Депресія вражає чверть населення планети і вивчається століттями, однак її досі складно лікувати.
Нове дослідження показує, що так само, як фізичні симптоми, такі як набряки та втома, можуть бути наслідком низки основних проблем зі здоров’ям, схоже, що депресія «має багато різних причин, підтипів або вимірів», каже Джонатан Ройзер, професор неврології та психічного здоров’я в Університетському коледжі Лондона та експерт зі змін мозку, що лежать в основі психічних розладів, пише британське видання The Telegraph.
Як нейробіолог, професор Ройзер використовує функціональну магнітно-резонансну томографію (МРТ), щоб ближче дослідити мозок та дослідити, що насправді відбувається, коли людина переживає депресію. Отримані результати переосмислюють уявлення фахівців з психічного здоров’я про цей стан і можуть мати значні наслідки для того, як його контролювати та лікувати.
Що таке депресія?
Депресія визначається Національною службою охорони здоров’я Британії (NHS) як психічний стан, що включає стійкий знижений настрій або втрату інтересу чи задоволення від життя. Як не дивно, це означає, що «вам насправді не потрібно мати поганий настрій, щоб поставити діагноз депресії», пояснює професор Ройзер.
Хоча це не є обов’язковим для діагностики, поганий настрій є найпоширенішим симптомом депресії, каже професор Ройзер, і він проявляється у «понад 90 відсотків людей з депресією». Ангедонія, або відсутність задоволення чи інтересу до діяльності, вражає приблизно дві третини людей з цим станом. Насправді, депресія — це «досить розмите поняття», пояснює професор Ройзер.
МКХ-10, діагностичний посібник, що використовується у Великій Британії та інших країнах, перелічує дев’ять симптомів депресії, і «вам потрібно лише п’ять, щоб отримати діагноз», каже професор Ройзер. Деякі симптоми, такі як порушення сну, можуть проявлятися як посилення, так і послаблення. «Це означає, що у людей з депресією потенційно існують сотні різних комбінацій симптомів».
Найголовніше, що «немає жодних особливих підстав вважати, що ці симптоми мають одну й ту саму причину», стверджує професор Ройзер. Серотонінова теорія депресії, яка припускає, що цей складний стан спричинений хімічним дисбалансом, є «дуже застарілою ідеєю 1960-х років, і навіть тоді вона вважалася надмірним спрощенням», каже він.
Натомість, схоже, існує кілька різних «вимірів функціонування мозку», зміни в яких можуть призвести до різних симптомів.
Три ключові типи депресії
Нове дослідження Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, опубліковане в червні, визначило три основні типи депресії, що спостерігаються у загальної популяції, та дослідило, як вони проявляються в мозку та повсякденному житті пацієнтів.
Хоча дослідження проводилося в США, у ньому використовувалися дані з британського біобанку, який відстежує здоров’я півмільйона британських добровольців протягом їхнього життя. Поганий настрій без низької мотивації, низька мотивація без поганого настрою та поєднання обох є поширеними явищами.
1. Поганий настрій (без низької мотивації)
Люди, які переважно страждають від поганого настрою, можуть відчувати:
- Постійне відчуття смутку, слізливості, оніміння або порожнечі, що триває щонайменше два тижні.
- Легке розчарування, подразнення або гнів через речі, які раніше їх ніколи не турбували (симптом тривоги, який часто супроводжує поганий настрій).
- Надмірні або недоречні почуття провини чи сорому за те, чого вони не робили або за що не несли відповідальності.
- Постійне та крайнє негативне ставлення до себе та своїх здібностей або почуття нікчемності.
2. Низька мотивація (без поганого настрою)
Люди, які переважно мають проблеми з низькою мотивацією, можуть відчувати:
- Постійна втома, незважаючи на хороший сон.
- Когнітивні порушення (туман у мозку), які можуть проявлятися як труднощі з концентрацією уваги або прийняттям рішень.
- Проблеми з виконанням повсякденних завдань, таких як робота, домашня робота або адміністративні справи.
- Різке зниження статевого потягу.
- Втрата інтересу до інших людей, а також до занять та хобі, якими вони колись насолоджувалися.
3. Поганий настрій та низька мотивація
Люди, які страждають від поєднання поганого настрою та низької мотивації, можуть відчувати комбінацію цих симптомів.
Учасники дослідження відрізнялися не лише симптомами, а й «нейробіологією», каже у прес-релізі доктор Джанін Бійстербош, провідний науковець.
Іншими словами, різні симптоми корелювали з різними змінами в мозку. Водночас, однак, люди зі схожими профілями симптомів іноді демонстрували різні основні мозкові патерни. Саме тому більшість нейробіологів «втратили віру в ідею про те, що існує єдине пояснення депресії на рівні мозку», каже професор Ройзер.
«Це стан, який визначається його симптомами, тому тут існує певна циклічність».
Незважаючи на складність, ці висновки узгоджуються з власним багаторічним досвідом професора Ройзера у вивченні депресії як нейробіолога. Він пояснює, що, схоже, існує «набір різних мозкових ланцюгів, що лежать в основі мотивації, пов’язаних з такими симптомами, як втрата енергії, а також туман у голові».
Тим часом «інша ланцюг у мозку відповідає за негативні емоції». Обидва можуть «взаємодіяти та впливати один на одного», але той факт, що існують деякі загальні тенденції у людей з різними кластерами симптомів, «означає, що незабаром ми зможемо цілеспрямовано впливати на них за допомогою різних видів втручання».
Також важко визначити, чи є ці зміни мозку причиною чи наслідком депресії. Вчені наразі оцінюють, що спадковість депресії становить від 40 до 50 відсотків, що свідчить про сильний генетичний компонент, а також життєвий досвід , який може підвищити вразливість до цього стану.
Існує одна нова теорія, яка може лежати в основі депресії в усіх її формах.
«Значна кількість людей з депресією також, здається, має високий рівень запалення в організмі, що може спричиняти зміни в мозку», — каже професор Ройзер. Це може пояснити, чому як фізичні вправи, так і антидепресанти, деякі з яких мають протизапальну дію, можуть бути ефективними в лікуванні різних симптомів депресії.
«Наразі це лише гіпотеза. Наразі проводиться кілька ретельних досліджень, спрямованих на вивчення ролі запалення в депресії, і через п’ять років ми можемо мати деякі відповіді».
