Автори відкриття кажуть, що тонкий шар водяного льоду виникає вночі в кратерах на вершині вулканів і зникає після сходу Сонця.
За допомогою орбітальних апаратів учені вперше виявили на вершинах найвищих гір на Марсі, які є вулканами, водяний іній. Найцікавіше, що ці гори розташовані на екваторі Марса і раніше вважалося, що водяний іній тут існувати не може. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Geoscience, пише The Guardian.
Учені вперше виявили тонкий шар водяного льоду, тобто водяний іній у кратерах кількох найвищих вулканів на Марсі. Цей іній виявили за допомогою двох космічних апаратів — Trace Gas Orbiter і Mars Express.
У провінції Фарсіда на Марсі, яка являє собою вулканічне нагір’я в районі екватора Червоної планети, розташовано 12 великих вулканів. Серед них виділяється і найвища гора в Сонячній системі — гора Олімп, висота якої 26 км, що майже в 2,5 раза вище, ніж гора Еверест на Землі. Водяний іній було виявлено на вершині цієї гори, а також ще двох у цьому ж регіоні.
За словами вчених, вважалося, що утворення водяного інею на екваторі Марса неможливе через те, що тонка атмосфера планети в поєднанні з сонячним світлом підтримують відносно високі температури, як на поверхні планети, так і на вершинах гір. Це означає, що на Марсі відбуваються процеси, які дозволяють утворитися водяному інею навіть на екваторі.
За словами вчених, тонкий шар водяного льоду в кратерах вулканів має товщину, меншу за розмір волосини людини, і формується вночі, а потім випаровується незабаром після сходу Сонця. Але шар водяного інею вкриває величезну площу вулканів і в холодніші сезони на Марсі тут накопичується достатньо, щоб заповнити 60 олімпійських басейнів. Ця вода постійно переміщується між поверхнею та атмосферою планети протягом дня, який у холодні сезони на Марсі триває приблизно 24,5 години.
У кожному вулкані, де було виявлено водяний іній, на вершині є глибокі западини. Вчені вважають, що дивний спосіб циркуляції повітря над провінцією Фарсіда створює мікроклімат над вершинами вулканів, який є унікальним порівняно з навколишньою місцевістю. Такий мікроклімат може сприяти утворенню водяного інею. Вітри на Марсі, вважають учені, піднімаються схилами гір і переносять більше вологого повітря на вершини вулканів, де відбувається його конденсація і з’являється іній у певні сезони на Марсі.
Це відкриття може мати вирішальне значення для моделювання місцезнаходження води на Марсі і того, як відбувається її обмін між атмосферою і поверхнею Червоної планети. Це також може мати важливе значення для майбутнього дослідження Марса астронавтами.
