За оцінками Роберта Зелді, партнера Delta International Law кількість мобілізованих до військової служби вже перевищує кількість інших військовослужбовців у Збройних силах України принаймні втричі.
Мобілізовані повинні мати такі ж права та обов’язки, як і інші військовослужбовці в Силах оборони, де вони є нерозривною частиною “кадрового” складу. Але насправді ситуація дещо відрізняється, пише він у виданні “Дзеркало тижня”.
Фахівець відзначає відсутність чіткого законодавчого регулювання стосовно статусу мобілізованих, що призводить до численних проблем у їхньому повсякденному житті та на службі. Від робочого графіку до забезпечення речовими потребами, від відпусток до компенсацій — мобілізовані часто опиняються в ситуації “сірої зони”, коли їхні права або не визначені, або ігноруються.
Цей стан триває з 2014 року, коли в Україні відбулися перші хвилі часткової мобілізації. У країні, яка переживає повномасштабну агресію, питання правового статусу мобілізованих військовослужбовців набуває особливого значення, йдеться у статті.
Головна проблема полягає в тому, що законодавство досі не надало чіткого визначення статусу мобілізованих. Це призвело до того, що в різних ситуаціях їхній статус трактується по-різному. Це призвело до нерівності в правах та обов’язках мобілізованих порівняно з військовослужбовцями за контрактом, курсантів, що може призвести до конфліктів.
Питання розміщення та робочого графіку регулюється Статутом внутрішньої служби Збройних сил. Проте щодо мобілізованих деякі аспекти залишаються невизначеними. Зокрема, для мобілізованих прямо не передбачений день відпочинку та дозвіл вільно покидати військову частину (у вільний день), на відміну від військових та курсантів, що подекуди призводить до негативних наслідків.
Коли йдеться про мобілізованих, кожен командир вимушений самостійно приймати рішення, що стосуються їхнього графіка та розміщення, фактично прирівнюючи 30-річних чоловіків до безвусих курсантів і це може призвести до нерівності в правах, вважає він.
Крім того, варто зазначити, що на початку мобілізації, держава не в змозі була всіх забезпечити військовою формою та іншими речами для фронту і мобілізовані купували це власним коштом. Проте на компенсацію від держави, а це немалі витрати, можна не розраховувати, такий механізм для них, на відміну від інших військових, не передбачений.
Проблема відсутності рішення стосовно правового статусу мобілізованих в Україні надзвичайно актуальна і потребує невідкладного вирішення, резюмує Роберт Зелді.
