60 років тому із запуском першого штучного супутника почалася космічна битва між США та Радянським Союзом. Хто у ній виявився переможцем?
Жовтень 1957 року. З орбіти надходять загадкові сигнали. У Пентагоні б’ють на сполох і починають обмірковувати, як відбивати ймовірний ядерний напад СРСР. Аж ось до Білого Дому надходить несподівана звістка: Москва запустила на орбіту перший штучний супутник Землі. Так почалася ера підкорення космосу та зоряних війн між Америкою та Радянським Союзом.
Запустити в космос першу ракету радянська влада прагнула ще в 30-х. Але далі гучних заяв справа ніяк не просувалася. Зрушення настали тільки після Другої світової війни. Окупувавши Східну Німеччину, до Радянського Союзу потрапили залишки компонентів німецької балістичної ракети «Фау-2». Готові ракети, майже все обладнання та ключових інженерів практично з-під носу Москви встигли вивезти американці. У СРСР «Фау-2» перейменували на «Р-1». А далі радянські конструктори на чолі з Сергієм Корольовим спільно з німецькими інженерами на основі «Фау-2» взялися за розробку ракет, здатних досягати навколоземної орбіти.
Технічні несправності змушували Москву неодноразово відкладати запуск ракет. Та у 1957-му Сергій Корольов довів свою роботу до ідеалу. І 4 жовтня радянська міжконтинентальна балістична ракета «Р-7» вивела на орбіту перший штучний супутник Землі. У космосі він пробув 62 дні, після чого згорів в атмосфері. Наступного ж дня радянські газети рясніли повідомленнями, як СРСР майстерно втер носа американцям. Здаватися без бою у США не стали і в 1958-му запустили власну ракету – «Експлорер». Так почалися космічні перегони двох наддержав. Радянський Союз впевнено тримав лаври першості. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною, яка підкорила космос. Проте удару у відповідь американці завдали через 8 років – у 1969-му Ніл Армстронг ступив на поверхню Місяця.
Поступатися у космічних баталіях ніхто не бажав, тому обидві сторони вдавалися до брудних прийомів. Так західна преса створила міф, мовляв, Юрій Гагарін не був першою людиною, яка підкорила космос. До нього СРСР начебто відправив як мінімум 12 космонавтів, чиї польоти закінчилися катастрофою та загибеллю екіпажу. Як докази наводили нібито перехоплені з орбіти радіосигнали. Та в списки жертв західної преси потрапляли радянські космонавти, які загинули на Землі.
На Заході тривалий час космонавтом номер один у світі вважали не Гагаріна, а льотчика-випробовувача Володимира Іллюшина. Навіть у Книзі рекордів Гіннесса певний час фігурувало прізвище Іллюшина як першої людини в космосі. За конспірологічною версією, Іллюшин за кілька днів до Гагаріна зробив три витки навколо планети на космічному кораблі «Восток». Але далі він втратив зв’язок із Землею і змушений був вручну посадити апарат у Китаї. За версією західної преси, радянська влада приховала невдалий політ. Москва, звісно, таку інформацію спростовувала, та ефект сенсації брав своє.
Через 60 років після запуску першого супутника космічна гонка між США та Росією триває. Щоправда, нині результати відчутно різняться. НАСА нещодавно дослідила найвіддаленішу планету у Сонячній системі Плутон, а бізнесмен Ілон Маск готується колонізувати Марс. У той же час російські ракети регулярно вибухають.
