За останні кілька років наука про протезування стрімко розвивалися, і дослідження в області м'якої робототехніки були особливо видатними. За допомогою методів, які використовуються при створенні руки робота, яка може згинатися і повертатися, можна створювати більш складні, тонкі органи.
Проблема зі штучними серцями полягає в тому, що металеві та пластикові механізми важко інтегруються з тканиною або можуть пошкодити кров через їх неприродний алгоритм руху.
Невелика команда в ETH, очолювана докторантом Ніколасом Кором, створила перше штучне серце, з механізмом накачування, змушує силіконові шлуночки працювати так само, як в цьому органі.
Серце створили з використанням 3D-друкарського методу, який дозволяє дослідникам створювати складну внутрішню структуру, зберігаючи при цьому м’який, гнучкий матеріал в якості основи. Все це становить одну частину («моноблок»), тому немає необхідності турбуватися про те, як поєднуються різні внутрішні механізми – за винятком вхідних і вихідних клапанів, через які рухається кров.
