Пік зростання роздрібних цін в Україні припаде на перше півріччя 2025-го й може сягати 15%, а за підсумком поточного року має відкоригуватися до 8,5%. З-поміж різних стандартних інфляційних чинників, опитані аналітики фінансових установ виокремили не лише посуху й енергетичне здорожчання, але й девальвацію гривні, яка закладається чи не в усі ціни.
Нагадаємо, торік не виправдався жоден з інфляційних прогнозів Нацбанку. За підсумком 2024-го, індекс споживчих цін, за підрахунком Держслужби статистики, становив 12%, що значно вище очікувань НБУ, які регулятор озвучував щокварталу.
Керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій нагадав усі інфляційні прогнози регулятора:
- 8,6% – у січні;
- 8,2% – у квітні;
- 8,5% – у липні;
- 9,7% – у жовтні.
На 2025 рік Національний банк у жовтні 2024 року прогнозував інфляцію у розмірі 6,9%, а згодом скоригував свою оцінку до 7%. Та небагато експертів покладається на цей розрахунок і встановлює планку вище.
“Офіційний прогноз Нацбанку – це інфляція 6,9% на кінець 2025 року (прогноз жовтня), при тому, що у грудневому (як і в жовтневому) меморандумі МВФ ми бачимо цифру 7,5%. Виходячи із поточних трендів, інфляція на кінець цього року може бути у районі 8,0-8,5%”, – спрогнозував Паращій.
На схожий сценарій очікують й інші фінансові аналітики, та підкреслюють зростання цін найближчим часом – у січні-червні. Водночас вони звертають увагу на вагомість при цьому валютного чинника.
“Сподіваємося, що інфляція не перевищить 15% у річному виражені в першому півріччі 2025-го, після чого почне сповільнюватися. Eavex Capital прогнозує інфляцію 8,5% за підсумками 2025 року. Основним ризиком для інфляції буде питання, чи вдасться Нацбанку втримати курс гривні нижче рівня у 46,50 грн/$ станом на кінець цього року”, – підкреслив директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
У 7%-й сценарій НБУ вірять лише деякі аналітики, але й вони кажуть про ціновий сплеск взимку-восени. “Ми очікуємо на сповільнення інфляції до 7% до кінця 2025 року, хоча протягом зимових та весняних місяців вона перевищуватиме 10%”, – розповів OBOZ.UA голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. А також перелічив нам ключові фактори, на яких базується його припущення:
- Урожай зернових культур, овочів та фруктів нормалізується цього року після різкого зниження через безпрецедентну посуху влітку 2024 року. Через що ціни, приміром, на овочі зросли торік на 63%, на масло — на 31%, а на фрукти — на 25%.
- Цикл підвищення тарифів на електроенергію для населення завершиться. Вони зросли сукупно на 178% (у 2,8 раза) із червня 2023 року, то ж подальший перегляд тарифів вкрай малоймовірний.
- Сповільнення зростання доходів населення через заморожування мінімальної зарплати на наступний рік та підвищення ставки військового збору.
- Протягом першого півріччя 2025-го відбудеться незначна девальвація гривні, а більш помітне послаблення нацвалюти ймовірне лише у другому півріччі.
Фінансисти визнають, що попри те, що Нацбанк відповідає за стримування інфляції, йому не завжди вдається ефективно оцінювати ключові цінові фактори.
“Ймовірно, фактична інфляція виявилася вищою за прогнози НБУ через суттєво більшу інфляцію витрат: вплив нижчого урожаю, більші витрати на оплату праці та електроенергію, більший ефект обмінного курсу. А також через погіршення девальваційних очікувань бізнесу у кінці року, через що в ціни “закладався” вищий курс”, – зазначив Олександр Паращій.
Інші експерти пояснюють недалекоглядність регулятора ще й складною воєнною ситуацією.
“Інфляція дійсно є непередбачуваною через дуже активну стадію війни. По суті, неможливо ігнорувати ризики нових блекаутів через атаки на енергетичну інфраструктуру. Крім того, існують глобальні фактори, які неможливо нівелювати, зокрема, ціни на нафту, які, своєю чергою, є визначальними для цін на паливо. На превеликий жаль, подібна невизначеність продовжить негативно впливати на ключові макроекономічні показники й у цьому році”, – визнав Дмитро Чурін.
Чи не єдине, на що в такій ситуації міг вплинути Національний банк – так це на обмеження девальвації гривні.
“Але в курсовій політиці НБУ обрав досить пасивну тактику, компенсуючи своїми інтервенціями здебільшого лише дефіцит торгівельного балансу. Внесок 1% здорожчання долара до споживчої інфляції – приблизно 0,3-0,5%”, – порахував Паращій.
Протягом минулого року, згідно з офіційним звітом, Нацбанк продав на валютному ринку зі свого резерву рекордний обсяг долара – $35,3 млрд грн. Для порівняння: у 2023-му – $28,6 млрд, 2020-го – $22,7 млрд. При цьому гривня починала 2024 рік офіційним курсом 38 грн/$, а завершила – 42,04 грн/$, тобто у річному вимірі девальвація нацвалюти сягнула 10,6%.
“НБУ витратив приблизно 35 млрд доларів із резервів на підтримання курсу гривні на міжбанку за 2024 рік. Ця сума є рекордною в історії України й свідчить про те, що тиск на гривню продовжується через від’ємне значення торгового балансу країни”, – вважає Дмитро Чурін.
Експерти чекають від регулятора подальших валютних продажів і він їх не розчаровує. У першому звіті за 2025 рік Нацбанк повідомив про продаж із 6 по 10 січня одразу $1,04 млрд, тобто покриваючи на міжбанку левову частину попиту на долар.
Аналітики сперечаються про частку спекулятивного попиту на валюту та щодо можливості її зменшення за умови підвищення НБУ своєї облікової ставки. Та лише один із опитаних експертів припустив таку можливість – підняття із 13,5% до 14% річних у січні.
“Ймовірно, Нацбанк продовжить підвищення ставки у січні, принаймні на 0,5%”, – сказав нам Олександр Паращій.
Згідно з офіційним графіком, рішення за результатом засідання монетарного комітету має бути озвучене у четвер, 23 січня.
