Більшість поліцейських будуть набагато кориснішими на фронті, аніж на пригрітих місцях у тилу. Такий висновок робить журналіст Олег Єльцов, аналізуючи результати скандальної справи із закупівлею непотрібних радарів для МВС.
Ментовський бізнес під час війни: відкат — 30%
Три тижні тому я звернув увагу на чергове безглуздя від Нацполу: там вирішили закупити партію пересувних вимірювачів швидкості TruCam й дублювати ними роботу наявних автоматичних камер, встановлених на трасах, відволікаючи для цього екіпажі патрульної поліції. Тоді я зробив сумні припущення і виявився правим.
Днями з’явилася цікава новина від ДБР щодо цієї багатомільйонної оборудки. Висунуто підозру голові тендерного комітету, який схвалив безпідставне рішення про закупівлю 72 TruCam через проведення переговорів із конкретним постачальником замість оголошення публічної закупівлі. Агентство прийняло пропозицію компанії на суму 33,5 млн гривень — за ціною, завищеною на 8 млн гривень від очікуваної вартості.
Досі я не міг знайти актуальну вартість TruCam, тому послався на закупівлі попередніх років, коли кожна камера обходилася бюджету у 7 000 доларів. З огляду на наведені цифри, нинішні камери подорожчали на третину – до 10 000 доларів, хоча зазвичай така техніка з часом дешевшає.
Отже, під час війни Нацполіція закупила геть не потрібні камери на 800 000 доларів! Водночас люди в погонах вкрали третину суми — близько 300 тисяч доларів! До речі, якби тендер був “чистим”, камери закупили б за ті самі 7 000 доларів/штука, за якою купували їх нереформовані попередники з ДАІ. Отже, мій прогноз, що ця закупівля знадобилася виключно для того, щоби вкрасти з бюджету жирний “боковик”, підтверджено ДБР.
Ба більше, для використання цього непотрібного дороговартісного майна знадобиться відволікти від виконання безпосередніх обов’язків 72 екіпажі патрульної поліції. Тепер ви розумієте, чому поліція не реагує на виклики громадян, чому патрулів не видно на вулицях? Вони тепер мігрували на автотраси, озброївшись новенькими TruCam. Запаркувавшись під бузиною, можна безтурботно карати клятих порушників швидкісного режиму. І в мене є великий сумнів, що кожне покарання завершується складенням протоколу.
З огляду на це, мушу спрогнозувати, що бажання вивести поліцейські патрулі з міст на дороги — не від дурості. Це черговий механізм заробітку поліцейського начальства. Маємо все більше навантаження на особовий склад поліції, захищений бронею від мобілізації. Схема проста: не хочеш воювати — йди у поліцію, отримуй від держави “Пріуса”, підвищену зарплатню і чалься під бузиною із TruCam. За таке щастя можна й заплатити, щоб не ризикувати із перетином кордону через бурхливі води Тиси.
Тому я вкотре мушу проголосити: переважна більшість працівників поліції має вирушити на фронт! Користі від них буде точно більше, ніж із TruCam під бузиною.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.
