Джерелом забруднення річок Сейм і Десна є Тьоткінський цукровий завод у Курській області країни-агресора РФ, у воду потрапило щонайменше 5700 тонн продуктів перероблення цукру.
Про це 12 вересня на пресконференції в Києві повідомив директор Українського гідрометеорологічного інституту Володимир Осадчий. Відеозапис заходу опубліковано на YouTube-каналі “Укрінформ”.
За словами Осадчого, надходження продуктів перероблення (органічні речовини) відбувалося протягом семи – дев’яти діб.
“Велика кількість із цих 5700 тонн була виключно в розчинному вигляді. Як тільки ця маса почала надходити в річку Сейм, вона практично за декілька годин знищила весь кисень”, – пояснив він.
Осадчий зазначив, що останні дослідження на річці Десна поблизу міста Остер (Чернігівська область) засвідчили, що зараз вода в досить доброму стані.
“Завдяки тому, що Десна дуже гарно працює як самоочищувальна система, підвищується pH води, здійснюється насичення киснем за рахунок гідробіологічних процесів. Я відчуваю, що ми можемо й не спостерігати забруднень у Києві. […] Але ми повинні бути на жорсткому контролі”, – наголосив директор Українського гідрометеорологічного інституту.
За словами директора Інституту гідробіології НАН України Сергія Афанасьєва, відновлення річок Сейм і Десна забере два-три роки.
Держагентство меліорації та рибного господарства України повідомляло 27 серпня, що в річці Сейм, яка тече з РФ, зафіксували значне перевищення концентрації забруднювальних речовин – амонію і завислих речовин. У зв’язку із чим у населених пунктах заборонили купання, риболовлю, а також використання води із Сейму для технічних потреб.
Амоній з’являється у воді внаслідок розчинення в ній газу амоніаку.
Про це Суспільному розповіла доцент кафедри екології, географії та природокористування Національного університету “Чернігівський колегіум” імені Т. Г. Шевченка, кандидат біологічних наук Світлана Кирієнко.
“Основною проблемою з амоніаком є його пряма токсична дія на водну флору і фауну, яка посилюється підвищеним рівнем pH і температурою. Амонійний азот, зафіксований у високих показниках, стимулює цвітіння води, тобто масове розмноження мікроскопічних водоростей (переважно синьо-зелених та зелених) і відповідно їх гниття. Коли відбувається масове гниття водоростей, в результаті цього з’являється багато побічних шкідливих токсичних речовин — це може бути сірководень, феноли, інше. Автоматично це зменшує вміст кисню у воді. Зменшення вмісту кисню нижче норми робить воду непридатною для життя — вона, можна сказати, що є мертвою. “.
На питання, як вода з високим вмістом амонію може вплинути на людину, науковиця відповіла так:
“Підвищений вміст сполук амонію свідчить про погіршення санітарного стану води. Якщо йде мова про вживання такої питної води, то знижується вміст кальцію в організмі, відбувається зміна рН крові, з’являються хронічні захворювання систем органів. Якщо ж купатися у забрудненій воді, то можна отримати захворювання шкіри, пошкодження слизових оболонок очей, носової і ротової порожнини, викликане впливом або хімічних речовин, або шкідливих бактерій, які швидко розмножуються у такій воді. Заковтуванні води з річки може зумовити бактеріальне зараження і отруєння”.
31 серпня в Мінекології поінформували, що в Сумській і Чернігівській областях із річки Десна зібрали 18 тонн загиблої риби.
5 вересня в Мінекології повідомили, що забруднювальні речовини в Десні дійшли до Чернігова, проте загрози питному водопостачанню немає.
У “Київводоканалі” 10 вересня озвучили найгірший сценарій для киян через забруднення Десни.
