Зимове сонцестояння настане 21 грудня 2025 року.
Від найдавніших часів цей день вважався містичним рубежем, пише ТСН.ua.
У культурах Європи та Азії сонцестояння символізувало перемогу світла над темрявою, народження нового циклу й оновлення життєвої сили, розповідає астрологиня і авторка YouTube-каналу Марина Скаді (Марина Соколова). У Римі святкували Сатурналії – дні радості, свободи та щедрості, коли суспільство немовби оновлював подих часу. Це свято символізувало початок нового циклу, дарування свічок ставало знаком світла й надії, а звільнення від минулих лих сприймалося як очищення й можливість вступити в майбутнє з легкістю та радістю.
На скандинавських землях святкували Йоль – свято великого колеса року, коли люди прагнули підтримати повернення Сонця і відродити його силу. У цю найдовшу ніч запалювали багаття і вогні, щоб привернути нове світло, пекли круглі хліби як символ сонячного диска і прикрашали оселі смерековими гілками, що втілювали вічне життя та незгасну силу природи.
У давньоєгипетській традиції зимове сонцестояння пов’язували з відродженням сонячного бога Ра, чиє повернення символізувало перемогу світла над темрявою та оновлення космічного порядку. Для єгиптян це був час, коли світ знову наповнювався життєвою силою, а сонце, яке сходило, сприймалося як знак вічного кругообігу і гарант гармонії між небом і землею.
У слов’янській традиції зимове сонцестояння пов’язували з відродженням світу і приходом нової сили, що пробуджує землю після зимового сну. Свято Коляди символізувало народження нового Сонця, яке повинно було принести оновлення та життєву енергію. Цієї ночі запалювали очисні вогні, щоб відігнати темряву і закликати світло, виголошували змови на добробут та проводили ритуали для захисту будинку, вірячи, що разом з новим Сонцем приходить оновлена сила, здатна охороняти сім’ю та дарувати удачу на весь прийдешній рік.
Входження Сонця в знак Козорога підкреслює архетип гори, сходження і дисципліни. Це момент, коли світло народжується наново, але ще слабке — на нього чекає довгий шлях до набуття сили. У міфологічному ключі це нагадує народження героя, який повинен пройти випробування, щоб набути зрілості.
Вогонь і свічки — головний символ свята. Запалюючи світло в найдовшу ніч, люди висловлюють віру в повернення Сонця. Зелені гілки та вінки — знак вічного життя і сили природи, яка навіть узимку зберігає потенціал оновлення. Бенкет і обмін дарами — традиція Сатурналій і Йоля, що символізує щедрість і радість, незважаючи на холод і темряву.
Медитація і наміри — у сучасному ключі це час для внутрішнього підбиття підсумків і постановки цілей, які зростатимуть разом зі світлом, що посилюється. Зимове сонцестояння — це стародавнє свято, що переживає тисячі поколінь, — точка, де час немовби робить паузу, щоб наповнити світ новим світлом. У цю мить пітьма досягає межі, щоб поступитися місцем світлу. Цього дня ми поєднуємося зі стародавніми традиціями, відчуваємо архетипну силу відродження і закладаємо насіння майбутніх звершень.
Коли Сонце переходить у Козоріг, воно набуває якості: зрілості, структури, відповідальності, сили характеру, стратегічного погляду, ясного розуміння шляху. Це початок сезону, коли ми вчимося бути сильнішими, мудрішими, стійкішими. Ми будуємо фундамент майбутнього року — через рішення, наміри, дисципліну, бажання досягати.
Козоріг — це архетип Гори, до якої людина піднімається крок за кроком, не кваплячись, але не зупиняючись. 21 грудня Венера перебуває у квадратурі з Сатурном — управителем Козорога, що додає відтінок серйозності цьому дню. Любовні теми можуть стати болючими, проходять перевірку часом. З’являється відчуття дистанції, холоду або необхідності розставити все на свої місця. Радість і краса потребують зусиль. Це архетип випробування почуттів, коли справжня цінність стосунків і краси проявляється через стійкість і зрілість.
У всіх культурах день зимового сонцестояння присвячений оновленню, надії, силі духу і народженню нової енергії. Під впливом напруженого аспекту Венери і Сатурна ми вчимося зберігати світло всередині, незважаючи на зовнішні труднощі.
