Міністерство культури України передало у безоплатне користування перші два корпуси монастирській громаді Православної церкви України на території Нижньої лаври. Корпуси № 70 та № 49 розташовані на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» і стануть майданчиком для повноцінного здійснення релігійних і монастирських практик громади ПЦУ. Про це повідомляє пресслужба Мінкультури.
«Це важливий крок у формуванні прозорої та відповідальної державно-церковної взаємодії. Ми створюємо юридичні умови для діяльності громад, які долучаються до збереження національної культурної спадщини та підтримують Україну», – зазначила віцепрем’єр-міністр – міністр культури Тетяна Бережна.
Із кінця 1980-х років основна діяльність заповідника була зосереджена у Верхній лаврі, а Нижня лавра перебувала у користуванні чернечої громади УПЦ (МП), представники якої поширювали російські наративи. У 2023 році держава провела комплексну перевірку дотримання умов користування майном релігійними організаціями та виявила численні порушення. Через це були розірвані договори користування пам’ятками як Нижньої, так і Верхньої лаври.
Генеральний директор заповідника Максим Остапенко наголосив: «Перед адміністрацією постало завдання збереження, дослідження та популяризації пам’яток національної культурної спадщини в умовах війни. Частину цих викликів ефективно вирішує партнерство держави з релігійними громадами, не пов’язаними з країною-агресором. З 2023 року на території Лаври діє монастирська громада ПЦУ, тому було ухвалено рішення надати їй корпуси у користування».
Монастирську громаду представляє єпископ Бориспільський Авраамій. Громада реалізує програми духовної підтримки військовослужбовців, займається підготовкою військових капеланів і здійснює постійне богослужіння у храмах Лаври. Водночас громада активно долучається до збереження пам’яток Лаври.
Як нагадують у Міністерстві культури, Указ Президента України та рішення РНБО 2022 року започаткували юридичні та політичні процеси переосмислення ролі Києво-Печерської лаври як важливого безпекового та духовного чинника. У суспільстві сформувався чіткий запит на утвердження Лаври як осередку української духовності.
