Оборона Бахмута, ймовірно, є "стратегічно обґрунтованою" операцією, незважаючи на її витрати для України, вказує Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму щоденному звіті.
Напередодні неназваний американський чиновник із Білого дому заявив журналістам, що Україні треба зосередитися на підготовці до весняного контрнаступу, а не на обороні Бахмута за будь-яку ціну.
Експерти ISW зі свого боку визнають, що оборона Бахмута тягне за собою значні витрати, зокрема, можливо, заважає Україні вести контрнаступальні операції в інших районах. Однак вони підкреслюють, що Україні довелося б також заплатити значну ціну, якби вона дозволила російським військам легко взяти Бахмут.
Сам по собі Бахмут не має ні оперативного, ні стратегічного значення для військових, але якби російські війська взяли його відносно швидко і з малими витратами, вони могли б розраховувати на розширення наступальних операцій. У результаті Україні довелося б спішно будувати оборонні позиції на менш сприятливій місцевості, пише ISW.
Нельзя також скидати з рахунків “політичну” доцільність дій української влади, яка взяла на себе зобов’язання щодо захисту Бахмута. Російські сили окупували вже понад 100 тисяч кв. км української території, включно з кількома містами, і скоюють злочини щодо українського мирного населення на окупованих територіях. Політичні та військові лідери цілком розумно враховують ці фактори під час ухвалення рішень. Американцям не доводилося робити такий вибір із 1865 року, і можна припустити, що ці міркування були б для них вельми значущими, якби з такими самими погрозами зіткнулися американські міста, підкреслюють експерти.
Поступове виснаження
Українські сили вже використовували аналогічну модель поступового виснаження противника, змушуючи російських військових кілька місяців зазнавати великих втрат в особовому складі та техніці заради незначних тактичних успіхів.
На початку літа 2022 року російські війська місяцями намагалися прорвати ефективну українську оборону в Сєвєродонецьку й Лисичанську, і захопили Лисичанськ тільки після контрольованого відходу українців із цього району. Однак незабаром виявилося, що захоплення Лисичанська не принесло російським військовим оперативних успіхів, російський наступ у цьому районі фактично захлинувся.
Українська оборона Бахмута, ймовірно, сприятиме аналогічному результату – російські сили перекидають у цей район військових і техніку з травня 2022 року, але поки що не домоглися якихось значних успіхів в оперативному відношенні.
Зараз, за оцінками ISW, українські сили фактично утримують російські війська і техніку в районі Бахмута, спрямовуючи туди ж усю увагу російського командування.
Таким чином вони не дають Росії продовжувати наступ в інших районах. Основна причина, через яку Україна не може скористатися цією ситуацією, полягає в занадто повільному постачанні зброї від союзників, вважають в ISW.
