Популярна норма у 10 тисяч кроків на день давно закріпилася у масовій свідомості, однак, як зазначає Inc.com, вона не має під собою серйозної наукової основи. Дослідження лише підтверджували: більше руху – краще для здоров’я, але жорсткої вимоги влаштовувати щоденні марафони немає, повідомляє ЕКСПЕРТ.
Нещодавнє дослідження Гарвардської медичної школи, опубліковане в Nature Medicine, додало новий погляд на користь ходьби. Цього разу вчені зосередилися не на фізичному стані, а на тому, як кількість кроків впливає на роботу мозку та збереження когнітивних здібностей у літньому віці.
У рамках наукової роботи проаналізували дані близько 300 людей віком від 50 до 90 років. На момент старту всі вони мали нормальні когнітивні показники, а їхню щоденну активність регулярно фіксували за допомогою крокомірів. Додатково протягом 14 років учасники проходили тести на пам’ять і мислення. У підгрупи з 172 людей періодично проводили ПЕТ-сканування, щоб виявити можливе накопичення білків, характерних для хвороби Альцгеймера.
Результати виявилися доволі несподіваними. У тих, хто не мав ранніх ознак розвитку Альцгеймера, кількість щоденних кроків майже не впливала на стан мозку – їхні когнітивні функції залишалися стабільними незалежно від рівня активності. Натомість у групи, де вже спостерігалися дуже ранні сигнали можливих когнітивних порушень, ситуація була іншою. Чим більше вони ходили, тим повільніше накопичувалися патологічні білки й тим менше проявлялися ознаки погіршення пам’яті.
При цьому виявилося, що досягати «магічної десятки» зовсім не обов’язково. Дослідники встановили:
- 3000 – 5000 кроків на день уповільнювали когнітивне погіршення приблизно на три роки;
- 5000 – 7500 кроків давали ще сильніший ефект – прогресування уповільнювалося вже на сім років;
- Подальше збільшення кількості кроків не демонструвало суттєвої додаткової користі.
Таким чином, навіть помірна щоденна активність може стати важливим інструментом у збереженні розумової ясності з віком, особливо для людей із ранніми ознаками когнітивних змін.
