Як виявили вчені, на наш "реальний" вік впливають безліч факторів й навіть ми самі.
Ми часто чуємо, що “вік — це лише число”, але чи можна виміряти біологічні ознаки старіння в нашому організмі? Як пояснюють вчені, існують реальні маркери старіння, і вони можуть впливати на наше здоров’я та довголіття.
Одним із ключових елементів у процесі старіння є теломери. Це короткі ділянки ДНК на кінцях наших хромосом. Коли наші клітини діляться, теломери стають коротшими, поки не деградують настільки, що сигналізують клітині про її загибель. Це запобігає накопиченню мутацій, які можуть призвести до проблем.
Однак роль теломер у старінні не позбавлена суперечностей. Деякі дослідження припускають, що довжина теломер може бути не кращим предиктором старіння, ніж просто знання хронологічного віку людини. Старіння — це складний процес, на який впливає багато факторів, і довжина теломер — лише одна з частин головоломки.
Чоловіки та жінки мають свої унікальні показники старіння. Чоловіки можуть відчувати поступову втрату Y-хромосоми в деяких клітинах, тоді як жінки проходять через менопаузу. Ці зміни можуть мати наслідки для їхнього здоров’я.
Старіння також пов’язане зі зношуванням наших органів і тканин, яке може бути різним у різних людей. Ось чому такі хвороби, як рак, деменція та остеоартрит, частіше зустрічаються у літніх людей, а наш зір і слух з часом можуть погіршуватися.
Але старіння — це не лише про біологію, а й про те, як ми себе почуваємо. Нещодавнє дослідження показало, що люди з психічними захворюваннями в анамнезі можуть виглядати старшими на біологічному рівні. Наприклад, люди з біполярним розладом мали маркери в крові, які вказували на те, що вони приблизно на 2 роки старші за свій реальний вік.
Інші дослідження показали, що такі фактори, як попередній вплив забрудненого повітря або стрес від життя в буремні часи, можуть впливати на те, як ми старіємо. Деякі люди навіть відчувають передчасне старіння через такі захворювання, як прогерія або проблеми з теломерами.
З іншого боку, тривають дослідження способів затримки старіння. Наприклад, виявлено, що амінокислота таурин подовжує тривалість життя тварин. Маніпулювання метаболізмом жирових побічних продуктів у клітинах також виявилося перспективним для продовження тривалості життя черв’яків. Якщо ці ефекти вдасться відтворити на людях, вони можуть покращити якість нашого життя.
Але не всі методи боротьби зі старінням науково обґрунтовані. Деякі практики, такі як переливання “молодої” крові, мають сумнівне наукове підґрунтя. Існують навіть дослідження, які припускають, що сиве волосся може повернутися до свого природного кольору, хоча це явище є обмеженим.
Основний висновок: те, наскільки старим ви себе відчуваєте, не завжди відповідає вашому хронологічному віку. Ваше ставлення та погляди на життя відіграють значну роль у тому, як ви старієте, а відчуття себе молодшим за свої роки може бути маркером хорошого здоров’я мозку. Також деякі вчені вважають, що позитивний настрій теж впливає на наше старіння, підтримуючи нас у кращій формі.
Однак зберегти позитивний настрій може бути непросто, особливо з огляду на те, що з віком когнітивні функції погіршуються. Когнітивна дисфункція може впливати на настрій та емоції, впливаючи на те, наскільки старим ви себе почуваєте. Фізичне здоров’я і здатність займатися активною діяльністю також впливають на суб’єктивний вік.
Окрім фізичного здоров’я, вирішальну роль у старінні відіграють взаємостосунки. Самотність може бути справжньою проблемою для літніх людей, і це пов’язано з поганим когнітивним здоров’ям.
Отже, старіння — це біологічне чи психологічне явище? Це і те, і інше. Наша біологія і психологія змінюються з віком, і вони можуть впливати один на одного. Старіння — це складний процес, і хоча хронологічний вік залишається важливим показником здоров’я, зростає визнання ролі, яку відіграють психічне здоров’я і благополуччя в тому, як ми старіємо.
У майбутньому втручання, спрямовані на підтримку психічного здоров’я, можуть допомогти нам отримати певний контроль над процесом старіння, потенційно додаючи рік або два до нашого життя. Хоча біологічне старіння неминуче, наше психічне та емоційне благополуччя може суттєво вплинути на те, як ми відчуваємо плин часу та орієнтуємося в ньому.
