Вчені розкрили генетичну основу феноменально короткого сну, який не шкодить організму. Більшість людей потребує близько восьми годин сну, щоб почуватися бадьоро, але є невелика група, для якої норма — лише 4–6 годин на добу.
Як повідомляє Forbes, таких людей називають природними короткосплячими (Familial Natural Short Sleepers, FNSS). Дослідження останніх двох десятиліть довели: їхня здатність обходитися без сну пов’язана з роботою певних генів.
2009 року Science опублікував перше дослідження, що підтвердило: рідкісна мутація гена DEC2 зменшує потребу у сні. Жінка та її донька, що мали цю мутацію, стабільно спали менше за норму. Таку саму зміну повторили на мишах і мухах — тварини теж спали менше та краще переносили недосипання.
Згодом виявили ще кілька унікальних генетичних варіантів:
- ADRB1 (2019, Neuron) — мутація у трьох поколіннях однієї родини, пов’язана з активнішим неспанням.
- NPSR1 (2020, Science Translational Medicine) — зміна рецептора нейропептиду S, що підтримує бадьорість.
Кожна мутація працює по-своєму, але результат один — людина природно потребує менше сну. Біологи виділяють кілька механізмів FNSS:
- ослаблення сигналу «час спати» (DEC2),
- посилення сигналу «залишайся бадьорим» (NPSR1),
- зміна активації неспання (ADRB1).
Процес спрощено: мозок отримує слабший «гальмівний» сигнал і сильніший «стимулювальний», тому короткий сон не шкодить.
Дослідження показали, що носії таких мутацій не страждають від хронічного недосипання — їхні когнітивні та метаболічні показники залишаються нормальними, а у тварин короткий сон навіть сповільнював нейродегенерацію. Але вчені застерігають: ці мутації дуже рідкісні.
Більшість людей, які сплять мало, не є природними короткосплячими. Їхнє недосипання зазвичай викликане стресом, роботою або нездоровим режимом і може спричиняти серйозні проблеми зі здоров’ям.
