Російські війська потрапили у “вогняний котел” на Харківському напрямку — їх оточили у Вовчанську на Агрегатному заводі. Українські війська заблокували до 400 росіян, 30 росіян вже здалися після того, як неодноразові спроби врятувати їх не увінчалися успіхом.
Провальний план росіян! Окупанти потрапили в “котел”
Вони побудували цілий план, як прорватися у Вовчанську, а натомість потрапили в пастку. Чотири сотні росіян опинилися на Харківщині у “котлі” на Агрегатному заводі. Про це стало відомо 17 червня, пише Forbes. Швидше за все, в “котел” планували взяти українських військовослужбовців. Очевидно, план росіян полягав у тому, щоб захопити хімічний завод, а потім звідти почати операцію з форсування річки, щоб увірватися в південний Вовчанськ.
“План провалився, коли українські війська – можливо, з 9-го стрілецького батальйону, Російського добровольчого корпусу або 36-ї бригади морської піхоти — атакували на захід від хімічного заводу і просунулися на кілька кварталів на північ, відрізавши росіян на заводі від їхніх товаришів на заході”, — йдеться у матеріалі Forbes.
Наказ понад усе? Росіян кинули помирати
Українські бійці зазначали, що росіяни оточені без жодних шансів на евакуацію чи підкріплення і повідомляли про “купу мертвих і поранених росіян”. Російські командири цими вихідними наказали своїм військам на захід від хімічного заводу прорватися через українські позиції. Однак дві спроби прориву до оточених російських військ були відбиті українськими силами оборони, повідомляє Центр оборонних стратегій.
“Очевидно, саме тоді оточені росіяни почали масово здаватися в полон. Хоча російські та українські війська регулярно беруть у полон один одного, вони рідко роблять це десятками. Найбільше полонених, як правило, трапляється під час облоги великих міст і хаотичних поспішних відступів”., — йдеться у повідомленні.
Чому попри втрати росіяни не відступають?
Про те, що росіяни у пастці, повідомив і військовий оглядач групи “Інформаційний спротив Костянтин Машовець. Він зауважив, що росіяни, які опинилися на Агрегатному заводі, намагалися форсувати річку Вовча, але, потрапивши під щільний зустрічний вогонь, “сповзлися на Агрегатний, де й засіли”. Втім, за даними Машовця, на заводі перебувають близько двох сотень російських окупантів, рахуючи поранених і мертвих.
Про те, що окупанти в патовій ситуації, говорить і військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. В коментарі oboz.ua він пояснив, що окупанти не можуть нічого досягти своїм розрекламованим “наступом на Харків”, але відступити не можуть через репутаційні втрати.
“У росіян, м’яко кажучи, не все добре, взагалі недобре на Харківщині. Вовчанський напрямок, а також район Липців для росіян перетворюється у таку собі пастку. З одного боку вони не можуть просто так взяти та вивезти з цієї локації свої війська, а продовжувати — їм потрібний новий ресурс. Я неодноразово говорив про те, що росіяни, аби підтримувати високий рівень інтенсивності ведення бойових дій в цій локації, змушені були передислокувати туди підрозділи 83-ї десантно-штурмової бригади, що одразу ж позначилося на ситуації в районі Часового Яру, оскільки 83 ОДШБр це Іванівське, це Кліщіївка, це Андріївка, це їхній напрямок і саме там почалася одразу системність контратак у Кліщіївці”, — розповів експерт.
“Також росіяни були змушені передислокувати в Білгородську область на харківські ділянки бойових дій 155-ту окрему бригаду морської піхоти, яка знаходилась на Курахівському напрямку. Окрім всього іншого, вони зараз займаються тим, що почали процес перекидання деяких підрозділів 810-ї окремої бригади морської піхоти та 61-ї окремої бригади морської піхоти, які були в складі і залишаються групи військ Дніпро, які діяли по Кринкам, в районі Нестриві на Херсонщині, в Олешках та Голої пристані і фактично до Кінбурнської коси. Фактично ці підрозділи використовувалися там, аби протидіяти поширенню наших плацдармів”, — додав Коваленко.
“Про що це каже? Це каже про те, що оскільки вони зараз відправляються в локацію Харківщини, то: по-перше ми можемо сподіватися на найближчий час на розширення плацдармів по лівому берегу Херсонщини, це перший момент. Другий момент — вони так, продовжують насичувати Білгородську область і намагаються розвивати свої наступальні дії на Харківському напрямку, але з 10 травня якогось феноменального успіху, ну не з 10 травня, з 15 по 20 травня, коли вони в принципі зайняли ті позиції, які багато кого ввели в стан такого собі перманентного шоку, вони фактично збільшили кількість свого угруповання вже більш ніж на 45 тисяч, поки що не 50 у Білгородській області, але більш ніж 45 тисяч”, — продовжив він.
Коваленко резюмував: “При цьому вони навіть забрали частину підрозділів з групи військ Курськ, в минулому, зараз це все називається група військ “Північ”, але я їх градую так як вони і були. Група військ Бєлгород-Курськ та Брянськ, це більш так сприймається необізнаним глядачем чи читачем, більш адекватно”.
Нагадаємо, що нещодавно росіяни хотіли йти на Сумщину.
“Отже, кампанія наступу на Сумщині вона там як? Ще актуальна? Я думаю, що не зовсім. Тобто, відсоток вірогідності, що це відбудеться — зменшується. На Харківщині ситуація якось критично змінилась? Ні! Отже, росіяни зараз в ситуації м’яко скажемо патовій. З одного боку вони би забрали весь цей ресурс та відправили туди, де він був, щоб підслити наступальні дії саме по цим напрямках, з іншого боку — це репутаційні втрати. Ми розпочали те, що не можемо не те, щоб закінчити, а навіть продовжити. Це правда, вони цього не можуть зробити, особливо зараз, коли почала діяти повноцінно фаза відпрацювання по території російської федерації західної зброї”, — сказав Олександр Коваленко.
Дезінформаційна кампанія пропагандистів
А рекламували цей так званий наступ, як могли. Кількома днями раніше наше командування повідомляло, що росіяни “застрягли” у Вовчанську та кидають на штурм райцентру на півночі Харківської області все нові та нові сили, які потрапляють під український вогонь. Оперативно-стратегічне угруповання військ “Хортиця” повідомляло, що за місяць штурму Вовчанська росіяни втратили щонайменше 4 тисячі осіб. У середньому це щонайменше 130 військовослужбовців армії РФ щодня.
Також на цьому напрямку наші захисники знищили понад 50 танків. Та що цікаво, одні “воєнкори” трублять про котел, пишуть про те, що прорватися до своїх щурів ніхто не може, як і постачати їм їжу чи медикаменти. А інші кілька днів тому зробили гучну заяву, мовляв, в “котлі” опинилося 5 тисяч військових ЗСУ.
Пшик у російські пропагандистські ЗМІ зокрема вробив воєнкор Євгеній Піддубний. Щоправда, потім допис кудись зник. До слова цей же “воєнкор” регулярно писав про штурми росіян і “катастрофічні” втрати ЗСУ, та забував уточнити, що усе навпаки. Тож росіянам, які вже опинилися в “котлі”, краще здатися.