Нове шведське дослідження виявило можливий зв’язок між наявністю татуювань та підвищеним ризиком розвитку меланоми — найнебезпечнішої форми раку шкіри.
Про це повідомило видання Science Alert.
Аналіз охопив понад 11 тисяч учасників і показав: у людей із татуюваннями ймовірність меланоми була на 29% вищою, ніж у тих, хто бодіарту не має.
Дослідники наголошують, що поки не йдеться про доведений причинно-наслідковий зв’язок. Водночас отримані дані свідчать про потребу уважніше досліджувати біологічний вплив татуювального чорнила та реакції організму на нього.
За результатами роботи, татуювання не впливають на ризик плоскоклітинного раку шкіри — іншого типу онкології, який теж пов’язаний з дією ультрафіолету, але є менш небезпечним, ніж меланома.
Команда науковців проаналізувала дані національних реєстрів Швеції та обрала людей віком 20–60 років, яким у 2014–2017 роках діагностували меланому або плоскоклітинний рак. До кожного випадку підібрали трьох учасників без раку для порівняння за віком і статтю. Після цього всім надіслали анкети щодо наявності татуювань, їхнього розміру, місця розташування та віку, коли їх зробили.
У групі меланоми відповідей надали 5695 людей, з яких 1598 мали діагноз. Аналіз показав: найвище зростання ризику фіксували в тих, хто мав татуювання понад десять років, хоча вибірка цієї підгрупи була невеликою.
Розмір татуювання несподівано не вплинув на ймовірність меланоми, хоча більша кількість чорнила теоретично могла б містити більше потенційно небезпечних сполук. Дослідники припускають, що частина пігменту з часом переміщується до лімфатичних вузлів, де може спричиняти хронічне запалення — фактор, пов’язаний з деякими видами раку.
Під час аналізу врахували десятки чинників: рівень сонячної експозиції, використання соляріїв, куріння, освіту, дохід, тип шкіри та пігментацію. Це допомогло мінімізувати похибки, адже люди з татуюваннями можуть частіше перебувати на сонці або мати іншу поведінку, що впливає на ризик раку.
Попередні дослідження, які показували нібито нижчий ризик меланоми серед людей із великими татуюваннями, не враховували ці особливості. Тож нова робота може точніше відображати реальну картину.
Науковці підкреслюють: одного дослідження недостатньо, щоб стверджувати, що татуювання безпосередньо викликають рак шкіри. Потрібні додаткові роботи, які допоможуть з’ясувати, як саме пігменти взаємодіють з ультрафіолетом і чи здатні викликати хронічні запальні процеси в організмі.
Поки експерти радять власникам татуювань дотримуватися стандартних рекомендацій: користуватися сонцезахисним кремом, уникати тривалої засмаги та регулярно оглядати шкіру на появу нових або змінених родимок.
Дослідники також наголошують на потребі фіксувати інформацію про татуювання в медичних записах. За умови глобальної популярності бодіарту це може стати важливою складовою профілактики та ранньої діагностики раку шкіри.
