Перевірка військово-облікових документів після концерту "Океану Ельзи" в столичному Палаці спорту обернулася гучним скандалом. ЗМІ облетіли промовисті фото і відео на яких видно, як окремих фанатів гурту під крики "куди ви мене тягнете" затримували поліціяни і ТЦК.
З одного боку, перевіряти документи і затримувати порушників правил військового обліку – робота правоохоронців. З іншої сторони, яким військовим стане людина, яка має нульову мотивацію захищати країну? З цим непростим запитанням “Телеграф” звернувся до самих військових і ветеранів російсько-української війни.
Питання, яке ми поставили військовим і ветеранам звучало так: “Як ви ставитесь до, так званої, силової мобілізації? Якщо людину проти її волі мобілізували до війська, після навчання з неї може вийти гарний солдат? Чи такий побратим на фронті вам не потрібен?”
Єгор Олійник, військовий з Житомирщини, 21 рік. На війну пішов добровольцем у 18 років. Отримав поранення, зараз воює на протезі.
– У мене тут дві думки. По-перше, коли тебе затягують в ТЦК, чому ти себе так поводиш? Чому себе так не поводили ті хлопці, які добровільно йшли до війська і не боялися, і захищали тебе ж. Вони розуміли, що їм страшно, але вони йшли на війну, а ти просто йдеш до ТЦК оновити дані. По-друге, це все правильно. Хтось має змінити хлопців. А що ще робити, якщо люди самі не хочуть йти? Їм зараз хлопці дають час, щоб вони змогли пройти медичні курси, навчання по стрільбі, отримати базову підготовку. Їм же здається для цього час. Держава робить все для того, щоб всі йшли воювати. Всі, абсолютно. Вони не розуміють, що вони рано чи пізно все одно підуть воювати?
Я дивлюся на весь цей цирк: людину тягнуть, а він кричить, футболку на ньому рвуть… Я думаю: боже, ну не ганьбись ти так. Сходи собі спокійно в те ТЦК. Тут нема нічого такого. Що тут боятись? Я цього не розумію. Для мене така поведінка людей дуже дивна. Чому я так не кричав у свої 18 років, хоча я у 18 років не мав йти воювати по закону, — каже Олійник.
Саїд Ісмагілов, колишній муфтій Духовного управління мусульман України “Умма”. Зараз – бойовий медик. З перших днів “великої” війни пішов добровольцем на фронт.
– Захист Батьківщини – спільна справа абсолютно всіх верст населення. Багатьом військовим не подобаються усілякі економічні бронювання і всі інші способи перекласти захист Батьківщини на тих, хто вже два з половиною роки на війні намагається не допустити знищення нашої країни. Мобілізація має продовжуватися. Нам потрібно готуватися до довготривалої війни на виживання, адже ворог планує знищити нас. А без мобілізації ми не зможемо поповнювати наші збройні сили.
Всі ці “наїзди” на ТЦК – це пропаганда проти мобілізації, проплачена Росією. Це робиться для того, щоб пришвидшити нашу поразку, а нам потрібна перемога. Для перемоги обов’язково треба проводити мобілізацію.
Ми маємо розуміти, що боєць присутній не лише на позиціях. В армії є багато різних спеціальностей. У мене, наприклад, в зводі був солдат, який виступав за те, що він пацифіст і не буде брати зброю до рук. То ми його посадили за комп’ютер і він працює оператором РЛС. Він не тримає зброї в руках, але він визначає ворожі повітряні цілі, передає їх на вище командування і, таким чином, виконує бойові завдання. Тому я і кажу, що в армії велика кількість потреб: зв’язківці, дронщики, комп’ютерники. Та навіть на кухні працювати теж хтось має. В армії знайдеться місце абсолютно для будь-кого. У мене філософська освіта. Я теж можу сказати: ну який з мене воїн? Але я з першого дня вторгнення на війні. Тому я не бачу ніяких підстав для виправдання, — зазначив Ісмагілов.
Євген Корінець, ветеран війни з Житомирщини. Член паралімпійської збірної України з волейболу.
– Цих людей в окопи точно не затягнеш. Якщо людина не хоче, якщо боїться, то багато вона не навоює. Але! Таких людей можна відправляти на копання, підготовку фортифікаційних споруд. Не дуже приємно, коли ти повертаєшся з фронту і бачиш молодих дужих хлопців в татухах і вони розповідають, що “я нє рождьон для вайни”. Ну якщо ти не народжений для війни, то ти народжений для того, щоб копати. Все! Іди в окопи і копай. От і вся їхня робота, — запевнив ветеран.
Андрій Козінчук, військовий психолог із групи інженерного забезпечення 67-ї ОМБ.
– Військові на ці події дивляться позитивно, але не з точки зору, що такі люди будуть прекрасними воїнами, а з точки зору, що це справедливо. Багато хто і злорадствує. Це не добре і не погано, це така реакція на те, що стати зараз військовим, це отримати пожиттєвий термін. Я не бачив серед військових критики з цього приводу. Навпаки: правильно, молодці, Вакарчук — найкращий ТЦКашник і таке подібне. Та це виключно емоційна штука.
