Ми можемо зустріти багато інформації про те, що голод може позитивно впливати на наше здоров’я. І справді, є багато доказів користі голодування. Однак і тут варто прислухатися до голосу розуму, адже цей вплив не завжди може бути таким позитивним, як хотілося б. Особливо це стосується підвищеного ризику серцевих захворювань, що, у свою чергу, є результатом ослаблення імунної системи.
Пропуск прийому їжі може мати серйозні наслідки
Вчені хочуть краще зрозуміти, як голодування – від відносно короткого голодування всього на кілька годин до більш інтенсивного голодування 24 години – впливає на імунну систему. Для цього вони провели дослідження на мишах, пишуть Економічні Новини.
Відмінності між кров’ю голодних мишей і ситими виявилися істотними. В основному вони стосувалися кількості моноцитів, тобто білих кров’яних тілець, які виробляє кістковий мозок, які відіграють надзвичайно важливу роль у нашому організмі: від боротьби з інфекціями до боротьби з раком.
Голод може вплинути на роботу імунних клітин
На самому початку експерименту кількість моноцитів у крові мишей обох груп, звичайно, були однакові. Однак аналіз крові, проведений через 4 години, показав, що у випадку мишей, які не снідали, моноцити впали, у мишей, які поїли, не спостерігалося зниження кількості моноцитів у крові.
Але що сталося з моноцитами у «голодних» мишей? Ну, вони повернулися в кістковий мозок, щоб там впасти в сплячку. У той же час зменшилася продукція нових моноцитів. Існуючі, у свою чергу, почали поводитися не так, як раніше. Перш за все, збільшилася тривалість їх життя. Щось ще більш дивовижне сталося, коли дослідники нарешті дали мишам поїсти через 24 години.
Можна сказати, що модифіковані моноцити, приховані досі в кістковому мозку, хвилею повернулися назад у кров. Однак їх дія на організми мишей істотно змінилася. Тому що замість того, щоб захистити їх від інфекцій, вони самі стали проблемою, тому що перетворилися на джерело запалення.
Чим викликані всі ці реакції? За словами дослідників, їхнє дослідження вперше довело існування зв’язку між функціонуванням мозку та дією імунних клітин. Було виявлено, що певні ділянки мозку контролюють поведінку моноцитів під час і після голодування.
