викладачів і студентів про продовження зимових канікул до 26 лютого прийшли з Одеси, де перерва була оголошена в Одеському національному університеті ім. Мечникова, Юракадемії і Академії харчових технологій.
Схожа ситуація склалася і у львівському університеті «Львівська політехніка». Як повідомив пресі проректор з науково-педагогічної роботи НУ «ЛП» Олег Давідчак, до 27 січня в університеті триває сесія. У цей період студентам пообіцяли забезпечити належні умови навчання. При цьому проводити іспити стануть тільки в деяких корпусах, щоб заощадити на опаленні. Однак після двотижневих канікул відновлювати заняття в корпусах керівництво ВНЗ не стане. 25 тис. студентів приступлять до навчання тільки 3 березня 2018 року.
Але найбільше шуму наробила повідомлення колишнього члена комісії з регулювання сфери енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) Андрія Геруса про те, що Київський національний університет імені Тараса Шевченка скасував стаціонарні заняття аж до весни 2018 року нібито через відсутність коштів для оплати за тепло і електроенергію.
У своїй офіційній заяві КНУ повідомив, що заняття поза аудиторій аж до 5 березня були сплановані заздалегідь – ще минулої весни, згідно прохання студентського самоврядування. І про те, що навчання почнеться фактично в березні, всі знали ще до нового року.
«Оплата за послуги ЖКГ за січень здійснена в установленому порядку, за лютий частково проведена передоплата», – відзначають в КНУ.
Цілий місяць студенти витратять на практику, консультації, написання курсових і дипломних робіт, а також виконання самостійної роботи.
Тобто, фактично при наявності опалення в вузі, його керівництво вирішило попередити «холодні бунти» студентів, які траплялися в попередні роки в ряді навчальних закладів країни. Оскільки прогріти величезні і неефективні з точки зору заощадження тепла будівлі до комфортних температур дуже важко.
Тому й раніше бували випадки, коли в українських вузах відпускали учнів на найхолоднішу пору навчання.
«З коментарів і особистих повідомлень, я розумію, що десятки навчальних закладів по всій Україні повністю або частково призупинили роботу до весни», – повідомив на своїй сторінці в Facebook Андрій Герус.
За його словами, це наочна ілюстрація того, як в державі затягують паски економії.
Як зазначає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, держава не в змозі покривати субсидіями населення і бюджетну сферу. Накопичилися борги за енергоносії, близько 20 млрд грн, і це без урахування боргів минулих періодів. А поточні оплати споживачів за поставлене тепло і електроенергію підприємства ТКЕ витрачають насамперед на зарплату і поточні витрати.
«Наскільки я знаю, НАК «Нафтогаз України» обмежує підприємствам ТКЕ ліміти газу, даючи неформальні вказівки щодо мінімізації споживання. Тому в житлових будинках, установах бюджетної сфери, скажімо так, не жарко. Тобто просто не вистачає грошей. За рахунок скорочення споживання енергетики намагаються зменшити подальше зростання боргів», – зазначив Корольчук.
Зрозуміло, закриття вузів називають абсолютно неприпустимою мірою. Так само як і лікарень, шкіл і дитсадків. Можна в кінці кінців, взяти кредити і розстрочки платежів. Тобто, безвихідних ситуацій не існує, але в цій сфері втрачається контроль.
У той же час, як підкреслив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко, це проблема конкретних навчальних закладів з низькою якістю управління.
«Адже ми нічого не чуємо про переведення на дистанційне навчання в Києво-Могилянській академії або в Українському католицькому університеті у Львові. Вузи зараз більш автономні, ніж, наприклад, школи. Проте, щось нечутно про відправку дітей на канікули через холодні класів », – зауважив він.
Харченко вважає, що інші установи не будуть переводитися на економний режим. Ні школи, ні лікарні, ні дитсадки і т.п.
Інша справа, що проблеми низької температури, наприклад, в житлових будинках столиці, за його словами, пов’язані з старістю тепломереж. Тепломережі в Києві настільки зношені, що в них просто бояться давати більш гарячий теплоносій (і підвищувати тиск), жертвуючи комфортом жителів заради цілісності труб.
